Основні задачі. 1. У 37 річної пацінтки є щільне горбисте пухлиноподібне утворення задньої поверхні правого стегна розмірами до 3 см

1. У 37 річної пацінтки є щільне горбисте пухлиноподібне утворення задньої поверхні правого стегна розмірами до 3 см, яке з'явилося близько 2-х місяців тому. Пальпуються збільшені щільні регіонарні лімфовузли. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

1) *Фібросаркома;

2) Фіброма;

3) Ліпома;

4) Кіста;

5) Ангіома.

2. У 45 річного пацієнта пальпується безболісне рухоме пухлиноподібне утворення м'яких тканин грудної стінки до 5 см у діаметрі. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

1) *Ліпома;

2) Фібросаркома;

3) Ліпосаркома;

4) Леоміосаркома;

5) Рабдоміосаркома.

Додаткова задача
Хворий Н. 32 р. скаржиться на біль при ходьбі, наявність ущільнення в товщі м’яких тканин правої гомілки. З місяці тому під час гри в футбол отримав удар по гомілці. Гематома розсмокталась, але залишилось незначне ущільнення, яке почало швидко збільшуватись в розмірах. Об-но: по задній поверхні в/з правої гомілки пальпується щільна, помірно болюча, овальної форми пухлина 4×5 см., розташоване в товщі м’язів гомілки, обмежено рухома. В правій паховій ділянці пальпується рухомий, еластичний лімфовузол 1,5 см в діаметрі. При пункційній біопсії пухлини отримані клітини міосаркоми низького ступеня диференціації.

А) Поставте найбільш повний діагноз.

Б) Яке додаткове обстеження слід призначити?

В) Ваш план лікування?

Рак щитоподібної залози (МК - О С73)

Епідеміологія:

· займає 14 місце в структурі онкологічної захворюваності;

· захворюваність складає 4 на 100 тис. населення;

· рак щитоподібної залози складає приблизно 1,3 % в загальній структурі захворюваності злоякісних новоутворень;

· відмічається два піки захворюва­ності: від 7 до 20 років і від 40 до 65 років;

· зустрічається переважно у жінок.

Етіологія та фактори ризику:

· зниження або підвищення функції щитоподібної залози;

· підвищення тиреотропної функції гіпофіза;

· радіоактивне опромінення;

· дефіцит йоду.

Передракові захворювання:

· вузловий зоб;

· ендемічний зоб;

· дифузний зоб;

· хворобаГрейвса;

· аденома;

· хронічний тиреоїдит.

Гістологічні форми:

· фолікулярна;

· папілярна;

· медулярна;

· недиференційована (веретеноклітинна, гігантоклітинна, дрібноклітинна);

· змішана;

· плоскоклітинна.

Походження гістологічних форм

Клінічна класифікація - ТNМ

Т - первинна пухлина:

Т_х - недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;

Т₀ - первинна пухлина не визначається;

Т_is- преінвазивна карцинома.;

Т₁ - пухлина до 1см у найбільшому вимірі;

Т₂ - пухлина до 4 см у найбільшому вимірі;

Т₃ - пухлина понад 4 см у найбільшому вимірі;

Т₄ - пухлина, яка проростає такі суміжні структури.

N - регіонарні лімфатичні вузли:

N_х - недостатньо даних для оцінки стану регіональних лімфатич­них вузлів;

N₀- немає ознак ураження регіональних лімфатичних вузлів метастазами;

N₁ - наявність метастазів у регіональних лімфовузлах.

М - віддалені метастази:

М_х - недостатньо даних для оцінки віддалених метастазів;

М₀ - віддалені метастази не визначаються;

М₁ - наявні віддалені метастази.

Ступінь диференціювання:

G_х - недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;

G ₁ - високодиференційована пухлина;

G₂ - помірнодиференційована пухлина;

G ₃ - низькодиференційована пухлина;

G ₄ - недиференційована пухлина.

Групування за стадіями

Макроскопічні форми:

· вузлова;

· дифузна.

Клінічні форми:

· струмоподібна;

· прихована;

· тиреоїдитоподібна;

· псевдозапальна.

Діагностика:

· ультразвукова ехографія;

· морфологічні методи ( цитологічні та гістологічні);

· радіонуклідні методи;

· визначення рівня гормонів сиро­ватки крові - ТЗ, Т4, ТТГ та кальцитоніну;

· термографія.

Лікування:

· Оперативне:

- гемірезекція з видаленням перешийка;

- субтотальна резекція;

- тиреоїдектомія;

· Променева терапія (близькофокусна рентгенотерапія, телегаматерапія);

· Хіміотерапія (адріаміцин, вінкристин, блеоміцин);

· Радіонуклідотерапія І^131.