Подорожі у Стародавньому Єгипті

Виникнення цієї цивілізації значною мірою пов’язано з рікою Ніл. Ця ріка не лише була джерелом води, а й зручною транспортною артерією. Ріка не лише дуже довга (майже 6700 км), а ще й майже прямолінійна. Греки називали цю ріку “Єгиптос”. Збіг назви ріки і країни є красномовним фактом. Значною мірою саме ріка визначила існування країни, її велич у минулому. Власне і нині Єгипет є найбільшою за населенням країною арабського світу. Не випадково, що нині Єгипет – одна із найбільш відвідуваних країн світу. Подібне не скажеш про жодну іншу країну північної Африки. Між тим, природні умови, тут, за винятком Нілу, близькі до єгипетських.

Перші держави виникли в Єгипті в IV тисячолітті до н. е. Вони мали певні, характерні і для сьогодення атрибути: владну верхівку, військо та ін. Кількість таких держав на території сучасного Єгипту сягала 40. Проте, поступово їх кількість скоротилася до двох. Близько 3000 р. до н.е. цар південного царства підкорив Північне. Нова держава простяглася від порогів Нілу до Середземного моря. Столицею стало місто Мемфіс.

Час від часу Стародавній Єгипет організовував завойовницькі війни в сусідні землі. Так, близько 1500 р. до н.е. фараон Тутмос III завоював прилеглі до Єгипту землі в Азії – аж до р. Єфрат. Ще частішими були походи на Нубію, яка розташована південніше Єгипту і була багата на золото.

Тісні торговельні контакти існували між Єгиптом і країною Пунт, яка, напевно, була розташована на Африканському Розі, де нині існує Сомалі. Звідти везли чорне дерево, слонову кістку, рабів.

Значним був вплив Єгипту на Середземномор’я. Цей вплив здійснювався морем. Отже, єгиптяни повинні були мати якісь судна. У цьому разі варто ще раз згадати про Ніл, а також про поширення на його берегах вологолюбної рослинності. Найвідомішою є папірус – рослина родини осокових. Він сягає довжини 4–5 м і діаметру в кілька сантиметрів. Відомо, що на папірусі писали. Окрім того, він знайшов використання як сировина для будівництва плотів і човнів, якими подорожували стародавні єгиптяни. На цих суднах єгиптяни освоїли Середземне та Червоне моря. Можна припустити, що на цих човнах можна було перетнути Атлантичний океан. Аби довести це, норвезький Тур Хейердал 1969 і 1970 рр. здійснив відповідні подорожі. Під час першої подорожі на човні Ра-1 у 1969 р. це не вдалося, оскільки човен виявився не зовсім добре зробленим – один його бік намочувався і занурювався у воду більше за другий. Зрештою, екіпажу довелося його залишити. Але наступного – 1970 року на новому човні Ра-2 Атлантику було подолано. Зазначимо, що в цих подорожах був інтернаціональний екіпаж, до складу якого входив росіянин Юрій Сенкевич. Після цієї подорожі він написав гарну книгу “На Ра через Атлантику”.

В середині I тисячоліття до н.е. Єгипет за своєю потугою почав поступатися сусідам – спочатку його захопили перси, потім армія Александра Македонського, а ще пізніше – армія римського імператора Октавіана Августа (30 р. до н. е.).