Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Подорожі у Стародавній Греції





Якщо глянути на Балканський півострів, одразу кинеться в очі порізаність берегової лінії: тут зустрічаються незліченні затоки, півострови та острови. Зрозуміло, що усе це сприяло розвитку мореплавства. Мало не кожен мав змогу побудувати човен і плисти, не побоюючись особливо за свою долю. Інший чинник, який також має бути врахований, – поширеність гір і досить посушливий клімат. Зрештою, це і визначило те, що Стародавня Греція територіально охоплювала не лише Балкани, а й численні острови Егейського моря.

Морські подорожі греками здійснювалися споконвіку. Їхні колонії поступово поширилися не лише по берегах Середземного, а й Чорного морів. У VI ст. до н. е. було засновано Херсонес, руїни якого добре збереглися. Можна звернути увагу на те, що ця колонія була зовсім невеличка і знаходиться зовсім близько до моря. Це свідчить про те, що 2,5 тис. років рівень води тут був значно нижчим.

Значний інтерес мають і письмові давньогрецькі джерела. Про подорожі давніх греків можна довідатися з творів Гомера (VIII ст. до н.е.): “Ілліада”, “Одісея”, а також Аполлонія Родоського (III ст. до н.е.) “Аргонавтика”.

Події у книгах “Ілліада” та “Одісея”, які приписують Гомеру, певний час їх вважали вигадкою, аж поки німецький підприємець Генрі Шліман (1822–1890 рр.) не розкопав Трою. Зазначимо, що Ілліоном греки називали Трою. “Ілліада” присвячена троянській війні, “Одісея” – пригодам одного з її учасників під час його повернення додому. Обидві книги перекладено російською та українською мовами. Їх можна знайти в Інтернеті.

Зупинимося на творі “Аргонавтика”, в якому йдеться про героя Ясона, який відправився за золотим руном на Кавказ, а потім подолавши безліч перешкод, повернувся додому. Ясон рухався на судні і на судні повернувся. Але в поемі є така деталь, на яку мало хто звертає увагу. З Чорного моря у Грецію мореплавці рушили не через протоку Босфор, а Дунаєм. Потім опинилися в Адріатичному морі і зрештою у Греції. Можливість такої подорожі пояснюється тим, що в одному місці р. Дунай наближається до північної частини Іонічного моря.

Не можна обійти увагою і такого видатного вченого і мандрівника, як Геродот (484 р. до н.е. – 425 р. до н.е.). Досить часто його називають “батьком історії”. Геродот побував у не лише у Середземномор’ї, а й у Причорномор’ї (іншими словами на півдні України). Відомими є вислови Геродота при нинішні південноукраїнські землі та Дніпро. Наведемо цей опис: „Поміж інших річок, Борисфен, поза сумнівом, є найбагатшим: по його берегах простягаються прекрасні та життєдайні пасовища для худоби, тут же водиться у великій кількості найкраща риба. Вода для пиття приємна на смак і прозора (порівняно з водою інших каламутних річок Скіфії). Посіви вздовж берегів Борисфена чудові, а там, де земля не засіяна, буяє висока трава. У гирлі природним шляхом осідає величезна кількість солі. У річці водяться величезні безкості риби”.

Згадавши про Геродота, не можна обійти увагою іншого давньогрецького вченого, а саме – Ератосфена, якого також називають батьком, але географії. Ератосфену належить видатне відкриття – вимір розмірів земної кулі. Це зроблено так. Ератосфен знав, що в Сієні (нині Асуані) у день літнього сонцестояння Сонце освітлює дно колодязів, іншими словами перебуває в зеніті. Перебуваючи в Александрії, він цього дня виміряв кут між зенітом і Сонцем – 7,20. Це відповідає 1/50 довжини кола. Отже, залишилося лише виміряти відстань між Сієною та Александрією, що перебувають на однаковій довготі. Точність виміру – близько 1%. Зазначимо, що це було виконано у III ст. до н.е.

Ще одним дуже відомим вченим та мандрівником був Страбон, який жив на межі двох ер. Він є автором 17-ти томного видання “Географія”, яке дійшло до нашого часу. Зміст цієї книги можна знайти в Інтернеті.

Зазначимо, що у Стародавній Греції уже існували готелі, хоча далеко не в усіх можна було поїсти.

Грецька культура істотно збагатила таку сферу, як туризм. Саме у Стародавній Греції виникла така його галузь, як спортивний туризм. Насамперед він пов’язаний з проведенням Олімпійських ігор. Вони тривали з 776 р. до н.е. до 394 р. н.е., іншими словами майже 1200 років. У цілому було проведено 293 Олімпіади. Зрозуміло, що на самі змагання та інші супутні заходи прибувало дуже багато гостей, яких потрібно було і десь селити, і годувати, і чимось розважати.

Зрозуміло, що аби мандрівки великої кількості людей були безпечними, на той час значне поширення мали географічні карти.

Говорячи про Стародавню Грецію, не можна обійти увагою і таку видатну постать, як А лександр Македонський. Прожив він усього 33 роки, навіть трохи менше: народився у 356 р. до н.е., а помер у 323 р. до н.е. У свої військові походи брав учених. Найвідомішим походом Александра був похід до Індії, який тривав 10 років – з 334 по 324 р. до н.е. Протягом цього походу була завойована Персія. Вирішальну перемогу одержано у битві при Гавгамелах біля р. Тигр. Зазначимо, що в цій битві військо персів мало перевагу в чисельності на порядок. Зрештою, Александр досяг р. Інд. Готуючись до нових походів, зупинився у Вавилоні, де захворів і швидко помер, не залишивши заповіту.

Якщо Александр пересувався суходолом, то його сподвижник Неарх йшов морем. Ним було знайдено морський шлях до Індії уздовж берегів Аравійського моря.

Відомо, що Александр шанував свого вчителя – Аристотеля (384–322 до н.е.). На його прохання надсилав йому цікаві експонати. За подароване Александром золото Аристотель заснував природничий музей. Учений пережив свого учня. Коли того не стало, небо захмарилося і над Аристотелем. Він залишив Афіни і переїхав на розташований неподалік о. Евбея, де невдовзі і помер.

По смерті Александра уся імперія швидко розвалилася. Найбільшими царствами стали Македонське, Єгипетське, Сирійське.

Відомим давньогрецьким мандрівником був Піфей, який так само, як Аристотель та Александр, жив у IV ст. до н.е. Вийшов з Гібралтару і далі рушив на північ. Дослідив Британські острови і навіть заходив у Балтійське море. Першим з античних авторів описав умови півночі. Книга Піфея не збереглася, але на неї посилаються давньогрецькі автори.

У 146 р. до н.е. Грецію було завойовано Римом.

 

Date: 2015-09-25; view: 999; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию