Подорожі первісної людини

У сиву давнину міграції або переміщення людей насамперед були спричинені потребами у задоволенні їх фізичних потреб, насамперед в їжі і загалом для збереження життя. В останньому разі значну небезпеку являли такі прояви стихії, як розливи річок, посухи та ін.

Міграції можуть бути поділені на такі різновиди:

· міграція у межах простору, який займає етнос);

· міграція окремих людей та їх груп за межі проживання етносу.

У минулому існував і третій тип міграції, а саме – міграція усього етносу. В останньому разі він може бути поділений на два різновиди:

· переміщення на нову територію;

· розширення ареалу.

Варто зазначити, що в останньому разі можлива сегментація.

Потреба в міграції первісних людей значною мірою визначалася способом господарювання, а саме – збиранням плодів, мисливством, скотарством, землеробством. Кожен з цих видів, насамперед перші три, потребує переміщення.

Щодо землеробства, яке виникло 6–7 тис. років, то тут значних переміщень немає, адже посаджене має бути зібраним. Зрозуміло, що родючий грунт прив’язував людей до однієї місцевості, натомість бідний – штовхав до переміщень. У цьому разі варто взяти до уваги, що родючість поняття мінливе. У разі виснаження грунту доводилося шукати та освоювати нові ділянки.

Незалежно від того, скільки було центрів походження людини, цей центр або центри були розташовані у Східній півкулі. Про це свідчать відсутність відповідних знахідок в Америці. Розселення відбувалося повільно, але зрештою люди розселилися практично по всьому світу.

У цьому разі важливою є згадка про фактори, які сприяють чи перешкоджають розселенню. До перших належить сприятливий клімат, наявність попутних течій, відсутність значних водних перешкод. Беручи усе це до уваги, можна сказати, що розселення людей в умовах теплого клімату мало відбутися і воно справді відбулося раніше, ніж в умовах холодного. Території з невеликими водними перешкодами були заселені раніше, ніж сильно віддалені.

Важливий фактор, що спричинював міграції – зміни клімату. Упродовж останніх кількох десятків тисяч років у світі кілька разів відбулося глобальне похолодання. Під час найбільшого зледеніння льодовик вкрив половину Європи, точніше – її північну половину. Зокрема на території України він майже сягав Дніпропетровська. Це спричинило масові міграції людей на південь.

Зледеніння закінчилося 10–12 тис. років тому. Цей період, що охоплює останні 10–12 тис. років часто називають (зокрема в геології та географії) голоценом. У голоцені клімат став теплішим, що зумовило танення льодовика. Танучи, він відступав на північ. Туди ж на північ мігрували люди, звісно, що не за льодовиком, а за продуктами харчування, які можна було добути у відповідних природних умовах. Зокрема важливу роль у харчуванні людей відігравало м’ясо мамонта і північного оленя. Вірогідно, що саме людський фактор спричинив вимирання мамонта 5–10 тис. років тому. Що ж до північного оленя, то йому пощастило вижити. Він ще зустрічається на півночі Європи, а також на півночі Америки та в Сибіру.

Питання для самоперевірки

· Що вкладають у поняття “доісторичний період”?

· На які етари поділяють доісторичний період?

· Якими можуть бути міграції?

· Чи залежать міграції людей від способу господарювання?