Гарантії місцевого самоврядування

Реалізація місцевого самоврядування в Україні забезпечу­ється системою гарантій, під якими розуміють економічні, політичні та правові умови і засоби повної і ефективної реа­лізації територіальними громадами, органами місцевого самоврядування завдань та функцій місцевого самоврядування. Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування отримали закріплення в Конституції України та Законі «Про місцеве самоврядування в Україні».

Чинне законодавство України приділяє суттєву увагу га­рантіям організаційної самостійності місцевого самовряду­вання. До організаційних гарантій належить: а) положення Конституції України про те, що органи місцевого самовряду­вання не входять до єдиної системи органів державної влади (ст. 5), а служба в органах місцевого самоврядування є само­стійним видом публічної служби (ст. 38); б) віднесення пи­тань обрання органів місцевого самоврядування, обрання чи призначення їх посадових осіб до повноважень місцевого са­моврядування; в) встановлена Законом «Про місцеве самовря­дування в Україні» (ст. 71) заборона органам виконавчої вла­ди та їх посадовим особам втручатися в законну діяльність ор­ганів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм ра­дами повноважень, та в інших випадках, передбачених зако­ном; г) закріплена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 21) заборона обмежувати права територіальних громад на місцеве самоврядування за винятком умов воєнного чи надзвичайного стану; ґ) встановлене Законом «Про місце­ве самоврядування в Україні» (п. 1 ст. 73) положення, що ак­ти ради, сільського, селищного, міського голови, голови ра­йонної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищ­ної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підпри­ємствами, установами та організаціями, посадовими особами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній тери­торії. Принципове значення має положення ст. 7 Конституції України, що місцеве самоврядування не тільки визнається, а й гарантується державою.

Фінансово-економічні гарантії самостійності місцевого самоврядування: а) встановлення Конституцією України (ст. 142) матеріальної і фінансової основи місцевого самовря­дування; положення Конституції України щодо захисту зако­ном права комунальної власності на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів (ст. 13); б) закріплення обов'язків держави фінансувати здійснення окремих повноважень орга­нів виконавчої влади, наданих органам місцевого самовряду­вання (ст. 143 Конституції України), та компенсувати витра­ти органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами (ст. 67 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»); в) передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 61) заборона втручання державних органів у процес складання, затвер­дження і виконання місцевих бюджетів, за винятком випад­ків, передбачених законом; г) передбачений Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 62) обов'язок держа­ви фінансово підтримувати місцеве самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком, гарантувати ор­ганам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних со­ціальних потреб; ґ) передбачене Законом «Про місцеве само­врядування в Україні» (статті 68—70) право органів місцево­го самоврядування мати позабюджетні кошти, встановлювати місцеві податки і збори, випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери тощо.

Гарантії захисту прав місцевого самоврядування: а) перед­бачені Конституцією України обов'язковість до виконання на відповідній території актів органів місцевого самоврядування (ст. 144); б) судовий порядок захисту права місцевого само­врядування (ст. 145); в) передбачене Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) право органів та посадо­вих осіб місцевого самоврядування право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконав­чої влади, інших органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ та організацій, які обмежують права терито­ріальних громад, повноваження органів та посадових осіб міс­цевого самоврядування; г) встановлені Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 72) підзвітність і підконтро-льність місцевих державних адміністрацій районним, облас­ним радам з державних питань; ґ) передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 75) відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед те­риторіальними громадами.

Всі зазначені гарантії мають важливе значення для реаль­ного здійснення місцевим самоврядуванням своїх завдань і функцій.

Контрольні запитання

Що таке місцеве самоврядування?

Які є теорії місцевого самоврядування? Розкрийте їх зміст.

Назвіть складові системи місцевого самоврядування.

На яких принципах базується місцеве самоврядування?

Розкрийте конституційно-правовий статус органів місцевого самовря­
дування.

Які повноваження Конституція України закріплює за обласними і ра­
йонними радами?

Що відносить Конституція України до матеріально-фінансової основи
діяльності місцевого самоврядування?

Які є організаційні гарантії діяльності місцевого самоврядування?

Назвіть фінансово-економічні гарантії самостійності місцевого само­
врядування.