ДЛЯ ДОКЛАДНОГО ВИВЧЕННЯ ФІРМ ПОТРІБНА ВІДПОВІДНА ІНФОРМАЦІЯ

Існує цілий ряд джерел, які володіють інформацією про фірми. Серед них найбільш цікавими є довідники про фірми, публікації фірм (річні звіти, каталоги, ювілейні та рекламні видання, проспекти). Наявні також матеріали спеціалізованих інформаційних компаній, періодичної преси, довідки банків, статистичні публікації окремих країн і спеціалізованих органів ООН по економіці і окремих галузях. ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ СЕРЕД ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ЗАЙМАЮТЬ ДОВІДНИКИ ПРО ФІРМИ. Вони видаються інформаційно-довідковими агентствами, різними асоціаціями, торгово-промисловими палатами.

Вони поділяються на національні, що охоплюють фірми однієї країни, і міжнародні, що містять відомості про фірми різних країн.

ПЕРЕВАГИ в порівнянні з іншими джерелами:

1. вони охоплюють велику кількість фірм;

2. являються практично єдиним джерелом, в якому відомості про фірми публікуються регулярно і в систематизованому вигляді;

3. дають можливість одержати досить повну інформацію про всі аспекти діяльності фірми.

В залежності від призначення і характеру публікацій довідники поділяються на:

1. адресні;

2. товарно-фірмені;

3. загальнофірмені:

4. галузеві;

5. за акціонерними товариствами;

6. за фінансовими зв’язками;

7. директорські;

8. бібліографічні та ін.

РОБОТА ПО ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ ТА ВИВЧЕННЮ ФІРМ-ПАРТНЕРІВ повинна бути добре організована і методично забезпечена. Ця робота повинна проводитися постійно й сумлінно.

45 (2/4)
45 (3/4)

ОПЕРАТИВНО-КОМЕРЦІЙНА РОБОТА ПО ВИВЧЕННЮ ФІРМ повинна використовувати різні аспекти:

– збір інформації про фірми, з якими передбачається підписання угод;

– спостереження за фірмами, з якими підписані угоди;

– пошук нових фірм-партнерів;

– вивчення фірм-конкурентів які відіграють провідну роль на ринках, що нас цікавлять.

ВИВЧЕННЯ ФІРМ, ДІЮЧИХ НА ОКРЕМИХ РИНКАХ, складається зі збору інформації про фірму і систематизації зібраних відомостей. Інформація про фірму, одержана з різних джерел, підбирається й систематизується в досьє на фірму. Питання, за якими підбирається матеріал для ДОСЬЄ, можна поділити на дві групи:

1) пов'язані із загальною характеристикою фірми – враховують вид діяльності, номенклатуру виробництва і торгівлі, роль фірми на ринку даного товару;

2) питання за спеціальними аспектами, пов'язані безпосередньо з підписанням контрактів –характеризують кредитоздатність, фінансове становище, завантаження замовленнями, зацікавленість в одержанні замовлень від іноземних партнерів, вияснення її взаємодії з іншими фірмами і державними органами, а також ділова характеристика представників фірми, з якою передбачається проведення переговорів.

Найбільш цінною інформацією для досьє вважаються відомості, одержані при особистому знайомстві з фірмою.

ДОСЬЄ СКЛАДАЄТЬСЯ З РЯДУ ДОКУМЕНТІВ:

1. карта фірми;

2. відомості про переговори з фірмою;

3. відомості про ділові контакти.

КАРТА ФІРМИ — це базовий документ, необхідне джерело вивчення фірми. Він являє собою анкету,запитання якої характеризують різні сторони діяльності фірми, а саме:

1. країна, поштова адреса, телефон, факс;

2. рік заснування;

3. предмети торгівлі, вир-цтва чи характер послуг;

4. виробничі потужності, торгівельний обіг, число робітників;

5. дані, що характеризують фінансове становище;

6. філіали, дочірні підпр-ва, участь та інші зв'язки;

7. найважливіші конкуренти;

8. власники, керівники фірми, особи, що мають безпосередній контакт з фірмою;

9. обіг, в т.ч. на різних ринках;

10. негативні сторони, що характеризують фірму (невиконання зобов'язань, рекламації, арбітражні й судові справи і т.д.).

Крім даних, які перераховані в карті, в досьє фірми повинні бути і такі відомості:

1) характеристика власників, керівників фірми, які безпосередньо контактують з вашими організаціями;

2) дані про баланси фірми за господарський рік;

3) дані про розвиток торгових відносин з фірмою (відомості про поведінку фірми під час переговорів про підписання угод, про хід їх реалізації, про результати угод, про зацікавленість фірми в роботі на українському ринку).

При вивченні державних, напівдержавних і кооперативних організацій поряд з картою фірм використовують ще й інші матеріали.

ВІДОМОСТІ ПРО ДІЛОВІ КОНТАКТИ – охоплюють інформацію, джерелом якої є особисті спостереження і враження оперативних робітників, які отримані в процесі переговорів, в ході виконання контрактів і відвідання підприємств фірми.

ДОСЬЄ НА ФІРМУ ПОПОВНЮЄТЬСЯ СИСТЕМАТИЧНО. При цьому перед початком фінансового року і при підготовці великих угод важливо зібрати відомості про фінансове становище контрагента незалежно від наявності даних за минулий період.

45 (3/4)
45 (4/4)

Для складання досьє на фірму можна підготовити свій варіант або використати каталог спеціалізованих організацій і відомств.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ОПЕРАТИВНОЇ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ФІРМИ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ ОЦІНЮЮТЬСЯ РЕЗУЛЬТАТИ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ: баланс, рахунок прибутку й витрат, розрахунок надходжень і витрат грошових засобів.

БАЛАНС – документ, що відображає активи фірми і джерела їх формування за станом на визначену дату, частіше на кінець кварталу чи року.

РАХУНОК ПРИБУТКУ І ВИТРАТ відображає результати господарської діяльності фірми за звітний період і поряд з балансом є важливою обов’язковою формою фінансової звітності акціонерних товариств.

РАХУНОК НАДХОДЖЕНЬ І ВИТРАТ ЗАСОБІВ дозволяє визначити обсяг самофінансування і фінансування за рахунок запозичених засобів, поточних капітальних вкладень та інших витрат.

ПОКАЗНИКИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ АНАЛІЗУ:

АБСОЛЮТНІ – різні дані, що характеризують масштаб операцій фірми, її виробничі потужності, результати виробничої діяльності і т.д. В більшості випадків ці дані беруться з її фінансової й оперативної звітності.

ВІДНОСНІ – різні коефіцієнти чи відносність, вирахувані шляхом співвідношення абсолютних показників один з одним.

Всю сукупність абсолютних і відносних показників можна об'єднати в групи показників, що характеризують економічний потенціал фірми, ефективність її діяльності, конкурентоздатність і фінансове становище.

ВИБІР ТИХ ЧИ ІНШИХ ПОКАЗНИКІВ, що характеризують фірму, залежить від мети, яку ставить перед собою підприємство при виборі партнера.

НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВИМИ ФАКТОРАМИ, ЯКИМИ НЕОБХІДНО КЕРУВАТИСЯ, ЯВЛЯЮТЬСЯ: репутація фірми і її продукції, надійне фінансове становище і платоспроможність, достатній виробничий і науково-технічний потенціал.