Митецтво п.п.19ст

У кінці XVIII століття територія України була розділена між Австрійсько-Угорською і Російською імперіями. До того часу завершилася ліквідація української державності. В обох

імперіях розгалужений бюрократичний апарат повністю контролював всі сторони життя суспільства. Вживання

української мови зберігається винятково у народному

середовищі. Тобто, на рубежі XVIII—XIX століть у розвитку української культури склалася кризова, критична ситуація.

Продовжував існувати кріпосний театр. Першими

українськими постановками були «Наталка Полтавка» в

1819 році і пізніше «Москаль-чарівник» у Полтавському любительському театрі. Театр діяв у Полтаві у 1818-1821

роках. Професійна ж українська трупа була створена тільки

на початку 80-х років. Поетична і музична обдарованість українського народу була основою високого рівня розвитку музично-пісенної творчості. У XIX столітті як і раніше

побутують землеробські пісні календарного циклу, а також колядки, веснянки, колискові, весільні. Широкою

популярністю користувалися пісні-романси «Їхав козак за

Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько», а також створені

на вірші Шевченка «Думи мої, думи», «Заповіт». З

народного середовища висувалися талановиті співаки-

кобзарі (Остап Вересай, Іван Кравченко-Крюковський, Гнат Гончаренко, Терентій Пархоменко, Михайло Кравченко,

Андрій Шут та ін.). Значного поширення набуло сімейне музикування, аматорський молодіжний розважальний спів.

Одночасно з народною і церковною традиціями в

XIX столітті складається світська професійна музична

культура. С. С. Гулак-Артемовський на початку 60-х років

створює першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм». Перлиною української вокальної класики стали «Вечорниці».

В. Тропінін залишався кріпаком навіть вже будучи відомим художником, Тропінін говорив, що Україна замінила йому Академію. Він пише безліч портретів («Дівчина з Поділля», «Хлопчик з сокирою», «Весілля в селі Кукавці». Загалом у живописі початку XIX столітті переважаючим художнім стилем був романтизм. Багатьох художників цього напряму приваблювала Україна — «нова Італія», як її називали. З'явилися і художники, для яких поїздки сюди не були просто даниною моді.

Т.Шевченко, А. Куїнджі, І. Айвазовський.В цей же час відбувається спорудження пам'ятників видатним людям - 1823-1824 - А.Рішельє в Одесі (автор Б.Мартос), 1853 - князю Володимиру - у Києві (автори - В.Демут-Малиновский, П.Клодт, О.Тон)