Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Дифузіонізм





Поняття «дифузія»(від лат - поширення) запозичено з фізики, де воно означає «розтікання», «проникнення», в антропології під дифузією почали розуміти поширення культурних явищ через контакти між народами – торгівлю, переселення, завоювання. Дифузіонізм як науковий напрям припускав визнання головним змістом історичного процесу дифузію, контакт, запозичення, перенос і взаємодію культур. Еволюціоністській ідеї автономного виникнення й розвитку схожих культур у подібних умовах дифузіоністи протиставили ідею унікальності виникнення культурних елементів у певних географічних регіонах і подальшому поширенні їх із центру зародження.

Засновником дифузіонізму прийнято вважати професора Мюнхенського університету Фрідріха Ратцеля, який першим звернув увагу на закономірності розподілу явищ культур по країнах і зонах. В еволюціоністів культурні явища були відвернені від конкретних умов їхнього виникнення й існували ніби самі по собі. Ратцель одним з перших порушив питання про явища культури як ознаки зв’язку народів: раси змішуються, мови змінюються і зникають, самоназва народностей змінюється і тільки культурні предмети зберігають свою форму і ареал буття.

Ратцель розглядає різні форми взаємодії народів: переселення племен, завоювання, змішання расових типів, обмін, торгівля. Саме в процесі цих взаємодій відбувається просторове поширення культур.

Ратцель виділяв два способи переміщення елементів культур: 1. Повний і швидкий перенос не окремих предметів, а всього культурного комплексу; цей комплекс він називав акультурацією; 2. Переміщення окремих етнографічних предметів від одного народу до іншого. При цьому він відзначав, що одні предмети (прикраси, одяг, наркотики) легко передаються від народу до народу, а інші (упряж, вироби з металу) переміщуються тільки разом з їхніми носіями.

У працях Ратцеля були сформульовані лише основні положення дифузіонізму як самостійного напряму у вивченні культур: принцип взаємовпливу культур; їхня зміна шляхом запозичення; ідея одного або декількох центрів початку людської культури. При цьому самій людині Ратцель призначав другорядну роль у культурі (як носія етнографічних предметів) і припускав відносну незалежність культури від нього.

У якості представників дифузіонізму можна назвати Л.Фробеніуса, Ф.Гребнера, К.Уісслера

При всій розмаїтості позицій прихильників дифузіоністів можна виділити загальні положення та ідеї:

1. Уявлення про те, що культура є живим організмом, що народжується і розвивається в певних географічних умовах; кожний елемент культури виникає в конкретному регіоні й звідтіля поширюється по всій земній кулі.

2. Основними факторами розвитку культури є запозичення, переноси; переміщення культур зачіпає не тільки предмети матеріального побуту, але й духовні явища: міфи, культи, звичаї.

3. У кожної культури є свій центр зародження й поширення. Знайти цей центр і є завдання антропології.

 

 








Date: 2015-07-24; view: 320; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.004 sec.) - Пожаловаться на публикацию