Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Культурний релятивізм





Межа 40-50х років ХХст.була ознаменована народженням нових наукових шкіл у США та Європі, серед яких чільне місце посів культурний релятивізм. Ця школа в антропології виникла як негативна реакція на європейський етноцентризм, який вбачав у неєвропейських народах насамперед риси варварства й дикості. Сутність культурного релятивізму полягає у визнанні рівноправності різних культур незалежно від рівня їхнього розвитку, складності й самобутності. Прихильники культурного релятивізму проголошують ідею незрівнянності культурних типів різних народів, неможливості їхнього виміру єдиним масштабом, оскільки кожна культура – це унікальна система цінностей. Будь-яка культура по-своєму складна, цінна й самобутня. Кожна культура має розглядатися як закрита система специфічних форм існування.

Основні ідеї релятивізму були сформульовані Боасом, який першим висловив думку про самоцінності окремих культур. Її підтримали й розвинули А.Кребер, М. Херсковіц, котрі розробили в підсумку ідею культурного релятивізму.

Одним з основоположників школи культурного релятивізму став учень Боаса, відомий американський антрополог Мелвілл Херсковіц. Він рішуче висловився проти трьох головних детермінантів культури, які визнавалися колишніми теоріями: расистських пояснень специфіки культури, що зводять все культурне різноманіття до тілесної організації індивіда; географічного детермінізму, який своєрідність культур пояснював особливостями природного середовища проживання; економічного детермінізму, відповідно до якого визначальним фактором культури є спосіб виробництва матеріальних благ.

Цим теоріям Херсковіц протиставив відмову від європоцентризму в описі й поясненні культур різних народів. Загальний культурно-історичний процес він уявляв як суму культур, що різнонаправлено розвиваються. Культуру він розумів як створене людиною середовище проживання, розглядаючи кожне окрему культуру як неповторну унікальну модель, зумовлену постійною традицією, що проявляється у властивих кожному народу специфічних системах цінностей, часто непорівнянних із системами інших народів.

Історію людства Херсковіц розумів як суму культур і цивілізацій, що самостійно розвиваються. Він підкреслював, що будь-яка культура має бути водночас і стабільною, і мінливою. На його думку, відсутність змін означає взагалі смерть культури, але разом з тим руйнування стійких структур у культурі на догоду її швидким змінам означає деградацію, втрату самобутності.

Він відокремив поняття «культура» від поняття «суспільство». Він вважав, що культура – це спосіб життя людей, а суспільство – організований агрегат взаємодіючих індивідів, які ведуть певний спосіб життя. Тобто суспільство складається з людей, а спосіб поведінки, ними обраний, є їхньою культурою.

Одним з головних понять Херсковіца в культурно-антропологічній концепції є «інкультурація», під якою він розумів входження індивіда в конкретну форму культури. Основний зміст інкультурації полягає в засвоєнні особливостей мислення й дій, моделей поведінки, які становлять культуру. Інкультурацію слід відрізняти від соціалізації – освоєння в дитячому віці загальнолюдського способу життєдіяльності. Насправді ці процеси співіснують, розвиваються одночасно й реалізуються в конкретно-історичній формі.

Головні ідеї культурного релятивізму:

1. Всі культури мають рівні права на існування незалежно від рівня їхнього розвитку.

2. Цінності кожної культури відносні й виявляють себе тільки в рамках і межах цієї культури.

3. Європейська культура є лише одним зі шляхів культурного розвитку. Інші культури унікальні й самобутні через власні шляхи розвитку.

4. Для кожної культури характерні різні культурні стереотипи поведінки, які становлять основу системи цінностей цієї культури.

 

ІІІ. Основні завдання курсу «Культурна антропологія»

1. Пояснити ту велику роль, яку культура грає в житті людини, в її поведінки і спілкуванні з іншими людьми та іншими культурами,

2. Ознайомити з ідеями і методами цієї науки.

3. Визначити шляхи, за якими іде розвиток культур, їх зміни, зіткнення та взаємозв’язок.

4. Розкрити взаємозв’язок , взаємовплив і взаємодію мови і культури.

5. Показати, як культура впливає на поведінку людини, її світосприйняття, світову систему, особисте життя, формування особистості.

Розвиток культурної антропології має виключне значення для сучасної України, бо наша країна була відрізана від світу, від інших культур протягом тривалого часу. Ми або взагалі не знали про деякі культури, або мали про них викривлене уявлення. На сьогодні співпали необхідність і можливість вивчення інших культур. Необхідність ця обумовлена новими можливостями міжнародного і міжкультурного спілкування.

Цей курс і ця галузь знання особливо є важливим для тих, хто вивчає іноземні мови, оскільки використання іноземних мов в якості реального засобу спілкування ( а не як раніше: для пасивного читання писемних текстів) є можливим лише при умові більш широкого фонового знання задіяних культур, їх розвитку і взаємозв’язків – іншими словами, за умов знання культурної антропології.








Date: 2015-07-24; view: 211; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.012 sec.) - Пожаловаться на публикацию