Структурно-граматична класифікація фразеологічних одиниць. Варіанти одиниць

Найбільшого поширення набула класифікація фразеологізмів, запропонована В. Виноградовим. В її основу покладено ступінь значеннєвої мотивації фразеологічних одиниць їх складовими компонентами, тому вона отримала назву семантична.

За семантичною класифікацією ФО поділяють на:

- фразеологічні зрощення (неподільні одиниці, у яких цілісне значення не випливає із значень компонентів – невмотивоване, бо є незрозумілі для мовця слова): збити з пантелику, правити теревені, бити байдики; граматичні архаїзми: притча во язицех; значення окремих слів не впливає на розуміння цілого: з’їсти собаку, загнати на слизьке; семантичне зрощення пояснюється наявністю застарілих, незрозумілих слів; за семантикою ФЗ найближчі до слова;

- фразеологічні єдності (неподільні єдності, значення яких умотивовані значенням компонентів): не нюхати пороху (не бути в боях), ні пари з уст (мовчати), кров з молоком (здоровий); якщо ФЗ неможливо поповнювати іншими компонентами, то у ФЄ це інколи допускається: зітерти в порошок – зітерти в дрібний порошок; але не можна врізати високого чи зеленого дуба;

- фразеологічні сполучення (стійкі мовні звороти, що мають певну самостійність частин, один із компонентів має самостійне значення, яке конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами): прихилити голову (вухо, небо), взяти (участь, до уваги).

Існують й інші класифікації фразеологізмів.

Функційна (розробив С. Гаврин) – усі фразеологізми поділено на метафоричні, термінні, афористичні, контекстуальні та ідіоми.

Морфологічна (В. Архангельський) – передбачає визначення стрижневого слова, яке співвідносне з певною частиною мови. Розрізняють такі лексико-граматичні розряди фразеологізмів: дієслівні: брати бика за роги, співати з чужого голосу, на ноги поставити, спочивати на лаврах; іменникові: бабине літо, вавилонське стовпотворіння, майстер на всі руки, рожеві окуляри; прислівникові: аж до неба, без задніх ніг, в пух і в прах, ні сіло, ні впало; прикметникові: кров з молоком, не ликом шиті, ні риба, ні м'ясо, гострий на язик, важкий на підйом, важкий на руку; вигукові: от тобі й на, як би не так, чорта з два, чорти б його забрали.

Генетична (Л. Булаховський) – угрупування фразеологізмів за джерелами походження: прислів’я та приказки, професіоналізми, анекдоти і жарти, Біблійні цитати, античні вислови, переклади іншомовних висловів, фрази відомих людей.

Граматико-структурна (Л. Булаховський) – виділяють дві групи:

• ідіоми (стійкі звороти мови, значення яких сприймається як неподільне ціле): пекти раків (червоніти), тримати камінь за пазухою (затаїти образу);

• фразеологічні одиниці (стійкі сполучення слів для яких характерна смислова єдність, але складові частини ФО можна легко виокремити): 1) прислів’я; 2) приказки; 3) крилаті вислови; 4) сталі словосполуки ділового стилю.