Стилістичне використання фразеологічних одиниць

Фразеологічні запаси української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживанням у певному стил і.

Міжстильовими називаються фразеологічні зво​роти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Напри​клад: привертати увагу, із року в рік, піти на користь, роби​ти послугу.

Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності, їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність.

Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного, емоційно наснаже​ного мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю. Так, наприклад, фразеологізми кирпу гнути; розпустити язика; зігнути в три погибелі; придушити комара; мати муху в носі; вхопити шилом патоки; хай йому грець; ні сіло ні впало; потрібний, як свині кала​тало вживаються в розмовно-побутовому стилі. Вони характеризуються відтінком іронії, жарту, фамільярності; яскраво вираженою образністю, емоційністю.

Серед фразеологічних зворотів книжного характеру ви​діляються властиві офіційно-діловому, науковому, худож​ньому та публіцистичному стилям: з оригіналом згідно, зняти з порядку денного, провести експеримент, прийняти рішення, біном Ньютона, питома вага, порядок денний.

Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти, що використовуються в документах, ділових паперах. Напри​клад: оголосити догану, заслухавши і обговоривши, взяти до уваги. Вони позбавлені образності, емоційного забарвлення і поступово перетворюються в штампи, узвичаєні канцеляр​ські звороти.

Наукова фразеологія – це усталені звороти, що викори​стовуються в науковому стилі мовлення. Частина їх обслу​говує всі галузі науки, тобто є загальнонауковими: можна зробити висновки, сформулювати правило, наслідки експери​менту, попередні висновки. Ці фразеологічні звороти позбав​лені емоційності, метафоричності, чим наближаються до уста​лених зворотів офіційно-ділового мовлення.

До наукової фразеології відносять також терміни-словосполучення. Це в основному спеціальні звороти, що обслу​говують певну галузь науки: дійсний спосіб, корінь квадратний, давно минулий час, плямистий олень, єнотовидний собака, прямокутний трикут​ник, доконаний вид, відокремлені другорядні члени речення, зрізана піраміда, звичайна полівка, прямий кут, дієприкмет​никовий зворот, міська ластівка, знак оклику, рівнобедрений трикутник.

Широко використовуються фразеологічні звороти в публіцистичному й художньому стилях. Усталені звороти, вживані в публі​цистичному стилі, досить неоднорідні за своїм складом і особливостями змісту. Серед них виділяються фразеологічні оди​ниці, які позначають поняття політичного змісту й набли​жаються до термінологічних зворотів, властивих науковому стилю. Наприклад: корупційні схеми, бригада швидкого реагування.

Чимало вживаних у публіцистичному стилі фразеологіч​них зворотів книжного походження має незначне емоційне забарвлення. Наприклад: мати вплив, домогтися успіхів, ши​роким фронтом, надавати допомогу, почесний обов'язок. Велика частина фразеологічних зворотів, що вживаються в публіцистичному стилі, характеризується яскраво вираже​ною образністю, емоційністю: арена боротьби, гонка озброєнь, сім’я єдина.

У художньому стилі фразеологізми використовуються май​страми слова з різними стилістичними настановами.

Як бачимо, фразеологізми посилюють образність, пожвав​люють виклад, створюють відповідний колорит, служать за​собом стилізації під усну розповідь, мовної характеристики героїв тощо. Нерідко вони є виразним композиційним компо​нентом твору: починають твір або окремі частини його, чітко формулюють основну думку, ідею твору; закінчуючи твір, містять висновки.