Будівельний комплекс

Будівельний комплекс охоплює систему підприємств і галузей, продукція яких призначається для капітального будівництва у сферах промисловості, сільського господарства, транспорту, а також для потреб житлово-комунального господарства та всіх інших сфер людської діяльності. Сьогодні на виробництво буді­вельних матеріалів припадає більше половини затрат, пов'язаних з будівельно-монтажними роботами в Україні. Про значення промисловості будівельних матеріалів свідчить той факт, що затрати на будівельно-монтажні роботи становлять 1/2 загального обсягу капітальних вкладень у народне господарство.

До складу будівельного комплексу входять три основні групи галузей:

1) Видобуток і обробка мінерально-будівельної сировини (пісок, гравій, щебінь, бутовий камінь та ін.);

2) Виробництво в'яжучих матеріалів (цемент, вапно, гіпс);

3) Виробництво стінових матеріалів, виробів і конструкцій (бетонні, залізобетонні та інші конструкції і блоки).

Всі ці виробництва розвиваються на території України. Найбі­льшого розмаху набуто виробництво збірного залізобетону, деяких стінових виробів, віконного скла і цементу.

Галузі будівельного комплексу розвиваються в усіх районах, однак переважна більшість підприємств тяжіє до районів індус­тріального будівництва. У цьому зв'язку на перший план виступає виробництво цементу, збірного залізобетону і заповнювачів для бетону. В різних районах освоєні родовища мінерально-будіве­льної сировини — джерел природних будівельних матеріалів. Використовуються відходи окремих галузей важкої індустрії (шлаки в металургійному виробництві, відходи" золи в елект­роенергетиці). Це привело до виникнення комплексів підприємств на основі комбінування виробництва будівельних матеріалів з чорною і кольоровою металургією, електроенергетикою та галузями, що виробляють Мінеральну сировину. Використання золи і шлаків теплових електростанцій, відходів вуглезбагачу­вальних фабрик, металургійного виробництва посилює зв'язки промисловості будівельних матеріалів з галузями важкої індустрії і розглядається як один з головних резервів зростання виробництва продукції.

На розміщення підприємств будівельного комплексу, зокрема виробництво будівельних матеріалів, найбільший вплив має сиро­винний фактор. Наближення виробництва до сировинних баз обумовлюється великими об'ємами витрат сировини на одиницю продукції і низькою її транспортабельністю. Так, перевезення піску або гравію автотранспортом на 50 км обходиться в 10 разів дорожче порівняно з їх видобутком. На виробництво 1 т цементного клінкеру витрачається 1,5—2,5 т вапняку і глини, 1 т вапна -^ 2 т вапнякового каменю, а 1 т керамічних труб — до 1,5 т глини. Питома вага витрат на сировину становить 15-25% у структурі собівартості продукції.

Ряд галузей промисловості будівельних матеріалів тяжіє до споживача, зокрема виробництво залізобетонних виробів і конструкцій та виробництво в'яжучих матеріалів. Їх продукція менше транспортабельна, ніж сировина. Однак часто вибираються такі варіанти їх розміщення, які дозволяють враховувати тяжіння до сировинних баз і до споживачів.

Зважаючи на значення сировинного і споживного факторів, розрізняють дві групи галузей:

Переважно сировинної орієнтації— виробництво цементу, азбестово-цементних і шиферних виробів, вогнетривів, скла, керамічних труб, вапна та ін.;

Переважно споживчої орієнтації — виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.

Підприємства, що зв'язані з сировинними базами, мають пов­ний цикл виробництва (наприклад, виробництво цементу, скла, цегли). Ряд підприємств у районах споживання працюють на девізних напівфабрикатах (бетонні та залізобетонні заводи, підп­риємства, що виробляють санітарно-технічні вироби).

Основна галузь будівельних комплексів — цементна проми­словість. Вона розвивається у тих районах, де сировина (глини, мергелі, вапняки) територіальне суміщена з мінеральним паливом або залягає вздовж основних напрямків його транспортування. В ряді районів цементні заводи працюють на відходах чорної і кольорової металургії (Донбас). Цементна промисловість характеризується високим рівнем виробничої концентрації. Її сучасні підприємства мають потужність понад 1 млн. т на рік.

Перший в Україні цементний завод споруджено в 1896 р. у Донбасі (Амвросіївка). Тут залягають високоякісні карбонатні по­роди, що використовуються сьогодні Амвросіївським цементним комбінатом (до нього належать п'ять заводів і чотири кар'єри). В Донецькій області працюють також Краматорський і Єнакіївський заводи. Донбас посідає перше місце в Україні за виробництвом цементу. Крім природної сировини, на заводах використовують відходи чорної металургії (шлаки). Потужні цементні підпри­ємства працюють на Дніпропетровщині (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг) та Харківщині (Балаклія), у Львівській (Миколаїв), Рівненській (Здолбунів), Хмельницькій (Кам'янець-Подільський) областях. Значно меншої потужності діють підприємства у Бахчисараї (Автономна республіка Крим), у Миколаївській, Одеській, Івано-Франківській областях. Всього в Україні діє 15 підприємств по виробництву цементу.

Якщо виробництво цементу тяжіє до сировинних баз, то промисловість збірного залізобетону — до місць споживання готової продукції (9/10 всього обсягу виробництва). Для вироб­ництва залізобетону необхідна велика кількість заповнювачів (щебеню, піску), а також стальної арматури і цементу.

Основні потужності залізобетонної промисловості концент­руються у великих промислових центрах і районах, а також в місцях, де ведеться значне індустріальне будівництво. В Україні діють великі виробничі об'єднання з виготовлення комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей. Ряд підприємств виготовляють збірний залізобетон для гідротехнічного будів­ництва, для мостів та шляхового будівництва, а також опори та конструкції для спорудження ліній електропередач і зв'язку. В усіх областях України працюють домобудівні комбінати, що спеціа­лізуються на випуску залізобетонних деталей для спорудження великопанельних житлових будинків. Найпотужніші з них розмі­щені у містах-мільйонерах та великих промислових центрах (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Львів та ін.).

Однією з найстаріших галузей будівельного комплексу України є цегельна промисловість. Виробляється глиняна та силікатна цегла. Цегельне виробництво відзначається високою матеріа­ломісткістю: на виробництво 1000 шт. цегли витрачається 2,5 куб. м глини. Оскільки сировина для виробництва цегли є майже в усіх районах, розміщення підприємств орієнтується на спожи­вача. Головні центри виробництва будівельної цегли — великі міста. Тут працюють підприємства, оснащені високопродуктив­ними кільцевими тунельними печами. Заводи меншої потужності працюють у сільській місцевості.

В будівельному комплексі широко використовують природні нерудні матеріали — сировину для виробництва цементу, цегли, черепиці, скла, легких наповнювачів бетонів, в'яжучих матеріалів. Родовища бутового каменю розробляються в багатьох районах. Особливо великі його запаси в 'Житомирській, і Вінницькій, Кіровоградській, Запорізькій та інших областях; Цінними і унік­альними є родовища гранітів, габро, лабрадоритів, які видобу­вають не лише для потреб України, а вивозять в інші держави.

В сучасному будівництві особливу цінність мають легкі пористі бетони, з яких виготовляють стінові панелі житлових будинків. Для виробництва їх використовують керамзит, термозит, сипкий перліт, які виробляються з легкоплавких глинистих порід, а також з шлакової пемзи (термозит). В деяких областях України виро­бляють черепашник. Крім цих матеріалів, розвинене виробництво будівельної кераміки: керамічної плитки для фасадів, плитки для підлоги, облицювальної глазурованої плитки. Найбільші підпр­иємства розміщені у Харкові, Слов'янську, Часовому Ярі (Донбас). В областях України працюють також підприємства по виробництву будівельного фаянсу і фарфору, будівельного вапна, гіпсу і крейди. Фарфорова промисловість зосереджена у Житомирській (Коро­стень, Баранівка, Городниця, Кам'яний Брід, Довбичі) області, у Дружківці (Донецька обл.), Полтаві, Кіровограді, Сумах, Синельниковому та інших центрах.

Важливою галуззю є виробництво віконного і технічного скла. Віконне скло виробляється на заводах Донецької і Луганської областей, на Запорізькому та Львівському склоробних підприєм­ствах. Завод технічного скла працює у Костянтинівні — «Автоскло».

У перспективі розвиток галузей будівельного комплексу пов'язаний з реконструкцією технічної бази. Низькі темпи оновле­ння техніки на підприємствах комплексу обумовили накопичення в машинному парку значної кількості морально застарілої й фізично зношеної техніки. Однак застарілі і зношені фонди і їх використання

не приносить результатів, які очікуються в господарській діяльності підприємств.

Отже, необхідність вирішення великомасштабних соціальних завдань потребує цілеспрямованої роботи по розвитку матеріально-технічної бази будівництва.

Запитання і завдання

1. Назвіть групи галузей, що входять до складу будівельного комплексу.

2. Які фактори впливають на розміщення підприємств будівельного комплексу України?

3. Яка сировина використовується для виробництва цементу і в яких районах склалися найкращі умови для розвитку цієї галузі?

4. До яких районів України тяжіє виробництво збірного залізобетону, цегли, будівельної кераміки?

5. Де розміщені найбільші підприємства по виробництву віконного скла та фарфорової промисловості?