Інкасова форма розрахунків.

В основі інкасової форми розрахунків лежить домовленість експортера зі своїм банком, що передбачає його зобов'язання передати товаророзпорядчу документацію імпортеру тільки за умови; виплати останнім вартості відвантаженого товару або домовиться про це з банком, розташованим у країні імпортера.

В інкасовому дорученні експортер просить свій банк, щоб їм була отримана вартість відвантаженого товару на умовах «наявними проти документів» і рідше — «наявними при здачі товарів». Звичайно платіж: відбувається через банк у місці перебування покупця.

Розрахунки шляхом інкасо на умовах «платіж проти документів» чи на умовах акцепту дають експортеру гарантію в тім, що товар не перейде в розпорядження покупця доти, поки їм не буде зроблений платіж чи дано зобов'язання оплатити товар.

Разом з тим ця форма має і ряд недоліків. Найбільш істотний з них: до моменту одержання документів банком країни-імпортера покупець може виявитися неплатоспроможним, і експортеру не залишиться нічого іншого, як продати товар іншому покупцю, що зв'язано для нього з непродуктивними витратами. Тому експортер, як правило, погоджується на інкасову форму розрахунків з тим покупцем, сумлінність і платоспроможність якого перевірена попередньою спільною роботою.

Учасниками інкасової операції є: експортер (приказодатель); банк, що прийняв інкасове доручення і виступає як агента приказодателя; банк-кореспондент, що виконує доручення; імпортер-платник.

Розрахунки у формі інкасо з попереднім акцептом широко поширені в міжнародній торгівлі і регулюються спеціальним документом — «Уніфікованими правилами по інкасо», розробленими Міжнародною торговельною палатою.

Відповідно до Правил, «інкасо» означає операції, здійснювані банками на підставі отриманих інструкцій, з документами з метою:

· одержання акцепту і/або платежу;

· видачі документа проти акцепту і/або платежу;

· видачі документів на інших умовах (у залежності від випадку).

Документи, з якими виробляються операції по інкасо, Правила розділяють на дві групи:

· фінансові документи (перекладні і прості векселі, чеки, платіжні розписки й інші подібні документи, використовувані для одержання платежу грошима);

· комерційні документи (рахунки, відвантажувальні документи, документи про право власності й інші, що не є; фінансовими документами).

У зв'язку з цим визначаються два види інкасо:

· чисте інкасо, тобто інкасо тільки фінансових документів;

· документарне інкасо — інкасо фінансових документів, супроводжуваних комерційними документами, або ж інкасо, тільки комерційних документів.

Розрахунки у формі інкасо здійснюються відповідно до схеми:

· полягає контракт, у якому сторони звичайно обмовляють, через які банки будуть проводитись розрахунки;

· експортер робить відповідно до умов контракту відвантаження товару;

· одержавши від перевізника транспортні документи, експортер підготовляє комплект документів і представляє його при інкасовому дорученні своєму банку. У відповідності Правилами експортер, що виставляє документи на інкасо, називається довірителем, банк, якому довіритель доручає операцію по інкасуванню, — банком-ремітентом;

· перевіривши, банк-ремітент відсилає документи разом з дорученням банку-кореспонденту країни імпортера;

· одержавши інкасове доручення і документи, банк країни імпортера, що беруть участь в операції по виконанню інкасового доручення (інкасуючий банк), представляє їх портеру (платнику) для перевірки і просить оплатити зазначені документи;

· після одержання платежу від імпортера банк, що інкасує, переводить виторг банку-ремітентові;

· одержавши переклад, банк-ремітент зараховує виторг експортеру.

В інкасовому дорученні можуть міститися наступні види інструкцій у відношенні документів:

· видати документи платнику проти платежу;

· видати документи платнику проти акцепту (тратт);

· видати документи без оплати.

Банки, що беруть участь у розрахунках по інкасо, виступають посередниками і не несуть ніякої відповідальності за чи несплату неакцепт документів (тратт).

Як уже сказано вище, умови платежу регулюють терміни, форму, умови, при яких покупець здійснює платіж, визначають для покупця і для продавця різні переваги і ризики. При розглянутих умовах платежу — документарний акредитив і документарне інкасо — існує величезне розходження в ризиках і перевагах.