Нервова система рибоподібних і риб

Лімфатична система

У тулубі і голові риб є ряд парних і непарних лімфатичних стовбурів, що збирають лімфу з органів черевної порожнини, шкіри і мускулатури і проводять її у кінцеві відділи кардинальних вен, зокрема, у протоку Кюв'є (ductus Cuvieri). Окрім згаданого сполучення з кардинальними венами, у багатьох костистих є й інше сполучення з венами в хвостовій ділянці за допомогою лімфатичних сердець. Рух лімфи у напрямку до вен і перекриття доступу для еритроцитів із вен у лімфатичну систему забезпечується наявністю відповідних клапанів, хоча у справжніх риб перехід еритроцитів у лімфатичні судини спостерігається нерідко. У круглоротих лімфатична система представлена відособленими від кровоносної системи лімфатичними судинами, що впадають у вени, як це має місце й у інших хребетних. У міноги в черевній порожнині залягає об'ємний синус, що витягується назад у два лімфатичні стовбури, супроводжуючих аорту; у синус впадають лімфатичні судини з ділянки нирок, статевих органів і кишечнику. В ділянці зябер також залягає синус — перібранхіальна порожнина; остання з кожного боку сполучається сімома отворами з клапанами — з яремною веною; лімфатичні судини дорсального боку голови відкриваються в глибоко розташований синус, що сполучається з перібранхіальним проміжком.
У міксин замість синуса в черевній порожнині розташовуються два підхребетні стовбури (trunci subvertebrales), що оточують за допомогою анастомозів аорту, вони з'єднуються між собою в декількох місцях; в ділянці серця обидва стовбури з'єднуються в кишковий синус (sinus intestinalis). У стовбури впадають лімфатичні судини із стінок тіла, кишечника та інших органів.
Пластинозяброві за будовою лімфатичної системи значно відрізняються від інших риб, оскільки у них немає лімфатичних сердець, і система представлена переважно судинами, а не синусами. Найголовнішими тулубовими стовбурами є парні підхребетні стовбури; вони беруть початок у хвості, в гемальному каналі, де вони розташовуються по боках хвостової артерії і хвостової вени. Поступово збільшуючись в потужності і приймаючи гілки з порожнини тіла і нирок, судини досягають зябрової ділянки. По краю переднирки з сітки лімфатичних судин витягуються колатеральні судини, паралельні підхребетним стовбурам; у них відкриваються судини, що проходять під очеревиною в міосептах. У підхребетні стовбури впадають сегментальні (із сполучної тканини між хордою і спинним мозком) судини, судини від кишечнику і ін. підхребетні стовбури відкриваються у вени на рівні відгалуження від аорти підключичної артерії.
У пластинозябрових не знайдені типові для костистих і ганоїдів бічні поздовжні стовбури (trunci longitudinales laterales). Замість них проходить бічна вена.
У голові підхребетні стовбури стоншуються і, нарешті, зникають; у зябровій ділянці проходять крупні стовбури, що супроводять яремні вени і нерви.
Лімфатична система костистих вивчена найдетальнініе. Найголовнішими лімфатичними стовбурами тулуба є парні підхребетні стовбури, що проходять від хвоста до головної ділянки по обидва боки від аорти; на всьому протязі вони приймають в себе дрібні міжреберні гілки зі стінок черевної порожнини і глибокі міжсегментальні гілки від хорди або хребта. У хвостовому відділі під хвостовою веною проходить ще непарний додатковий стовбур (truncus accessorius), який метамерно анастомозує із підхребетними стовбурами, а увійшовши до черевної порожнини, роздвоюється, зв'язується з навко-лоанальною лімфатичною судиною і, нарешті, з'єднується з підхребетними стовбурами.
Підхребетні або субвертебральні стовбури, разом із бічними стовбурами і стовбурами голови, відкриваються в задні кардинальні вени.
Окрім викладеної системи глибоких стовбурів є ще і поверхневі. Бічні стовбури (trunci longitudinales laterales) проходять під шкірою уздовж бічної лінії від хвоста до голови, попереду стаючи могутнішими і ширшими; відповідно міосептам проходять гілки вгору і вниз і вступають в зв'язок із лімфатичними судинами плавців, а також із дорсальним і вентральним поздовжніми стовбурами. Бічний стовбур відкривається або в головний синус, або у протоку Кюв'є. У дермі шкіри розташовується густа мережа лімфатичних судин, особливо добре помітна у голих риб, але також і кожна луска забезпечується окремою судиною.
Нарешті, у риб є ще непарні лімфатичні судини: поверхнева дорсальна (vas superficiale dorsale), поверхнева вентральна (vas superficiale ventrale) і остиста (vas spinale). Дорсальна судина, починаючись у хвості, проходить по медіальній лінії, охоплюючи з обох боків основу спинного плавця і третьою гілкою через плавцеві промені. Біля основи хвостового плавця дорсальна судина переходить у відповідну вентральну поздовжню судину. Остання, протягуючись від хвоста по черевному боці, вступає в зв'язок у ділянці грудних плавців із головними лімфатичними судинами (подібно дорсальній) і занурюється всередину, щоб вилитися у перикардіальний синус.
Остиста лімфатична судина проходить усередині спинномозкового каналу над спинним мозком; попереду він відкривається в потиличний синус. Розташування і форма головних лімфатичних судин настільки різноманітні, що тут на цьому питанні зупинятися неможливо.
Огляд лімфатичної системи буде неповний, якщо не згадати про лімфатичні серця. Останні у вигляді округлих рожевих утворень розташовуються під останнім хребцем, тісно прилягаючи до гіпураль-ної пластинки, в якій завдяки цьому виникає круглий отвір (foramen hypurale) або щілина. Прикриті шкірою і м'язами ці серця можуть бути виявлені лише ін'єкціями, але у молодих особин бувають помітні в живому стані по пульсації. Обидва серця сполучені між собою з внутрішнього боку каналом. Стінки серця складаються з шару фіброзно еластичних волокон, що вистилає внутрішню порожнину ендотелію, і двох шарів посмугованих м'язів. Серця отримують лімфу з судин хвостового плавця, які у свою чергу, пов'язані з іншими судинами.
Вони за допомогою вивідної протоки сполучені з хвостовою веною. Клапани регулюють діяльність серця і напрям руху лімфи.

Питання для самоконтролю

1. Як побудована кровоносна система риб і на які частини вона поділяється?

2. Будова і функції серця?

3. Що таке артеріальний конус і цибулина аорти?

4. Чим регулюється тиск газів у крові?

5. Де збирається венозна кров?

6. Де проходять кардинальні вени?

7. У чому полягає зв’язок кровоносної системи з травною?

8. Що таке лімфатична система?

9. Чи існує зв’язок між лімфатичною і травною системами?

НЕРВОВА СИСТЕМА РИБОПОДІБНИХ І РИБ