За відносним розміром мінеральних зерен, які складають породи, виділяють

Ø рівномірнозернисті,

Ø нерівномірнозернисті,

Ø порфіроподібні та

Ø порфірові структури.

У породі рідко буває так, щоб всі породоутворюючі мінерали мали однаковий розмір зерен. Тому при визначенні назви структури беруться до уваги розміри зерен будь-якого мінералу, що переважає. Якщо ці розміри більш-менш однакові, то структура відноситься до рівномірнозернистої.

При неоднаковому розмірі кристалів мінералу, що переважає, структура вважається нерівномірнозернистою.

Порфіроподібна та порфірова структури – це, у певному розумінні, різко виражені нерівномірнозернисті структури, в яких великі кристали (вкрапленики, фенокристали або порфірові виділення) занурені в мінеральний агрегат основної маси¹.

¹ Наприклад, у магмі, яка почала кристалізуватися в глибинному осередку, утворюються інтрателуричні кристали олівіну, ромбічного піроксену та плагіоклазу. Після підйому магми каналом вулкану та виливу її на поверхню лава, що їх містить, при застиганні отримує різко виражену порфірову структуру. Тобто спостерігаємо, що в основну масу породи, складену склом з більшою чи меншою кількістю мікролітів, занурені вкрапленики плагіоклазу, піроксену та олівіну.

Крім інтрателуричних вкраппеників, порфірові виділення можуть виникнути і безпосередньо в камері застигання (при більш ранній кристалізації надевтектоїдного мінералу). Такі вкрапленики, що ростуть у камері застигання інтрузиву, не мають ознак корозії та характеризуються низьким ступенем ідіоморфізму. Крім того, на відміну від приблизно однакового розміру інтрателуричних вкраплеників пізні (внутрішньокамерні) порфірові утворення характеризуються різноманітною величиною, що нерідко приводить до появи серіально-порфірових структур.

Порфіроподібна та порфірова структури відрізняються одна від одної співвідношенням розмірів вкраплеників і основної маси. У порфіроподібній структурі основна маса може бути дрібно-, середньо- і великозернистою, а розміри вкраплеників порфірових виділень перевищують розміри зерен основної маси в декілька разів. У порфіровій структурі основна маса звичайно дрібнозерниста, афонітова або неповнокристалічна, а величина вкраплеників більше розмірів кристалічних зерен основної маси в 10-15 разів і більше. Структура породи, в якій вкрапленики утворюють скупчення, називається гломеропорфіровою (від лат. діотего - збираю в купу).

Завдання 2. Ознайомтеся з поняттям «текстура» та з текстурними особливостями магматичних гірських порід. Вивчіть даний теоретичний матеріал.

Текстура об’єднує ознаки будови порід, які характеризують розташування складових частин (мінералів або мінеральних агрегатів) породи одних відносно інших та спосіб заповнення ними простору.

За характером розподілу мінералів у породах текстури бувають:

Ø однорідні;

Ø такситові.

При однорідній текстурі всі породоутворюючі мінерали розподілені рівномірно, і будь-які ділянки породи при порівнянні виявляються однаковими за складом та структурою.

Породи з однорідною текстурою можуть бути масивними або пористими. Перші різко переважають в інтрузивних породах, другі - в ефузивах, у лавових потоках, рідше в субвулканічних утвореннях, де пори є наслідком присутності у відносно в’язкій лаві пухирців газу. Пори мають овальну, еліпсоїдальну або трубчасту форму. Вони фіксують процес відокремлення від магми летких компонентів при її виверженні.