Необхідні теоретичні відомості. Осадові гірські породи складають поверхневі шари земної кори, покриваючи своєрідним чохлом породи магматичного і метаморфічного походження

Осадові гірські породи складають поверхневі шари земної кори, покриваючи своєрідним чохлом породи магматичного і метаморфічного походження.

Потужність осадових порід змінюється в широких межах - від десятих частки метрів до 20 км, а в окремих випадках досягає 25 км.

Утворюються осадові породи в результаті всіляких геологічних процесів:

- руйнування і перевідкладення інших порід, що раніше утворилися;

- випадання порід-солей з перенасичених водних розчинів;

- накопичення продуктів життєдіяльності рослинних і тваринних організмів на суші й у водних басейнах.

У зв'язку з цим осадові породи підрозділяють (за генезисом) на три основні групи.

Класифікація осадових гірських порід за генезисом

Уламкові Хімічні (хемогенні) Органічні (органогенні)

В природних умовах зустрічаються породи змішаного походження: біохімічні, уламково-хімічні.

Крім того до осадових гірських порід умовно відносять такі уламкові утворення, які виникають завдяки накопиченню твердих продуктів у процесі вулканічної діяльності: туф, вулканічний попіл тощо.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомтеся з структурними та текстурними особливостями осадових гірських порід, їх класифікацією. Вивчіть представлений теоретичний матеріал та підготуйтесь до усного опитування.

Осадові гірські породи через специфічні умови утворень набувають ряду особливостей, які істотно відрізняють їх від магматичних і метаморфічних порід. До їх числа відносяться мінералогічний і хімічний склад, структура і текстура, пористість, залежність складу і властивостей порід від клімату, вміст органічних залишків, шаруватість.

Мінералогічний склад осадових порід різноманітний. До нього входять: уламки порід (осадових, магматичних і метаморфічних) різного мінералогічного складу; первинні мінерали, що збереглися після руйнування у процесі фізичного вивітрювання (кварц, польові шпати, слюда тощо); вторинні мінерали, що виникли внаслідок хімічного руйнування первинних мінералів (глинисті мінерали); мінерали, що утворилися при формуванні осадової породи внаслідок випадання з перенасичених водних розчинів (гіпс, галіт, кальцит тощо); мінерали, що утворилися внаслідок життєдіяльності організмів (кальцит, арагоніт тощо).

Осадові гірські породи поділяються на мономінеральні, складені з одного мінералу, та полімінеральні, складені з декількох мінералів.

Структура осадових гірських порід

Для уламкових порід назва структури залежить від розміру уламків.

Для хімічних порід структура залежить від ступеня кристалізації та розміру кристалів.

Для органічних порід назва структури визначається тим організмом (тваринним або рослинним), який брав участь в утворенні цієї породи.

Текстура осадових гірських порід, що характеризує зовнішній вигляд породи, найчастіше шарувата, але може бути і масивна, кавернозна, безладна, ніздрювата, макропориста і мікропориста, оолітова тощо.

Пористість, що характеризує відношення об'єму пор до об'єму всієї породи, типова для всіх осадових порід. Пори можуть бути дрібні, великі й у вигляді каверн. Пористість осадових порід змінюється в широких межах. Так, пористість мулу може досягати 70-80%, глин і суглинків - 40%, пісків - 30-40%. вапняків-черепашників - 30-40%, піщаників - 10-15% тощо.

Шаруватість. Основною формою залягання осадових гірських порід є пласт (шар) - геологічне тіло, що має загальні забарвлення, літологічний склад і палеонтологічні ознаки. У цілому шаруватість пов'язана з умовами накопичення товщ осадових гірських порід, що змінюються, в повітряному і водному середовищі. Будь-який пласт (шар) обмежений з двох сторін чітко вираженими поверхнями. Верхня плоскість нашарування називається покрівлею пласта, нижня - підошвою. Найкоротша відстань між покрівлею і підошвою називається потужністю пласта.