Залежно від кількості пор (пухирців газу) виділяють

Ø пористу,

Ø пузирчасту та

Ø пемзову текстури.

При заповненні пор вторинними мінералами (опалом, халцедоном, кварцом, карбонатами, цеолітами і т. п.) утворюється мигдалекам’яна текстура. Іноді пориста текстура відмічається в глибинних породах, де вона називається міаролітовою або друзовою. Тут пустоти часто виповнені добре сформованими кристалами і тому нагадують мініатюрні пегматитові занориші.

Такситова текстура характеризується зміною складу та (або) структур в об’ємі породи. Причини появи цих неоднорідностей різні. Морфологічною відмінністю такситової текстури є шлірово-такситова, яка визначається присутністю шлірів (скупчень) будь-яких мінералів, що виникли при агрегації ранньомагматичних виділень (олівіну, піроксену) або при кристалізації із залишкового розплаву кварцу чи кварц-польовошпатової евтектики - пегматиту. Можливим випадком утворення шлірової текстури є також інтенсивна перекристалізація ксенолітів. Для них характерні поступові переходи у вмісні породи на відміну від кутастих не перекристалізованих ксенолітів, які мають чітке обмеження. За складом шліри бувають як мономінеральними, так і полімінерапьними.

Специфічним випадком такситової текстури є кульова або сферична текстура, яка виникає в умовах швидкого охолодження магми. Вона характеризується тим, що скупчення мінералів закономірно розташовуються навколо деяких центрів у вигляді концентричних смуг. Такою текстурою володіють деякі ефузиви (базальти). Рідко вона зустрічається в інтрузивних магматичних породах основного (корсит або кульове габро) та кислого (кульовий граніт) складу.

Вплив на магму, що кристалізується, сили тяжіння, руху розплаву, конвекційних токів, однобічного тиску та інших факторів приводить до виникнення орієнтованих або директивних текстур, які характеризуються орієнтованим, упорядкованим розташуванням складових частин породи. До таких відносяться:

- лінійна (трахітоїдна) текстура з однаковою орієнтацією деяких елементів, розподілених в об’ємі породи (такими елементами можуть бути витягнуті в одному напрямку ксеноліти, шліри, гомогенні включення, вкрапленики або кристали мінералів в основній масі породи);

- смугаста текстура, яка характеризується присутністю смуг (шарів) різного складу та структури (у середині смуг елементи, що їх складають - кристали, сфероліти, шліри тощо можуть не мати однакової орієнтації).

Механізм утворення лінійних та смугастих текстур може бути різним. Однією з найголовніших причин їх формування вважається рух частково розкристалізованого розплаву. При цьому подовжені елементи (кристали, шліри, ксеноліти і т. п.) орієнтуються подовженням у напрямку руху (трахітоїдні текстури).

Унаслідок неоднорідностей в’язкості відбувається розшарування розплаву з утворенням текстури смугастості. Лінійність та смугастість звичайно відповідає напрямкам контактів. Вона огинає (обтікає) великі ксеноліти, зрізуючи при цьому директивні напрямки в самих ксенолітах. Особливо чітко такі текстури фіксуються в ефузивних породах, де вони мають назву флюїдальних.

Завдання 3. Ознайомтесь із класифікацією магматичних гірських порід за походженням і мірою кислотності (за вмістом діоксида кремнію). Результати оформіть у вигляді схем.