Організація роботи та прийняття рішень ЄР

Європейська рада дає Союзу необхідні імпульси для розвитку та визначає його загальні політичні орієнтири і пріоритети (ст. 15.1).

До складу Європейської ради входять керівники держав або урядів держав-членів, її голова та голова Комісії. За домовленістю їх можуть супроводжувати по одному міністру і один з членів Комісії. У її роботі бере участь Високий представник Союзу із зовнішніх справ і політики безпеки.

Європейська рада збирається на свої чергові засідання принаймні двічі на півроку. Передбачені також позачергові засідання цього органу. Відповідна ініціатива може належати голові Європейської ради, одному з її членів або Комісії.

Свої рішення Європейська рада приймає консенсусом (ст. 15.4 ДЄС). Установчі договори також передбачають ухвалення постанов Європейською радою одноголосно, кваліфікованою більшістю, простою більшістю. У голосуванні не беруть участь голова Європейської ради і голова Комісії. Одноголосне ухвалення постанов стосується організаційних питань та зовнішньополітичної діяльності. У таких випадках голоси тих, хто утримався, не враховуються. Проста більшість використовується при ухваленні постанов з питань процедури, а також при ухваленні Європейською радою свого внутрішнього регламенту. Кваліфікована більшість застосовується при вирішенні питання про перелік інших складів Ради, окрім тих, що передбачені Договором про Євросоюз, а також питання про головування у складах Ради, крім Ради закордонних справах. У ній головує Високий представник Союзу.

При ухваленні Європейською Радою постанов кваліфікованою більшістю діють такі самі процедури, що й у випадках їх ухвалення Радою.

На кожному засіданні Європейської ради виступає голова Європарламенту. У свою чергу, Європейська рада надає Європарламенту доповідь про хід кожного засідання і щорічний письмовий звіт про результати своєї діяльності (ст. 4 Договору про Євросоюз). Голова Європарламенту, однак, може бути запрошений Європейською радою для заслуховування звіту (ст. 235.2 ДФЄС).

Голова Європейської ради обирається кваліфікованою більшістю членів цього інституту терміном на два з половиною роки. Він керує роботою Європейської ради, забезпечує координацію її співпраці з головою Комісії, інформує Європарламент про підсумки кожного засідання Європейської ради. Голова також представляє Союз у міжнародних відносинах з питань СЗППБ.

Основні функції та повноваження Європейської Ради.

Основні напрями діяльності Європейської ради стосуються стратегічного планування розвитку Союзу, зовнішньополітичної сфери, ухвалення постанов, а також урегулювання суперечок між державами-членами ЄС.

Для здійснення своїх функцій Європейська рала наділена широкими повноваженнями з ухвалення постанов. Більшість її постанов ухвалюється у формі рішень. Вони мають обов'язковий характер, проте не можуть бути законодавчими актами, ухвалюватись з метою уніфікації чи гармонізації внутрішнього законодавства держав-членів.

Європейська рада може виробляти загальні політичні пріоритети і орієнтири розвитку Союзу. Вони містяться у висновках, що не мають обов'язкової сили. їхній пріоритет обумовлений тим, що вони ухвалюються вищими посадовими особами держав-членів і тому мають бути імплементовані іншими інститутами ЄС.

Більшість повноважень Європейської ради зосереджена у зовнішньополітичній сфері. Своїми рішеннями вона встановлює стратегічні інтереси, фіксує цілі і визначає загальні орієнтири Союзу у сфері СЗППБ та інших сферах, які належать до зовнішньополітичної діяльності (статті 22 та 26 ДЄС).

Європейська рада вирішує організаційні питання. Вона встановлює квоти держав-членів при виборах до Європарламенту (ст. 14.2 ДЄС), визначає порядок ротації держав-членів при призначенні членів Комісії (ст. 244 ДФЄС), висуває кандидатуру на посаду голови Комісії (ст. 17.7 ДЄС), призначає Високого представника Союзу із зовнішніх справ і політики безпеки (ст. 18.1 ДЄС), поширює повноваження Європейської прокуратури на тяжкі злочини транскордонного характеру (ст. 86.4 ДФЄС).

Під керівництвом Європейської ради здійснюється перегляд положень установчих договорів (ст. 48 ДЄС).

Європейська рада визначає критерії вступу до Союзу (ст. 49 ДЄС), а також орієнтири для переговорів про вихід з ЄС (ст. 50.2 ДЄС).

Європейська Рада може вирішувати суперечки між державами-членами, пов'язані з небажанням когось з них підтримати рішення, ухвалені кваліфікованою більшістю Ради (ст. 31.2 ДЄС).

53. Рахункова палата в системі інститутів ЄС.

Рахункова палата (The Court of Auditors) — це наділений контрольними функціями за доходами і витратами Союзу і до

триманням бюджету інститут, що стрімко розвивається. Рахункова палата була створена під тиском Європейського парламенту, 36

який в 1973 р. поставив питання про заснування Європейської ревізійної служби. Її створенню передувало підписання Договору

про перегляд бюджетних постанов від 12 липня 1975 р., згідно з яким передбачалося замість раніше існуючої системи ревізійних

органів створити Рахункову палату, яка набувала статусу незалежної структури, передбаченої статтями 4, 206, 206а Договору

про заснування ЄЕС, статус якої був невизначеним. Функціонувати Рахункова палата почала у Люксембурзі з жовтня 1975 р.

Рахункова палата ЄС представляє інтереси платників податків і часто характеризується як «фінансова совість» Союзу. Не випадково, що інколи її називають ще Судом аудиторів ЄС Рахункова палата Була створена у 1975 р. Вона має забезпечувати перевірку рахунків Союзу.

У складі Рахункової палати 27 членів, які призначаються Радою після консультації з Європарламентом. її членами можуть бути особи, які належали у своїх країнах до органів зовнішнього аудиту, або ті, хто має спеціальну кваліфікацію для обіймання цієї посади. Термін призначення членів Рахункової палати - 6 років з правом переобрання на повторний строк.

При виконанні своїх обов'язків члени Рахункової палати не повинні отримувати жодних інструкцій від будь-якого уряду чи будь-якого органу, вони також не можуть бути задіяними в будь-якій іншій діяльності. Вони користуються привілеями та імунітетами, аналогічними тим, що застосовуються до суддів Суду ЄС.

На вимогу Рахункової палати Суд ЄС може звільняти окремих її членів у випадках, якщо вони порушують свої посадові обов'язки або не відповідають умовам зайняття своїх посад (ст. 286 ДФЄС).

Основні повноваження Рахункової палати охоплюють: перевірки звітів про всі доходи та видатки ЄС; розгляд звітів про всі доходи та видатки всіх органів ЄС; підготовку щорічних звітів після закінчення кожного фінансового року; підготовку спеціальних звітів щодо певних питань; надання висновків на вимогу інститутів ЄС; допомогу Європарламенту та Раді у здійсненні ними повноважень щодо контролю за виконанням бюджету ЄС (ст. 287 ДФЄС).

Рахункова палата має право звертатися з позовом до Суду ЄС у разі порушення її повноважень (ст. 263 ДФЄС).

Рахункова палата може укладати угоди з ЄЦБ і Комісією щодо доступу до інформації Банку (ст. 127.3 ДФЄС).

Порядок формування та функціонування Рахункової палати.

До складу Рахункової палати входить по одному громадянину від кожної держави-члена. Її члени є цілком незалежними у виконанні своїх обов'язків в загальних інтересах Союзу.

Члени Рахункової палати добираються з-поміж осіб, що належать або належали у своїх відповідних державах до органів зовнішнього аудиту або мають спеціальну кваліфікацію для таких посад. Їхня незалежність має бути поза сумнівом.

Члени Рахункової палати призначаються строком на шість років. Рада після проведення консультацій з Європейським Парламентом ухвалює особовий склад членів, сформований згідно з пропозиціями кожної держави-члена. Строк перебування на посаді членів Рахункової палати може поновлюватись.

Члени Рахункової палати обирають зі свого складу Голову строком на три роки. Голова може бути обраний повторно.

Під час виконання цих обов'язків члени Рахункової палати не звертаються за вказівками та не приймають їх від будь-якого уряду або будь-якого іншого органу. Члени Рахункової палати утримуються від будь-яких дій, несумісних з їхніми обов'язками. Члени Рахункової палати під час перебування на посаді не можуть займатися будь- якою професійною діяльністю, оплачуваною або неоплачуваною. Приступаючи до виконання своїх обов'язків, члени Рахункової палати урочисто присягають під час виконання та після закінчення строку своїх повноважень поважати обов'язки, що випливають із посади, зокрема обов'язок поводитися чесно та розважливо щодо надання згоди на певні призначення або пільги після закінчення строку їхніх повноважень.

Крім звичайної заміни або смерті, обов'язки члена Рахункової палати закінчуються, коли він іде у відставку або коли його примусово звільняють за рішенням Суду відповідно до частини 6.

Посада, вакантна внаслідок цього, заповнюється на залишок строку перебування на посаді члена Рахункової палати. Окрім випадків примусового звільнення з посади, члени Рахункової палати продовжують обіймати посади, доки їх замінять.

Члена Рахункової палати може бути позбавлено посади або його права на пенсію чи на інші аналогічні виплати, лише якщо Суд за поданням Рахункової палати встановить, що член Рахункової палати вже не відповідає необхідним вимогам або не виконує зобов' язань, що випливають із його посади.

Рада визначає умови працевлаштування Голови та членів Рахункової палати та, зокрема, їхні заробітні платні, утримання та пенсії. Рада також визначає будь-які виплати, що мають робитися замість винагороди. Положення Протоколу про привілеї та імунітети Європейського Союзу, що застосовуються до суддів Суду Європейського Союзу, також застосовуються до членів Рахункової палати.

54. Європейський Центральний Банк та його місце в системі інститутів ЄС.