Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Розкрийте зміст навчального, розвивального і виховного аспектів курсу «Я у світі»





У процесі навчання в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу. Він враховує наступно-перспективні зв’язки між довкіллям і основною ланкою школи.

Зміст програми, крім перелічених, містить культурологічні знання, й ті, що сприяють розвитку спостережливості, мислення дитини, уяви, пам’яті, самостійності, активності. А також особистісні компоненти, які забезпечують ставлення учнів до отримуваних знань, створюють міжсуб’єктність спілкування в процесі пізнавальної та комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання.

Розвивальний аспект цього предмета полягає у формуванні досвіду творчої діяльності учнів, розвитку загальнонавчальних (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних) умінь; оволодінні узагальненими способами дій; моделюванні культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиткові активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення; пізнанні школярами своїх можливостей.

Найважливішим виховнимспрямуванням змісту є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного „Я”, віри у свої сили, талант, здібності; вихованні гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Предмет „Я у світі” за навчальним планом реалізується в 3-4 класах і охоплює такі теми: „Людина”, „Людина серед людей”, Людина в суспільстві”, „Людина у світі”, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів „Я − сім’я − школа − рідний край − Україна − світ”; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей з природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.

У дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу особливо важливого значення надається зв’язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень − цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це ж стосується принципу поєднання методів і прийомів навчання − він передбачає активне й свідоме нагромадження, а відтак − і узагальнення вражень із різних джерел, доцільну організацію самостійної й пошукової діяльності учнів. Це сприятиме пізнанню самими учням свого довкілля і самовизначенню у ньому, дасть можливість формувати у них елементарні навички дослідницької роботи, співпраці з іншим людьми і виробляти зацікавлене практичне ставлення до пізнаваних об’єктів.

Курс об’єктивно має міжпредметний характер, тому в його конструюванні забезпечено самостійне значення, оригінальний зміст, який не дублює соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів. Водночас він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов’язаний з системою знань, які передбачені іншими предметами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

  1. Розкрийте основну мету і завдання навчального предмету «Я у світі». Зміст навчального предмета «Я у світі» у сучасній початковій школі.

Навчальний предмет «Я у світі» реалізує галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

Поступове нагромадження ставлень школярів до себе, до найближчого і віддаленого соціального середовища сприятиме розвитку їхньої самосвідомості і самовизначення у довкіллі, і на цій основі прагнення до самовдосконалення.

Метою предмета є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору.

Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

формування життєвих, соціальних, громадянських компетентностей молодших школярів у їх ставленні до природи, суспільства, інших людей і самих себе, а також найважливіших людських якостей, необхідних у власному житті, в різних сферах діяльності й співіснуванні з іншими живими істотами;

виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів етносоціального й соціально-культурного середовища, здатної розуміти значення життя як найвищої цінності; усвідомлювати преваги чеснот, норм, установок та якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства;

оволодіння способами діяльності і моделями поведінки, які відповідають чинному законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві через активне спілкування з соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми;

формування основ споживчої культури, вміння самостійно прийняти рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;

випробування соціальних ролей, де можна виявити навички соціально бажаної поведінки як громадянина, члена громади, дитячого колективу, як споживача, як учасника соціальних, культурних, природозахисних акцій тощо.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються через усі освітні галузі, і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, навичок співжиття і співпраці в суспільстві, дотримання соціальних норм і правил. Вони реалізуються через комплекс компетенцій, які мають специфіку залежно від конкретної галузі, предмета, вікових можливостей учнів.

За результатами теоретичного пошуку й аналізу педагогічного досвіду визначено критерії відбору змісту предмета «Я у світі»:

включення в зміст курсу знань, які відображають усі види соціального досвіду;

мінімізація змісту, тобто обґрунтований вибір необхідного і достатнього матеріалу для реалізації мети;

досягнення цілісності змісту відповідно до поставлених цілей;

надання змісту особистісно ціннісного спрямування;

значення знань, дій, досвіду для розуміння дітьми навколишньої дійсності на доступному їм рівні;

можливість реалізації принципу наступності й перспективності.

 

  1. Назвіть та схарактеризуйте принципи світоглядної освіти, на яких грунтується проектування курсу “Я у світі”.

Проектування змісту курсу «Я у світі» ґрунтується на реалізації принципів, які уточнюють теоретичні вихідні для відбору змісту в зв’язку з віковими можливостями молодших школярів. Це, передусім, принципи світоглядноїосвіти:

людиноцентризму («Людиноцентризм – це актуалізація гуманістичних тенденцій в сучасну епоху, відхід від раціоналізованих прагматичних імперативів, – зазначав В.Г.

Кремень»

системності й цілісності,

синтетичності,

відкритості (вироблення антидогматичного мислення, що полягає в здатності неупереджено сприймати будь-яку нову інформацію та з розумінням ставитись до різних поглядів і цінностей, що репрезентують різні світогляди й культури);

плюралізму (виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної й расової багатоманітності, толерантного ставлення до різних світоглядних і політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності в школі різних молодіжних громадських організацій; уникання екстремістських поглядів і поведінки в житті шкільного колективу, виховання розуміння, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним);

поєднання локального і глобального (взаємозв’язок родового та етнічного, національного й загальнолюдського, індивідуального й суспільного);

гармонізації взаємин,

стимулювання розвитку й саморозвитку особистості.

А також дидактичні:

принцип відповідності цінностей українського суспільства особистісній формі їх існування (до курсу включено не лише елементи знань про навколишній світ і місце в ньому людини, певні способи діяльності, а й досвід особистісного ставлення до навколишнього світу);

принцип взаємодії змістової та процесуальної сторін навчання− врахування специфіки діяльності молодших школярів шляхом забезпечення чуттєвого сприйняття, організації активного спілкування дітей із природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища;

принцип наступності й перспективності в межах предмета та його зв'язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання;

принцип концентризму − створення можливостей для того, щоб пов’язати відоме й невідоме , поступово ускладнювати матеріал, розвивати, розширювати, систематизувати уявлення про взаємодію людини з навколишнім світом, формувати досвід стосунків, вправляти в певних уміннях і навичках;

принцип здійснення зв’язку з реальністю, якому надається особливе значення, оскільки обмеженість життєвого досвіду дітей потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень.

 

  1. Розкрийте зміст громадянської освіти як головного засобу цілеспрямованого навчання школярів.

Громадянська освіта – це освіта, спрямована на формування знань, умінь, навичок і громадянських компетенцій, потрібних для життя в демократичній державі. Громадянин має права, може захистити їх, знає, як працюють соціальні інститути держави. Громадянська освіта – це також «соціалізація» індивідів та політична «соціалізація», це сукупність процесів становлення політичної та громадянської свідомості й поведінки особистості, прийняття та виконання політичних ролей, виявлення активності в них, формування громадянської культури.

Мета громадянської освіти – сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства.

Громадянство – формально-юридичний статус особистості, який настає після досягнення людиною певного віку або внаслідок натуралізації, надається резолюцією офіційної установи і пов’язане з отриманням документа (за наявності необхідних формальних умов).

Як процес впровадження системи знань про людину i суспiльство громадянська освiта в школі може здійснюватись у чотирьох напрямках:

як навчальний предмет,

як мiжпредметна форма дiяльностi в рамках освiтнього простору,

як органiзацiя позакласної та позашкільної діяльності учнів,

як органiзацiя шкiльного середовища.

Перший напрямок здійснення громадянської освіти реалізується через запровадження спеціальних навчальних курсів. Так в систему початкової освіти впроваджено самостійний навчальний курс «Я у світі» (автор Бібік Н.М.) та (автори О.В. Тагліна, Г.Ж. Іванова).

Метою предмета є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору.

У деяких країнах-членах Євросоюзу курс «Громадянська освіта» введено окремим предметом, який є обов’язковим для учнів усіх класів (Велика Британія, Чехія та ін.). Вельми розповсюдженою формою громадянської освіти є міжпредметний підхід, тобто введення громадянознавчої тематики до програм з усіх предметів, що вивчаються у школі.

Україна має певний досвід формування системи громадянської освіти (введення громадянознавчих курсів за рахунок варіативної частини навчального плану, позакласної та позашкільної роботи). Практика суспільного життя свідчить, що цього недостатньо, громадянська освіта має бути окремим предметом освітньої галузі «Суспільствознавство» і входити до інваріантної частини базового навчального плану

Другий напрямок громадянської освіти здійснюється через впровадження відповідного змісту до існуючих шкільних предметів кожної з освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються через усі освітні галузі, і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, навичок співжиття і співпраці в суспільстві, дотримання соціальних норм і правил. Вони реалізуються через комплекс компетенцій, які мають специфіку залежно від конкретної галузі, предмета, вікових можливостей учнів.

Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такі елементи змісту громадянської освіти:

1. „Мови і літератури"

вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;

• формування комунікативних умінь;

• формування елементарних знань з етнокультури та етнокультурознавчої компетенції;

• формування інтелектуально-розвиненої особистості, громадянина України

2.„Природознавство "

усвідомлення школярами своєї належності до природи;

• формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній, усвідомлення свого місця в навколишньому світі.

3. "Мистецтво "

розуміння і творення художніх образів;

• формування потреби у художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні

4. "Математика "

формування початкових умінь доказово міркувати, пояснювати свої дії

5. "Здоров 'я і фізична культура "

виховання позитивних моральних і вольових якостей;

6. "Технології"

сприяння формуванню активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і доцільності.

Зміст освітніх галузей початкової школи має забезпечувати формування в учнів сукупності громадянських знань, умінь, установок та цінностей.

Елементи громадянських знань, що входять до змісту освітніх галузей Державного стандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином:

а) культурологічні

6) політологічні

в)правові,

г)економічні

д) соціальні

Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей Державного стандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином:

а) у політичній сфері суспільного життя (висловлювати патріотичні почуття);

б)у правовій сфері суспільного життя (розповідати про державні символи України; дотримуватись свідомої дисципліни);

в)у соціальній сфері суспільного життя (оцінювати власні вчинки та вчинки однолітків; брати участь у житті школи; демонструвати повагу і толерантність до представників інших культур , національностей та конфесій; виконувати моральні вимоги до товаришування і дружби; уміти взаємодіяти з іншими людьми; будувати відносини з іншими на основі загальнолюдських моральних цінностей і поваги до прав людини; розуміти і виконувати свої домашні обов'язки; відповідати за свої вчинки);

г) загальнопізнавальні (виявляти зв'язки між явищами і робити самостійні висновки; уміти говорити, слухати і розуміти; брати участь у культуро-творчій і культуро-оздоровчій діяльності; вести діалог; формулювати власне висловлювання і критично оцінювати його; самостійно працювати з книгою; висловлювати своє ставлення до прочитаного; розказувати про ключові постаті в культурі та історії народу).

Громадянознавчі цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту початкової школи, можуть бути об'єднані у такі основні групи:

а) загальнолюдські (милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, повага до прав інших людей, дбайливе (бережливе) ставлення до природи і довкілля; неповторність і самоцінність кожної людини, життя людини, доброта, працьовитість, наполегливість, скромність, вірність, поступливість, обов'язковість);

б)демократичні (громадянського суспільства) (толерантність, права інших людей, активність);

в) національні (гордість за державу, повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини, рідної і державної мов; вшанування діячів культури та національних героїв, традицій українського народ).

Отже на етапі початкової школи створюються умови для всебічного розвитку та виховання особистості молодших школярів, засвоєння моральних цінностей, правил поведінки, елементарних знань про державу, закони, права, обов'язки і відповідальність людини і громадянина. Закладаються основи вмінь і навичок, що дозволяють їм інтегруватися в суспільство на рівні родини, класу, школи, уявлення дітей про національні та демократичні цінності.

 

Навчання громадянськостi, виховання громадянина не слiд обмежувати тiльки навчальними курсами, спецiалiзованими дисциплiнами або сумою окремих гуманiтарних предметiв та тем. Важливу роль у цьому відіграє органiзацiя позакласної та позашкiльної виховної роботи, що сприяє розвиткові громадянських якостей та умiнь. Це є третім напрямком реалізації громадянської освіти.

Для цього можуть застосовуватись найрізноманітніші форми та методи роботи. Це можуть бути традиційні предметні тижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, яким надається громадянознавче спрямування. Доцільним є проведення диспутів, дебатів, заходів змагального характеру. Діяльність дитячих клубів різного спрямування, дитячих та молодіжних громадських організацій також сприяє розвиткові громадянської освіти. Участь в їх роботі, з одного боку, дає можливість учням отримати безпосередній громадянський досвід, а з іншого – залучити їх до проведення різноманітних заходів, у тім числі громадянознавчої тематики.

Певні демократичні та громадянські цiнності дiти засвоюють, беручи участь у повсякденному життi школи, спiльноти, громади. При цьому школа може виступати як модель свiту дорослих, що є четвертим напрямком впровадження громадянської освіти. Практичною школою демократії для учнів має стати учнівське самоврядування. Органи учнівського самоврядування мають ініціювати розробку кодексу поведінки учня, його демократичне обговорення і подальше чітке дотримання, здійснюючи тим самим правову підготовку учнів, вести пошук ефективних шляхів співпраці зі шкільною адміністрацією.

Ефективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демократичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями, має бути для учнів практичним прикладом толерантності, взаємоповаги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку, заохочувати відкрите обговорення та демократичне прийняття рішень. Необхідно залучати до співпраці зі школою батьків, культивувати серед них демократичні цінності та традиції.

 

  1. Розкрийте сутність громадянської компетентності як ключової, схарактеризуйте зміст громадянської компетентності учнів початкової школи.

Компетентнісний підхід передбачає визначення чіткого кола компетенцій, тобто необхідного комплексу знань, навичок, ставлень і досвіду, що дає змогу ефективно виконувати певну діяльність або певну функцію. Перелік і зміст компетенцій визначаються державою. В Україні вони представлені у Державному стандарті та Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

Місія компетентнісно спрямованої освіти полягає в тому, щоб сприяти становленню людини як суб'єкта і проектувальника життя. Для компетентнісно зорієнтованої освіти важливою є риса особистісної зорієнтованості, суб'єкт-суб'єктних відносин.

Система компетентностей в освіті України має ієрархічну структуру і складається з таких рівнів:

І. Ключові компетентності (міжпредметні та надпредметні) — здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культурнодоцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи актуальні індивідуальні та соціальні проблеми).

ІІ. Загальногалузеві компетентності — компетентності, які формуються учнем упродовж засвоєння змісту певної освітньої галузі в усіх класах середньої школи і які відбиваються в розумінні “способу існування” відповідної галузі — тобто того місця, яке ця галузь посідає в суспільстві, а також уміння застосовувати їх на практиці у межах культурно доцільної діяльності для розв'язку індивідуальних та соціальних проблем.

ІІІ. Предметні компетентності — складова загальногалузевих компетентностей, яка стосується конкретного предмета.

Ключовими компетентностями, яких має набути кожен випускник (О.Пометун), є навчальна, культурна, громадянська, соціальна та підприємницька компетентності.

Громадянська компетентність — здатність захищати та піклуватися про відповідальність, права, інтереси та потреби людини й громадянина Української держави і суспільства.

Формування громадянської компетентності — складний і довготривалий процес. До цього процесу мають залучатися всі інститути як держави, так і громадянського суспільства, так і сім'я. Особливе місце в формуванні громадянської компетентності молодших школярів належить школі, адже саме тут учні отримують перші громадянські знання і громадянський досвід.

Умови формування громадянської компетентності на уроці, в школі, у шкільному середовищі, в місцевій громаді тощо (Рада Європи):

- активна участь учнів, батьків, педагогів у демократичному управлінні навчальним закладом;

- демократизація відносин суб'єктів навчально-виховного процесу;

- заохочення обмінів, зустрічей та партнерства між учнями і вчителями з різних навчальних закладів для міжособистісного взаєморозуміння;

- встановлення відносин громадянського партнерства між школою і сім'єю, громадою, ЗМІ.

Особливістю завдань громадянської освіти у початковій школі є створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки. На цьому ступені у дитини розвиваються такі комунікативні здібності, завдяки яким вона може інтегруватися в суспільство, формується уміння спілкуватися й розв'язувати конфліктні ситуації через діалог. Закладаються основи ціннісних орієнтацій свідомого громадянина.








Date: 2016-06-08; view: 400; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.025 sec.) - Пожаловаться на публикацию