Зміст громадянської компетентності учнів початкової школи

1. Схарактеризуйте групи знань та умінь, які охоплює громадянська освіта школярів.

Громадянська освіта є складною динамічною системою, яка поєднує:

♦ громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи функціонування громадянина в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави;

♦ громадянські вміння та досвід участі в соціальнополітичному житті суспільства і практичного застосування знань;

♦ громадянські чесноти – норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.

Зміст громадянської освіти охоплює такі знання:

♦ культурологічні, ядром яких у системі освіти для демократії є культура міжлюдських стосунків (оволодіння культурними надбаннями своєї нації відбувається водночас із вихованням доброзичливого й зацікавленого ставлення до культур інших народів, етнічних спільнот, які становлять культурне розмаїття регіону, України, Європи, світу);

♦ філософські та аксіологічні – про громадянські, демократичні, загальнолюдські, національні цінності;

♦ політичні – про демократичні принципи функціонування політичної системи і влади та їх особливості в Україні, процедури та механізми формування і функціонування державних структур, порядок реалізації їхніх повноважень, апелювання до них, основи конституційного ладу України, особливості взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування та їхню відповідальність перед громадянами;

♦ правові – про право та його роль у суспільстві, Конституцію як Основний Закон, порядок формування, діяльності та взаємодії державних органів з органами місцевого самоврядування; права людини, механізми їх захисту, обов’язки і відповідальність, національні та міжнародні нормативні акти, присвячені цій проблемі;

♦ економічні – про сутність ринкових відносин як елемента демократії, основні економічні принципи, системи – фінансові, соціального забезпечення та соціального захисту, соціально-економічні аспекти екологічної проблеми, питання розвитку та екологічної безпеки;

♦ соціально-психологічні – про психологічну природу та сутність владно-підвладних відносин, мотивацію соціальної поведінки особистості, психологічні особливості інформаційного впливу на свідомість виборців, способи розв’язання конфліктних ситуацій, ефективні форми комунікативної взаємодії.

Усі поняття, що входять до змісту громадянської освіти, розглядаються як робочі, потрібні для оволодіння конкретними діями. Одним із першочергових завдань, поставлених перед системою громадянської освіти, є забезпечення мінімальної функціональної громадянської освіченості особи. Тому зміст освіти має спрямовуватися на здобуття досвіду громадянських дій і переживань, основних громадянських умінь, а саме:

а) у політичній сфері суспільного життя (висловлювати патріотичні почуття);

б)у правовій сфері суспільного життя (розповідати про державні символи України; дотримуватись свідомої дисципліни);

в)у соціальній сфері суспільного життя ( оцінювати власні вчинки та вчинки однолітків; брати участь у житті школи; демонструвати повагу і толерантність до представників інших культур, національностей та конфесій; виконувати моральні вимоги до товаришування і дружби; уміти взаємодіяти з іншими людьми; будувати відносини з іншими на основі загальнолюдських моральних цінностей і поваги до прав людини; розуміти і виконувати свої домашні обов'язки; відповідати за свої вчинки);

г) загальнопізнавальні ( виявляти зв'язки між явищами і робити самостійні висновки; уміти говорити, слухати і розуміти; брати участь у культуро-творчій і культуро-оздоровчій діяльності; вести діалог; формулювати власне висловлювання і критично оцінювати його; самостійно працювати з книгою; висловлювати своє ставлення до прочитаного; розказувати про ключові постаті в культурі та історії народу).

1. Схарактеризуйте типи і структуру уроків «Я у світі» в початковій школі.

Вивчаючи курс «Я у світі», зазвичай використовують уроки таких типів:

- урок засвоєння нових знань, умінь, навичок;

- комбінований урок;

- узагальнюючий урок;

- урок-екскурсія. (“Подорож Містом Майстрів” (професії); “Школа. Історія рідної школи”).

Урок має свою макроструктуру – зовнішні, постійні елементи (етапи) уроку.

Урок має початок і кінець – це його ознаки як форми.

У макроструктурі уроку початок виділяється в самостійний етап – “організація класу”, а кінець – “підсумок уроку”. Ці етапи створюють межі в яких відбувається цілісний процес навчання, тобто послідовно реалізуються етапи цілісного процесу навчання.

Отже, макроструктура уроку на якому учні засвоюють кілька елементів знань матиме вигляд:

IX. Організація класу.

X. Перевірка засвоєних знань, умінь, навичок.

XI. Постановка цілей і завдань уроку. Загальна мотивація діяльності учнів.

XII. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

XIII. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок

XIV. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок

XV. Домашнє завдання

XVI. Підсумок уроку

Кожен етап уроку визначає дидактичну ціль. Вона в свою чергу визначає систему підзадач, розв’язання яких веде до досягнення дидактичної цілі. Будь яка дидактична ціль досягається за допомогою вибраного методу навчання, а метод реалізується через систему прийомів.

Сукупність методів і прийомів навчання на кожному з етапів уроку становлять його мікроструктуру.

Мікроструктура, на відміну від макроструктури уроку є дуже мобільною і визначається особливостями конкретної ситуації навчання.

Цілісний процес навчання І рівня (в межах конкретної теми) може реалізуватися за один урок, а може займати кілька уроків, тобто на одному уроці реалізується один або два етапи цілісного процесу навчання. Макроструктура уроків завжди включає етапи уроку як форми, а також ті етапи цілісного процесу навчання, які на ньому реалізуються.

Якщо на уроці реалізується два і більше, або всі етапи цілісного процесу навчання, то такий урок називається комбінованим.

Назви інших типів уроків відповідають назві тих етапів процесу навчання, які на ньому реалізуються:

- урок засвоєння нових знань, умінь і навичок;

- урок узагальнення і систематизації засвоєних знань, умінь і навичок;

- урок застосування засвоєних знань, умінь і навичок;

- урок перевірки засвоєних знань, умінь і навичок.

У початкових класах організація процесу навчання курсу «Я у світі» здійснюється переважно в формі комбінованих уроків, уроку засвоєння нових знань, умінь і навичок (вступних уроків); та узагальнюючих (підсумкових)уроків.

1. Розкрийте методику організації та проведення різних типів нетрадиційних уроків у процесі навчання освітньої галузі «Суспільствознавство».

Навчальний предмет «Я у світі» реалізує галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. Завдання вчителя полягає в тому, щоб вивчити особливості дитини та орієнтуватися на загальні завдання формування особистості дитини, які випливають з Державного стандарту, а також спираються на конкретні програми навчання і виховання, створюють для кожного учня оптимально-сприятливі умови для всебічного розвитку. Для здійснення цієї мети потрібно підвищити ефективність уроку різними способами і засобами навчання.

Суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.

Нестандартний урок – це такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, і на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи (Л.Лухтай). Порівняно із звичайним заняттям, нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів.

Нестандартні уроки більше подобаються молодших школярам, тому що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Водночас педагоги застерігають, зокрема відомий сучасний дидакт Савченко О.Я. зауважує, що не слід перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.

Тематичне насичення курсу «Я у світі» дає можливість вчителю розробити різноманітні бесіди; проводити на уроках різні види практичних та дослідницьких робіт; для фронтальної, групової чи диференційованої роботи дібрати цікавий історичний, народознавчий чи ігровий матеріал, завдяки якому вчитель зможе порівняно із звичайним заняттям, провести нестандартний урок, який максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів.

Великої ваги сьогодні набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань. Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, серед яких: уроки ділової (рольової) гри, уроки-інтелектуальні розваги, уроки-прес-конференції, уроки-подорожі, уроки-суди, уроки-інтерв’ю, уроки-конкурси та ін..

Розглянемо методичні особливості проведення деяких видів нестандартних уроків «Я у світі»:

Урок-інтелектуальна розвага

Завдання урокiв-інтелектуальних розваг полягає у:

• активізації розумової та пiзнавальної дiяльностi школярів;

•перевірці кмiтливостi, ерудиції учнiв;

• створення ситуації задоволення і радості вiд iнтелектуальної розваги.

Добираючи iнтелектуальнi розваги, необхідно враховувати вiковi особливостi учнiв початкових класiв, їх попередню освiтню підтотовку; не залишати поза увагою iнтерес до рiзного роду телетурнiрів, вiкторин, конкурсiв тощо. В бiльшостi випадкiв при проведеннi iнтелектуальних розваг iз молодшими школярами використують рiзноманiтні малюнки, схеми, таблиці.

Загальнi правила та iгровi дiї повиннi бути добре знайомi або в доступнiй формi доведенi до виконавцiв.

Але найголовнiше: розвага повинна залишатися розвагою й в жодному разi не повинна перевантажувати учнiв.

Це залежить вiд учителя, його вмiння збуджувати в кожного учасника первинний iнтерес, надавати розвагам характеру «Турнiрiв ерудитiв», «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», Брейн-ринг» тощо.

Бажання досягти перемоги стимулює активнiсть, доведення розпочатої справи до кiнця, пошуку виходу зі «скрутного» становища. У розвагах з молодшими школярами повиннi бути хитрiсть, загадковiсть, видумка, забава, якi вимагають зосередженостi, обдумування, зiставлення мети з кiнцевими результатами.

Урок-конкурс

Урок-конкурс грунтується на творчiй дiяльностi учнiв.

Проводяться конкурси на краще декламування авторських віршiв, пісень, складених легенд, казок, оповiдань тощо. Кожна дитина має право взяти участь у конкурсi.

Серед учнiв класу обирається спецiальне журi, яке оцінює і коментує якiсть виконання певних творiв. Слiдкує за тим, шоб висловлювання членiв журi не були занадто су’бєктивними. Для цього доцiльно на попереднiх уроках роз’яснити критерiї оцiнювання: чiтка дикцiя, виразність виконання, змiст твору, його оригiнальнiсть.

На цих уроках конкурсанти зазнають радiсть творчості, а їхні суддi матимуть можливість проявити самостiйність уміння оцiнювати почуте та грамотно висловлювати судження.

Важливо, щоб склад журi на рiзних уроках змiнювався (з виховної точки зору).

Оцінюючи творчiсть дiтей, треба бути дуже тактовними, щоб не образити їх необережною реплiкою.

Урок-концерт

Проводяться такi уроки в кiнці року або семестру. Програма планується завчасно: учнi на такому уроцi можугь виконувати пiсні, вірші, уривки (інсценiзувати), якi вивчили за семестр чи рiк. Рiзновид цього року — концерт за заявками; а ще твори може виковувати учитель разом з учнями.

Якщо є діти, що грають на музичних iнструментах, то вони теж візьмуть участь у концертi. Значущість таких урокiв у початкових класах безсумнівна: все повторення вивченого, i розширення свiтогляду учнів.

Особливо цінним у педагогiчному планi є те, що в процесi таких урокiв у школярiв формується просвiтницький iнтерес. А цей iнтерес може стати стимулом для подальшої відповiдної освiти (самоосвiти) учня, розвитку мислення, артистизму.

Урок-інтерв’ю

Урок-інтєрв’ю з громадянської освiти це організація бесіди відповідної тематики.

Спочатку вчитель знайомить з особливостями інтерв’ю, показує зразок інтервювання, а потiм у ролi інтерв’юерів виступають школярi.

Програму інтерв’ю узгоджую з темою уроку, що вивчається.

Уроки-iнтерв’ю кориснi й для тих, хто ставить запитання, й для тих, хто слухає, й для тих, хто вiдповiдає. Вони сприяють розвитковi зв’язного мовлення, логiчного мислення, творчої уяви, вмiння слухати й спiлкуватися, виховують культуру поведiнки школярiв.

Урок ділової (рольової) гри

Уроки-ігри та елементи гри на уроках успiшно застосовуються при вивченнi майже всiх шкiльних предметiв. Вони є цінним засобом виховання i розвитку, активiзують психiчнi процеси, викликають в учнiв живий інтерес до процесу пiзнання, виробляють у них активну життєву позицiю, привчаючи до колективних та iндивiдуальних форм роботи.

Дидактичнi iгри будую по-рiзному. В деяких з них можуть бути всi елементи рольової гри: сюжет, роль, дiя, iгрове правило, а в iнших тiльки правило тощо.

Вдалим буде проведення рольових ігор при вивченні розділу «Людина серед людей», а саме правил поведінки в громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці; ввічливого поводження, подільчивості, доброти, працьовитості, дружелюбності, милосердя; обов’язків у сім’ї, пізнанні і збереженні традицій школи, співпраці у колективних справах.

Урок-гра-драматизація

Гра-драматизацiя - цiкавий рiзновид театралізованого дiйства. Вона використовується в початкових класах як синтетичний вид естетичної дiяльностi дітей, спрямований на формування гуманних почуттів учнів та вмiння їх виражати з допомогою засобiв емоцiйної виразностi (iнтонації, жестів, характерних рухів, пози, ходи)

За основу iгор-драматизацiй беруться українськi народнi казки та дитячі літературні твори яким притаманнi динамізм сюжету, виразнiсть образiв, доступнiсть мови. Втілення в них доброти i зла пробуджують емоцiйну активність дiтей, спрямовуючи їх на спiвпереживання, співчуття, внутрiшню співдію.

Урок – вікторина

Термін «вікторина» визначається, як гра, що являє собою ряд питань із різних галузей людської діяльності, які потребують відповідей в усній чи письмовій формі. Оскільки вікторина – це різновид гри, то діти залюбки стають її учасниками.

Проведення уроку-вікторини в початкових класах буде результативним лише за вмілої підготовки вчителем цього уроку.

В основі вікторини лежить запитання, на які мають відповісти окремі учні чи команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен урахувати вік, інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого класу. Володіючи такою інформацією, він зуміє правильно обрати ту тему уроку, яку можна провести у формі вікторини, застосовуючи досвід і знання учнів.

Урок-вікторина має характер змагання, що також повинно впливати на побудову запитань. Для активнішого змагання запитання вікторини слід формувати чітко, конкретно, без зайвих слів.

Урок-вікторину слід використовувати як підсумковий урок до певного розділу.

Урок - КВК

Це своєрідна гра-змагання команд веселих та кмітливих, що розгортається на уроці. Характерною ознакою такого уроку є його насиченість позитивними емоціями. Безперечно, що урок, повний емоцій на довший час збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Для уроку-КВК притаманними є певні особливості.

Перш за все треба організувати, як мінімум дві команди, які братимуть участь у КВК. Команди повинні знайти собі цікаві назви та обрати капітанів.

Другим важливим моментом уроку-КВК є наявність журі, яке оцінюватиме гру команд. Склад журі може бути різноманітним, включаючи вчителя-класовода, і учнів з активу класу, старшокласників, а також запрошених представників адміністрації школи, батьків.

Чи не найважливішим для уроку-КВК є вдалий вибір його теми і змісту змагань. Тему варто вибирати таку, що її учні добре засвоїли на попередніх уроках. Іноді темою уроку-КВК може бути частина будь-якого розділу.

Щодо змісту уроку-КВК, то його повинні формувати такі конкурси, які б мали триєдину мету і за тривалістю вмістилися б у відведений для уроку час.

Урок-конференція

Уроку передує обов’язкова самостійна підготовка учнів. Окремі з них за дорученням учителя вивчають задане питання з наукової та художньої літератури, періодичних видань.

Таким чином, володіючи інформацією з різних джерел, учитель разом з учнями будує урок-конференцію. Замість одноосібного викладання матеріалу відбувається обмін тими знаннями, які здобули учні. Вчитель лише коригує, підсумовує і узагальнює.

Дуже добре, коли на уроці-конференції виступили складаються не лише із словесних розповідей. Кожну розповідь може супроводжувати показ таблиці, ілюстративний матеріал чи наочний посібник.

Практичні завдання можуть бути різноманітні, залежно від теми конференції.

Урок-подорож

При уявній подорожі може відбуватися все те, що супроводжує кожну справжню подорож – яскраві враження, позитивні емоції, цікаві зустрічі. Учні сидять у класі за партами і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад вчителя. Тут учитель уже виступає в ролі капітана корабля, штурмана, ведучого і т.д., а школярі є мандрівниками, які слідуючи вказаному вчителем курсу, подорожують у просторі або часі. Юні мандрівники зустрічаються з новими явищами, спостерігають цікаві природні процеси, ознайомлюються з різноманітними живими організмами, роблять висновки та узагальнення.

Основний позитивний момент уроку-подорожі полягає в тому, що учні відчувають себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими-науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки, підсумки-узагальнення.

Головним і найскладнішим завданням вчителя на уроці-подорожі є створення такої обстановки, за якої учні уявили б себе справжніми мандрівниками. Для цього він повинен дібрати і вміло поєднати ілюстративний матеріал, магнітофонні записи, діафільми та представників живої природи.