ІІ Постановка цілей і завдань уроку. Загальна мотивація діяльності учнів

Усвідомлена мета – необхідна умова ефективної діяльності. Педагогічні цілі, визначені і сформульовані вчителем повинні стати мотивом діяльності учнів. У загально психологічному розумінні характеризують два шляхи взаємодії між мотивом і метою:

- від мотиву до мети (зовнішня мотивація) – домінує в молодшому шкільному віці. Наприклад, вивчити, щоб отримати гарну оцінку, щоб похвалили батьки, щоб порадувати вчителя.

- перетворення мети уроку у мотив діяльності учня (внутрішня мотивація). У цьому випадку мотивом діяльності учня стає безпосередньо зміст навчального матеріалу та процес оволодіння ним.

Завдання вчителя забезпечити формування внутрішньої мотивації учіння. З цією метою використовують різні прийоми:

- актуалізація опорних знань учнів, усвідомлення зв’язку теми з іншими темами курсу;

- включення дітей у визначення й формулювання теми уроку;

- встановлення вагомості теми уроку в курсі природознавства та для дитини особисто;

- обговорення запропонованого вчителем плану, самостійне складання плану роботи на уроці.

Прийоми повідомлення теми уроку:

- актуалізація опорних знань і встановлення на їх основі теми нового уроку;

- робота над загадками, оповіданнями, легендами, що безпосередньо пов’язані з темою уроку;

- аналіз створеної вчителем проблемної ситуації;

- читання вголос теми уроку записаної на дошці (в підручнику);

- запис теми уроку на дошці обов’язковий

Завдання уроку пропонуються у вигляді плану роботи. План записується на дошці і використовується у процесі уроку (для визначення послідовності засвоєння нових знань, для систематизації й узагальнення знань, як основа для підготовки домашнього завдання, для перевірки засвоєних знань на наступному уроці).