Техніко-економічне об'рунтування (ТЕО) інвестиційного проекту та його структура

1. У ринковій економіці вирішальною умовою розвитку і сонкурентноздатності будь-яких суб'єктів господарювання є ефективне вкладення капіталу в ту чи іншу господарську діяль­ність, в окремі об'єкти чи напрями діяльності. Для досягнення обраної підприємством економічної стратегії розвитку формується інвестиційна програма за конкретними напрямами інвестиційної діяльності (вкладення капіталу), кожен з яких потребує розробки відповідного документа, який одержав назву проекту.

Якщо проект пов'язаний з реалізацією інвестицій, то він називається інвестиційним проектом. Він є організаційною формою всього процесу інвестування.

Найчастіше поняття інвестиційного проекту визначається у 2 аспектах:

1. інвестиційний проект - це документ, що забезпечує окремі напрями інвестиційного розвитку підприємства, обгрунтовує потребу в інвестиційних ресурсах у різних формах і містить систему управлінських рішень щодо забез­печення найбільш ефективних форм реалізації викладених у ньому інвестиційних цілей. Це документований інвестицій­ний план;

2. інвестиційний проект - це комплекс заходів, здійсню­ваних інвестором з метою реалізації стратегії економічного розвитку підприємства і які передбачають отримання прибутку чи соціального ефекту в майбутньому.

У вузькому трактуванні інвестиційний проект - це комплекс організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення інвестицій.

Залежно від масштабу (розміру інвестицій) інвестиційні проекти можуть бути таких типів:

1. малі - обсяг фінансування до 500 тис. грн. (у міжнародній практиці - до 15 млн.дол.);

2. середні - від 501 тис. грн. до 2 млн.грн. (15-50 млн.дол.)

3. великі - понад 2 млн. грн. (50-100 млн.дол.);

4. надвеликі - понад 100 млн. грн. (1 млрд.дол.).

2. Кожен інвестиційний проект проходить тривалий шлях, який називають проектним циклом або життєвим циклом проекту.Це період від початку народження ідеї щодо здійснення інвестицій і до закінчення експлуатації або ліквідації створеного об'єкта інвестування, або - це "проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації". Життєвий цикл проекту ще розглядається як час від перших витрат до останньої вигоди про­екту. Він відображає розвиток проекту і ті роботи, які проводяться на різних стадіях його підготовки, реалізації та експлуатації.

Графічне зображення життєвого циклу реального інвестиційного проекту подано на рис. 9.2.

Рис. 9.2. Життєвий цикл проекту

Підхід Світового банку, (який уособлюється ще з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР)) щодо визначення стадій життєвого циклу інвестиційного проекту є сьогодні універсальним і охоплює шість таких стадій:

1. Ідентифікація
2. Підготовка
3. Експертиза
4. Реалізація
5. Експлуатація
6. Післяпроектний аудит

Відповідно до програми промислового розвитку ЮНІДО жит­тєвий цикл проекту складається з таких трьох фаз:

1. передінвестиційна;

2. інвестиційна;

3. експлуатаційна.

В Україні для оцінювання проектів може використовуватись ще вітчизняний підхід, за яким життєвий цикл інвестиційного проекту складається із таких фаз:

>концептуальна;

>контрактна;

>фаза реалізації проекту.

Концептуальна фаза включає:

- розробку концепції проекту;

- оцінку життєздатності проекту;

- планування проекту;

- розробку критеріїв і вимог до нього;

- вибір і придбання земельної ділянки.

Контрактна фаза - це цикл, що передбачає:

- підготовку попередніх завдань на проектуванні;

- підбір виконавців проекту;

- оформлення контракту з виконавцями;

- вибір і затвердження кінцевого проекту.

Фаза реалізації проекту передбачає:

- детальне проектування;

- матеріально-технічне постачання;

- будівництво та інсталяцію проекту.

3. Передінвестиційні дослідження займають важливе місце в роз­робці та реалізації інвестиційних проектів. Вони дають можливість економити значні кошти, так як можуть передбачити доцільність чи недоцільність проробки та реалізації інвестиційного задуму як процесу.

Основною метою передінвестиційних досліджень є збір необхід­ної інформації та підготовка інформаційних масивів для розробки ТЕО і складання бізнес-плану інвестиційного проекту.

За загальним підходом передінвестиційна фаза (передінвести­ційні дослідження) складається з трьох етапів:

1. аналіз інвестиційних можливостей, (або аналітична стадія), який охоплює:

- аналіз загальних можливостей реалізації проекту;

- аналіз інвестиційних можливостей здійснення проекту;

- аналіз можливостей конкретного проекту.

2. підготовка обгрунтування, (або проектна стадія), яка включає:

- розробку попереднього ТЕО проекту;

- допоміжні (функціональні) дослідження;

- детальне ТЕО проекту.

3. оцінка проекту (або стадія оцінювання проекту і ухвалення рішення про інвестиції), яка зводиться до:

- складання оцінного звіту;

- підтримки інвестиційного проекту.

-

На стадії попереднього техніко-економічного об'рунтування про­водиться оцінка фінансової здійсненності і імовірності здійснення проекту. Вона базується на такій системі показників:

1. Основними показниками фінансової здійсненності проектів є:

- коефіцієнт співвідношення довгострокових запозичених коштів і акціонерного капіталу.

де ЗК - запозичений капітал;

АК - акціонерний капітал;

ВК - власний капітал.

Розраховані таким чином показники дають оцінку фінансовому леверіджу (важелю).

Леверідж - це "ефект важеля" при визначенні співвідно­шення власного та залученого, акціонерного та позичкового, основного та оборотного капіталу тощо.

Розрізняють операційний, фінансовий та загальний леверідж.

Операційний леверідж показує вплив зміни обсягу продажу на рівень доходів підприємства. Він характеризує співвідношення основного і оборотного капіталу, при цьому чим вища частка пос­тійних витрат стосовно поточних, тим вище операційний ле­верідж.

Фінансовий леверідж встановлює міру зв'язку (впливу) зміни доходів компанії на дивіденди, тобто дохід окремого акціонера (партнерів).

Загальний леверідж показує вплив зміни обсягу продажу на дивіденди акціонерів або доходи партнерів;

- коефіцієнт покриття (Кn), який характеризує співвідно­шення оборотних активів (ОА) і поточних зобов'язань (ПЗ):

Зазвичай, він коливається в межах 2,0-1,2;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л.), який характеризує співвідношення абсолютно ліквідних активів (ЛА) до поточних зобов'язань:

Задовільним значенням вважається 1,0, добрим - 1,2;

- коефіцієнт покриття довгострокових зобов'язань (Кпдз), який характеризує співвідношення грошового річного потоку (ГП)і довгострокових зобов'язань в розрахунку на рік (ДЗ).

Задовільним значенням цього показника вважається 1,5, добрим - 3,0;

- коефіцієнт співвідношення між дебіторською (Деб.З) і кре­диторською заборгованістю (КЗ) або коефіцієнт само­фінансування (Кс):

-

Цей показник має галузеві особливості, а його значення можуть значно коливатись залежно від виду продукції, строків її вироб­ництва і реалізації. Аналіз співвідношення дебіторської і кредитор­ської заборгованості повинен виконуватись у динаміці.

2. Показники економічної ефективності вимірюються відношенням чистих потоків реальних грошей (прибутків) щодо відпо­відних вкладень капіталу.

Основними показниками економічної ефективності діяльності підприємства є такі:

- Капіталовіддача - відношення річного обсягу виробництва (продажу) до відповідного обсягу інвестицій.

- Капіталоозброєність (КО) - співвідношення між початко­вим обсягом інвестицій і кількістю зайнятих. Даний показник ха­рактеризує інтенсивність виробництва і пов'язаний з показником механоозброєності (МО) - вартості активної частини основних фондів в розрахунку на одного зайнятого:

де ОІ – початковий обсяг інвестицій;

КЗ – кількість зайнятих;

АФ - активні необоротні засоби (вартість машин, механізмів і обладнання, використовуваних в проекті).

Ø Коефіцієнт оборотності (ОК) капіталу, який визначається за такою формулою:

де ОР - обсяг реалізації продукції;

ОА - середній розмір оборотних активів за певний період (рік, квартал, місяць).

Ø Індекс дохідності (дисконтована норма прибутку) - спів­відношення чистого дисконтованого доходу (ЧДД) і дисконтованої вартості інвестицій (ДВІ) при порівнянні альтернативних проектів):

4. В изначення беззбитковості проекту, яка характеризується рівновагою обсягів продажу і відповідних витрат (інвестиційних і виробничих). Таку рівновагу називають точкою беззбитковості.

При розрахунках точки беззбитковості потрібно дотриму­ватись таких необхідних умов:

Ø обсяг продажу повинен відповідати обсягу виробництва продукції;

Ø у витрати включаються тільки витрати, що відносяться до відповідних товарів (групи товарів);

Ø постійні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва, змінні - вимірюються пропорційно до обсягу виробництва і про­дажу;

Ø ціни на товар (групу) не змінюються за часом;

Ø для групи товарів структура обсягів продажу повинна залишатися незмінною.

Ø

Беззбитковість досягається за дотримання такого рівняння:

(ЦО – ПВ) * ОВ = ПВ,

або

де ОВ - обсяг виробництва (продажу) у натуральних одиницях вимірювання - точка беззбитковості;

ЦО - ціна одиниці продукції;

ЗВ - поточні (змінні) витрати в складі собівартості одиниці продукції;

ПВ - річна величина постійних витрат.

Для групи виробів беззбитковість визначається шляхом підсумку всіх витрат на кожний вид товару і порівняння їх за загальним обсягом продаж:

де і - вид товару в групі n.

4. Оцінка імовірності здійснення проекту має важливе значення, оскільки в процесі реалізації проекту можуть виникнути обставини, які значно вплинуть на результати, що прогнозуються в проекті, значення показників можуть суттєво відхилятися від передбачених в проекті, виникнути нові змінні, які матимуть вплив на здійснення проекту.

4.ТЕО дозволяє оцінити ефективність інвестицій з точки зору очікуваного ефекту та передбачає пошук відповідного фінансу­вання для реалізації інвестиційних проектів.

У загальному вигляді ТЕО проекту зводиться до визначення розміру необхідних інвестицій.

З точки зору фінансового планування ТЕО проекту — це аналіз і оцінка економічної привабливості інвестиційного проекту для різних його учасників (замовників, інвесторів, фінансових посередників, постачальників, споживачів).

ТЕО деталізує рішення, які прийняті за результатами передінвестиційного дослідження. Воно розробляється спеціалістами, які мають ліцензії на здійснення таких видів робіт чи послуг.

Структура ТЕО розрізняється за окремими проектами.

Зміст розділів ТЕО проекту