Сучасні економічні школи

До сучасних економічних шкіл належать неокласичний на­прям, кейнсіанство, монетаризм, інституціоналізм та деякі інші

Одним із найвидатніших економістів кінця XIX — початку XX століття був Альфред Маршалл. Основна його праця «Принципи економічної науки», видана у 1890 році, зали­шається й на сьогодні актуальним класичним твором еко­номічної теорії.

Методологічною основою досліджень А. Маршалла, а та­кож ряду інших економістів (К. Менгера, Ф. Візера, Е. Бем-Ба-верка та ін.), була теорія маржиналізму (граничної корисності), яка, на відміну від теорії трудової вартості, найбільш складну категорію економічної теорії — вартість — трактувала з проти­лежних позицій. Хоча, на противагу іншим маржиналістам, А. Маршалл і тут виявив оригінальне бачення цієї проблеми. (Теорія граничної корисності буде розглядатися нами в одному з наступних розділів першого модуля навчального посібника).

Теоретична школа, кейнсіанства на­звана на честь її засновника, видатного

англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса. Його вважають творцем нового сучасного напряму макроеконо-мічної теорії, породженого поглибленням суперечностей капіталізму, ринкової економіки у кінці XIX — першій тре­тині XX століття.

Економічні кризи ринкової системи, що почали виника­ти частіше, поставили перед наукою і господарчою практи­кою нові завдання. Знадобилися нові підходи до усвідом­лення ролі держави щодо підтримання макроекономічних пропорцій. Настав час теорії Джона Мейнарда Кейнса, який У праці «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» здійснив справжню революцію у поглядах на економічну роль держави. Він виступив з гострою критикою централь­ного положення класичної школи про здатності ринкового механізму підтримувати економічну систему у стані рівно­ваги, забезпечувати економічне зростання і повну зайнятість. Зазвичай кейнсіанство трактується як теорія, що вперше

Воробйов Є. N1. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

обґрунтувала необхідність систематичної і глибокої участі дер­жави в регулюванні економічного життя. Більше того, Кейнс висунув нові положення, що перевернули загальноприйняті уявлення. Це ідеї про ефективний попит і роль держави у забезпеченні його обсягу. Саме недостатність такого попи­ту — основа криз і безробіття. Необхідність активного сти­мулювання попиту, зокрема шляхом збільшення державних витрат, пов'язана з тим, що у людей превалює психологія, пов'язана зі збереженням доходів. Споживання збільшуєть­ся в меншій мірі, ніж зростають доходи. Це наслідок відкри­того психологічного закону. Також Джон Кейнс розробляв концепцію мультиплікатора — коефіцієнта, що відображає залежність приросту національного доходу від приросту ін­вестицій. Це означало, що 100 од. інвестицій, вкладених у виробництво через систему міжгалузевих зв'язків, дають багатократний приріст національного доходу. Вихідні кате­горії кейнсіанства — споживчі, інвестиційні та державні витрати — визначають обсяг сукупного попиту, стимулю­ють виробництво і зайнятість. Ці та інші положення теорії Дж. М. Кейнса будуть розглянуті у темах другого модулю. Будь-яка економічна теорія у динаміч­но змінюваних умовах уже не може пояс-

нити нові реалії господарського життя, поступаючись місцем новим теоретичним положенням. Так, на зміну кейнсіанству знову, хоч і на більш високому витку спіралі, приходить еко­номічна школа неокласичного ліберального напряму — мо­нетаризм. Батьком сучасного монетаризму вважають Міл-тона Фрідмана, який очолював Чиказьку економічну школу. Згідно з уявленнями цієї теорії, ринок сам долає проблеми нерівноваги, що час від часу виникають в економіці. Втру­чання держави у відтворювальний процес лише посилює нестабільність. Монетаризм змінює вектор стимулювання з попиту на пропозицію. В основу теорії покладено кількісну теорію грошей, концепцію міцного зв'язку обсягу грошової маси і швидкості грошового обігу — з одного боку, й обсягу внутрішнього національного продукту і рівня цін — з іншо­го. Йдеться про рівняння Фішера М • V = Р • Q-»→M = PQ/ У де М — обсяг грошової маси; V — швидкість обігу грошових одиниць; Q — обсяг ВВП; Р — загальний рівень цін.

Модуль І. Основи ринкової' економіки та мікроекономіки

Державі монетаризм відводить скромну роль — регулю­вати грошовий обіг і створювати умови для розвитку при­ватного підприємництва. На практиці прискоренню нагро­мадження капіталу, зростанню виробництва і зайнятості перешкоджають необгрунтовано високі податки й помилки уряду в економічній політиці. Збільшення необгрунтованих державних витрат зумовлює розкручування інфляційної спіралі, збільшення відсоткових ставок, подорожчання кре­диту, обмеження інвестиційного процесу, скорочення ви­робництва, зростання безробіття. Які ж рецепти пропонує монетаризм? Передбачається через скорочення бюджетно­го дефіциту й подорожчання кредиту досягти зниження по­питу. Це спричинить банкрутство нерентабельних підпри­ємств і тимчасовий спад виробництва. На ринку залишаться лише потужні товаровиробники, яким необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат, скоротити податки на бізнес і здешевити кредити. Як наслідок, зростуть інвести­ції, виробництво і зайнятість. Збільшення товарної пропо­зиції викличе зниження цін.

У 90-х роках XX століття широкої по­пулярності набула така економічна шко-

ла, як інституціоналізм. її видатні представники — Томас Веблен, Джон Голбрейт — виходять із тісного взаємозв'язку динамічно змінюваних у процесі еволюції економічних і не­економічних факторів. Основна увага в теорії приділяється ролі, виконуваній різноманітними інститутами у прийнятті економічних рішень. Суспільні інститути — найрізноманіт­ніші структури й відносини — від власності та ринку до сім'ї і профспілки. Особливе місце посідають елементи соціаль­ної структури, форми організації та регулювання економіч­ної діяльності. Без соціального контролю з боку суспільства за діяльністю всієї сукупності інститутів, і насамперед еко­номічних, не можна досягти ефективного функціонування системи. Це надзвичайно важливо в тих сферах, у яких най­більш виразно виявляється «фіаско ринку» — економічні, соціально-культурні, регіональні проблеми.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс