Управлінські здібності

На запитання про те, які якості щодо свого керівника понад усе цінують вчителі, отримали такі відповіді:справедливість, порядність та чесність – 76%; розуміння життєвих проблем, людяність, доброта – 25%; вміння організовувати роботу, управлінська компетентність – 24%; вимогливість – 4%.

Представники американської школи менеджменту М. Вудкок та Д.Френсіс узагальнили результати багаторічних досліджень в галузі управління персоналом і склали перелік найбільш важливих якостей керівника. Цей перелік [16] може бути корисним і менеджерам освіти:

1. Здатність управляти собою.

2. Розумні особисті цінності.

3. Чіткі особисті цілі.

4. Спрямування на постійний особистий ріст.

5. Навички вирішувати проблеми.

6. Винахідливість та здатність до інновацій.

7. Висока здатність впливати на оточуючих.

8. Знання сучасних управлінських підходів.

9. Здатність керувати.

10. Вміння навчати та розвивати підлеглих.

11. Здатність формувати та розвивати ефективні робочі групи.

Російський психолог Л.І.Уманський також запропонував 10якостей здібного організатора:

Практичність розуму (здатність використовувати теоретичні знання, враховувати особливість ситуації).

Товариськість (потреба, постійна готовність та вміння контактувати з людьми).

Активність (вміння діяти наполегливо, активно, самостійно виходити на виконання службових завдань).

Ініціативність (активний прояв творчості, висування ідей, діловитість).

Наполегливість (вміння доводити до логічного завершення почату справу).

Самовладання (здатність до самоконтролю почуттів, прояв витриманості у складних ситуаціях).

Працездатність (витривалість, здатність тривалий час напружено працювати без відчуття втоми).

Спостережливість (вміння помічати видатне, зберігати в пам’яті деталі).

Організованість (здатність підкорятися визначеним режимним моментам, виявляти послідовність у вчинках).

Самостійність (здатність працювати в автономному режимі та вміти відстоювати власну думку).

Американські дослідники Т.Пітерс та Р.Уотермен, за традиціями класичного менеджменту, приписали менеджеру такі найважливіші риси:

1. Орієнтація на досягнення успіху.

2. Бути завжди орієнтованим на споживача.

3. Самостійність та винахідливість.

4. Продуктивність.

5. Зв’язок з життям.

6. Вірність своїй справі.

7. Простота структури, раціональний штат управління.

8. Свобода та вимогливість одночасно.

Вважаємо необхідним визначити ще деякі притаманні менеджерам освіти риси, які забезпечують ефективність управління.

Організаторська інтуїція^* – це здатність передбачати в процесі управління те, що згодом відбудеться, а також приймати управлінські рішення за відсутності достатньої інформації. Прийняті в такий спосіб рішення відносять до ризикованих.

Ризик^* – це рівень непевності при передбаченні результатів, можливість небезпеки, невдач та придбань, виграшу в передбаченні результатів.На думку психологів, ризик є не властивістю людини, а особливістю, тісно пов’язаною з умовами, в яких знаходиться людина. Ризик оцінюється як співвідношення пари чисел, або як відсоток негативного результату. Ризик 2:8 означає, що лише в двох випадках з десяти рішення не буде реалізовано; ризик 10% означає, що 10% планованого рішення не буде реалізовано. Американський теоретик менеджменту М.Уотермен зазначав, що йти вперед із ризиком – значить загубити душевний спокій, залишатися на місці – означає загубити себе.

Доцільність ризику при досягнені цілі можна визначити за такою формулою:

У випадку, коли результат дорівнює або більше "1", то Ви можете ризикувати.

Ризик може бути виправданим або невиправданим, ситуативним (виграш у разі успіху перевершує розмір втрат), або надситуативним (ризик заради ризику).

Ступінь ризику безпосередньо пов’язана з рівнем домагань^* керівника – чим він вище, тим активніше людина йде на ризик, незважаючи на те, що це пов’язано з відповідальністю. Під домаганнями ми розуміємо міру складності цілей, до досягнення яких людина прагне. "Я не можу назвати яку-небудь психологічну проблему, – писав Н.Брендон, – від збудження до депресії, страх перед інтимними стосунками або досягнення успіху, алкоголізм чи наркоманія, тяжіння до самогубства або злочинні нахили – щоб не простежувалися її витоки від низької самооцінки".

Базою ризику є повторюваність подій та самобутній досвід. Дані досліджень свідчать про те, що лише 5% керівників навчальних закладів у містах та 3% в сільській школі виявляють схильність до виправданого ризику.

До особливих рис керівників, які володіють організаторськими здібностями, відносять здатність до емпатії^* – вміння розуміти інших людей. Про таких керівників говорять, що вони володіють психологічним тактом, який допомагає легко встановлювати службові та особисті контакти. Емпатія, як привілей характеру керівника, в більшості випадків на 50% забезпечує йому успіх у спілкуванні з людьми, тому що в нього виражений позитивний інтерес до них, що дозволяє скласти правильну уяву про людину, правильно розуміти вчинки та дії колег та підлеглих.

І, на завершення, соціально-психологічні вимоги до менеджера, які були сформульовані ще в середині минулого сторіччя Г.Фордом ІІ та Ф.Герцбергером, але не втратили свою привабливість та актуальність і в наш час.

1. Кожна дія повинна бути осмисленою. В першу чергу це стосується того, хто вимагає дій від інших.

2. Більшість людей відчувають радість від роботи, відповідаючи за неї, задовольняючи свою потребу в особистій приналежності до результатів діяльності, до роботи з людьми. Вони хочуть вести з ними переговори, знати їх проблеми. Вони хочуть щоб їх дії були значимими.

3. Кожен на своєму робочому місці прагне показати, на що він здатний. Він хоче довести свої можливості та свою значущість. Він не бажає, щоб в тих питаннях, де він компетентний, рішення приймались без його участі.

4. Кожен намагається виразити себе в праці, розпізнати себе в результатах, мати докази того, що він взмозі щось зробити. Це "щось", за можливості, повинно отримати ім’я свого автора. Це стосується як робітника, так і групи.

5. Практично кожен має свою точку зору на те, як можна покращити свою роботу, її організацію. Він прагне реалізувати свої цілі і не боїться санкцій. Він розраховує на те, що його думку зустрінуть зацікавлено.

6. Людям подобається відчувати свою значущість. "Для них я не існую" – так кажуть там, де управління не на висоті.

7. Кожна людина прагне до успіху. Успіх – це реалізовані цілі. В досягнення цілей, які він сам перед собою ставить, працівник вкладе більше енергії.

8. Успіх без визнання призводить до розчарування. Кожен добре працюючий робітник з повним правом розраховує на визнання та заохочення – як матеріальне, так і моральне.

9. По тому, яким чином, у якій формі та з якою швидкістю працівники отримують інформацію, вони оцінюють свою реальну значущість в очах безпосередніх керівників взагалі. Коли їх доступ до інформації обмежений, якщо інформацію вони отримують із запізненням, вони відчувають себе приниженими. Як результат – знижується і готовність до праці.

10. Співробітники не можуть терпіти, щоб рішення про зміни в їх праці та робочих місцях приймалися без них, без врахування їх знання та досвіду.

11. Кожному потрібна інформація про якість своєї праці. Для працівника вона більш важлива, ніж для його керівника. Вона повинна бути оперативною, щоб робітник міг вносити корективи у свої дії. Кожен хоче знати масштаб, яким його вимірюють.

12. Для всіх нас неприємний зовнішній контроль. Це нагадує шкільні завдання. Кожна робота виграє від максимально можливого рівня самоконтролю. Безпосередньо очевидні результати підвищують інтерес, збуджують запал.

13. Більшість людей прагнуть в процесі роботи набути нових знань. Підвищення вимог вони сприймають більш охоче ніж принижено.

14. Колеги гостро реагують коли їх старання та результати призводять лише до того, що їх ще більше навантажують. Особливо коли це ніяк не балансується в грошовому відношенні. Так вбивають ініціативу. Прибуток, який ви можете отримати завдяки зацікавленій праці своїх працівників, виникає з можливості їх самовираження та самореалізації.

Питання до розділу

& Поясніть зміст менеджменту в освіті (функції, методи, об’єкт).

& Поясніть реальний характер співідношення самоорганізації особистості та самоменеджменту.

& Чи є вчитель менеджером? Порівняйте і проаналізуйте основні напрямки діяльності вчителя та менеджера.

& Назвіть та прокоментуйте основні управлінські здібності менеджера освіти.

& Поясніть вплив організаторської інтуїції та здатності до ризику на ефективність управління.

& Поясніть педагогічний зміст поняття "емпатія".

& У чому полягає специфіка праці сільського вчителя?