Практичне застосування знань. Прочитайте вступну частину головного обвинувача від США Джексона на Нюрнберзькому процесі, випишіть ключові поняття-терміни

Завдання 1.

Прочитайте вступну частину головного обвинувача від США Джексона на Нюрнберзькому процесі, випишіть ключові поняття-терміни, пояснивши їх значення.

Панове судді!

Честь відкривати перший в історії процес із злочинів проти загального миру накладає важку відпові­дальність. Злочини, які ми намагаємося засудити і покарати, настільки зловмисні, злісні і мають настільки руйнівні на­слідки, що цивілізація не може потерпіти, щоб їх ігнорували, бо вона загине, якщо вони повторяться.

Той факт, що чотири великі держави, які захоплені пе­ремогою і які страждають від нанесеної їм шкоди, утримали руку розплати і передали своїх полонених ворогів на Суд справедливості, є одним із найвидатніших прикладів тієї данини, яку влада платить розуму.

Цей Трибунал, хоча він і є нововведенням і експери­ментом, не є результатом абстрактних міркувань і не був створений задля того, щоб виправдати правові теорії. Цей судовий розгляд віддзеркалює практичне намагання чотирьох великих держав використати міжнародне право для того, аби протидіяти найбільшій загрозі нашого часу — агресив­ній війні.

Здоровий глузд людства вимагає, щоб закон не обмежувався покаранням рядових людей за здійснені ними незначні злочини. Закон також повинен карати людей, які набували величезної влади і використовують її навмисно й водночас для того, щоб привести до дії зло, яке не дасть порятунку жодному вогнищу в світі.

Такого роду грандіозних масштабів справа і передана нам на розгляд, панове судді!

На лаві підсудних сидить 20 морально зламаних людей. Відчуваючи докори тих, ким вони керували, майже до такої самої міри, як і горе тих, на кого вони напали, ці люди на­завжди тепер позбавлені можливості особисто творити зло. Зараз важко угледіти в цих жалюгідних полонених ознаки тієї влади, за допомогою якої вони як нацистські лідери колись панували над значною частиною земної кулі і наганяли жах на більшість її населення. їх особиста доля не має великого значення для людства.

Цей судовий розгляд набуває такої важливості тому, що ці в’язні представляють у своїй особі зловісні сили, які будуть таїтися в світі ще до того, як тіла цих людей перетворяться на попіл.

Ці люди — живі символи расової ненависті, терору і насилля, пихатості й жорстокості, породжених владою.

Це символи жорстокого націоналізму і мілітаризму, інтриг і провокацій, які протягом одного покоління неодноразово втягували Європу в безодню війни, знищуючи її чоловіче населення, руйнуючи її будинки, сіючи злидні. Вони до такої міри приєднали себе до створеної ними філософії і до керованих ними сил, що прояв до них милосердя буде озна­чати перемогу і заохочення того зла, яке пов’язане з їхніми іменами.

Цивілізація не може дозволити собі будь-який компроміс зі спеціальними силами, які здобувають нову могутність, якщо ми поведемося двозначно або нерішуче з людьми, в особі яких ці сили продовжують своє існування.

Завдання 2.

Визначте, у якому професійному середовище вживаються подані слова і словосполучення. Поясніть їх значення.

Рентабельність, ембарго, державний обвинувач, неосудність, дебет, кредит, нарадча кімната, держмито, виручка від реалізації, електрон, молекула, менеджмент, вирок, юстиція, аудит, атом, матерія, ревізія, центральна нервова система, сила тяжіння, Чорне море, атлас, опір матеріалів, сканер, принтер.

Завдання 3.

У словнику іншомовних слів знайдіть значення нижчеподаних слів. Складіть речення з виділеними словами.

Тероризм, санкція, саботаж, субституція, презумпція, рецидивіст, нотаріус, легалізація, депортація, інкримінувати, гауптвахта, амністія.

Завдання 4.

Перекладіть запропоновані слова та словосполучення українською мовою.

Оказывать сопротивление, обжаловать взыскание, приговор окончательный и обжалованию не подлежит, взятка, гражданский иск, действие уголовно-процессуального закона, возобновление уголовного дела, тайна совещания судей, руководствоваться законом, истец, заключение под стражу, невменяемость.

Завдання 5.

Укладіть словник термінів за визначенням. Скористайтеся довідником, поданим нижче.

Демонстративна дія, що застосовується з метою зриву якихось заходів, пропозицій тощо – це …

Скасування, оголошення недійсним будь-якого акта, договору, прав – це … Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з цього моменту набирає юридичної сили для даної держави, – це … Продовження строку чинності договору, угоди, векселя – це…

Страховий документ, що засвідчує укладання договору особистого або майнового страхування і його умови, – це …

Документ, що стверджує повноваження певної особи, - це …

Слова для довідок: мандат, пролонгація, поліс, анулювання, ратифікація, обструкція.

Завдання 6.

Серед стійких словосполучень, що подані нижче, є термінологічні, офіційно-ділові та фразеологічні. Розподіліть їх відповідно до класифікації.

Поточний рахунок, доводити до відома, пропускати повз вуха, брати участь, точити ляси, орендна плата, додана вартість, узяти верх, вжити термінових заходів, штрафні санкції, дебіторська заборгованість, згідно з графіком, пекти раки, піймати облизня, мати на меті, розрахунковий рахунок, трудові спори, довготерміновий кредит, внести пропозицію, мати авторитет.

Завдання 7.

Наведіть приклади професіоналізмів (до десяти слів і словосполучень), що вживаються у вашому професійному колі. З трьома з них складіть речення. З’ясуйте, у чому відмінність цих слів від слів-термінів.

Розділ V. Тема 5.4

Практична робота 10 (14)

Організаційно-розпорядчі документи

Мета заняття: ознайомити с з основними розпорядчими та організаційними документами, їх призначенням, вимогами щодо оформлення, проаналізувати зміст та структуру тексту організаційних документів,сформувати навички оформлення службових записок, листів, оголошень, протоколів зборів та витягів з протоколу, планів та звітів.

План

1. Мова і стиль організаційно — розпорядчих документів.

2. Організаційно – розпорядчі документи.

3. Складання ОРД за поданими зразками. Практичне застосування знань.

Література:

1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери.- К.: А.С.К., 2000 [1]

2. Сучасне діловодство:зразки документів, За ред. В.М.Бріцина

К.: Довіра,2007 [2]

3. Зарицька І.М. Українське ділове мовлення.-Донецьк,1997 [3]

4. Лещак О. Ділове українське мовлення.Тести.-Тернопіль,1995 [4]

5. Мацюк З.Українська мова професійного спілкування:навчальний

посібник.-К.Каравела,2005 [5]

6. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів: Практикум. К.: Вища школа, [6]

1. Мова і стиль організаційно — розпорядчих документів

Складання службових документів – складний процес. Раціоналізувавши цей процес можна добитися економії часу, підвищити культуру документування і управлінської праці.

У роботі з документуванням велику роль грає словесне оформлення рішень, дій, зв’язків.

Так, дієвість директивної та розпорядчої документації значною мірою забезпечується імперативом – наказовою інструкцією мови наказів, розпоряджень постанов.

Відповідних мовних конструкцій потребують документи, що викладають прохання, вимогу, подяку.

Ділове мовлення, ділова мова, ділове службове письмо – поняття визначені.

Офіційно-діловий стиль має специфічні властивості від розмовного мовлення та інших стилів літературної мови. При підготовці тексту документа обов’язкове дотримання таких основних принципів:

· об’єктивності змісту та нейтральності тону,

· повноти інформації та стислості викладу,

· типізації мовних засобів і стандартних термінів.

Службові документи, як правило, оформляються від імені юридичної особи установи або її структурного підрозділу.

Форми вираження суспільних інтересів у службових документах повинні відповідати нормам адміністративного права.

У наші дні одним із сильних засобів впливу на мову мас є друковане слово. Із книг і журналів читачі черпають не тільки спеціальні знання, а й приклади правильного і образного викладу думок. Однак ще дуже часто трапляються відхилення від літературних норм. Стислість викладу досягається шляхом заміни складних речень простими.

Правила скорочень у текстах документів

У документах системи ОРД застосовують різні типи скорочень. Однак усі скорочення повинні відповідати вимогам затверджених у ГОСТах.

Скорочення виправдані, оскільки вони скорочують час на складання тексту, зменшується його обсяг та виготовлення документа. Принято розрізняти скорочення кількох типів:

6. Буквені (ініціальні) скорочення (абривіатури), які утворені з початкових літер кожного слова, наприклад: ДУМ, ЛТЕК, МВС і т. д. Майже всі ініціальні скорочення пишуться з великої літери.

2. Складно скорочені слова змішаного утворення складаються з абревіатур та усічених слів. Пишуться вони по-різному, наприклад: ВНДІ вугілля, райвно та інші.

3. Складно скорочені слова складного типу наприклад, колгосп, радгосп, теплохід, Ростсільмаш, Гловморшлях і так далі.

3. Окремі частково скорочені слова, що складаються з частини основ і повного слова, відрізняються певними особливостями у розшифровці, у категорії роду, відмінювані, наприклад, завкадрами, зам директора, голов пошта і так далі.

4. Запозичені з інших мов, наприклад: Бі-Бі-Сі, АПН, лавсан.

5. Умовні графічні скорочення на позначення посади, географічних понять, відрізки часу, кількісні визначення, назви міст, сіл, селищ, областей, районів, вулиць, проспектів.

Особливість графічних скорочень у тому, що вони не виправляються усною мовою. Після такого скорочення обов’язково ставиться крапка, наприклад: м.(місто), с.(село), обл., р-н і т. п. Графічне скорочення завжди пишеться малими літерами.

В ОРД не скорочуються реквізити “заголовок”, “автор документа”, “підпис”.

2. Організаційні і розпорядчі документи

Органи управління міністерств, відомств, об’єднань, комбінатів, кооперативів, установ, підприємств поряд з актами вищих органів влади та управління керується у своїй діяльності організаційно-правовими документами – положеннями, статутами, інструкціями, правилами. У них закріплюються функції, обов’язки і права органів на тривалі строки.

Так, у положеннях про підприємство, об’єднання передбачуються права в галузі планування, фінансів, капітального будівництва і т. д.

Серед різних форм виконавчо-розпорядчої діяльності організацій, установ і підприємств провідне місце займає видання правових актів розпорядчого характеру, що підлягають у обов’язковому виконанню. Через них реалізується норми права у процесі керівництва господарським і соціально-культурним будівництвам, нормалізується нормативно-правові відносини. Іншими словами, з допомогою цих документів розв’язується важливі завдання управління.

До найбільш поширених документів цього виду належить постанови, рішення, розпорядження, вказівки, інструкції і статути.

Інструкція

Інструкція – правовий акт, створюваний органами управління для встановлення правил, що регулюються організаційно науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності установ, підприємств, певних їх підрозділів та служб, а також посадовим осіб і громадян. Вона належить до категорії організаційних документів, що видаються міністерствами, установами, є нормативним актом, регламентуючим різні питання.

Існують інструкції посадові, з техніки безпеки, експлуатації і різного устаткування та інші. Кожна з них має бути затверджена вищими стоячими органами або керівниками або організаціями. Інструкції затверджуються керівником або його ж наказом.

Інструкція, крім грифа про затвердження, має такі реквізити, як найменування її виду, короткі формулювання змісту (заголовок), текст, посада і прізвище особи, відповідальної за її складання її підпис, дата, номер (індекс) за класифікатором. Текст викладають у логічній послідовності групують за розділами, до який іноді видають підзаголовки, розбивають на параграфи. Найзручніше застосовувати наскрізну нумерацію. В інструкції вживають слова: повинен, зобов’язаний, необхідний, не припускається, слід. Розділ об’ємних інструкцій позначають римськими цифрами, а пункти – арабськими.

Текст цього документа повинен бути коротким, точним, зрозумілим, оскільки інструкція призначена для постійного користування. Його викладають від другої особи. Широкого застосування набули посадові інструкції, що розробляються на підприємстві, установі для нових осіб, інженерно-технічних працівників, службовців. Такі інструкції встановлюють права та обов’язки працівників, коло їх завдань, особисто відповідальність. Після затвердження керівником вони стають нормативними актами, обов’язковими для певного кола осіб.

Положення

Положення – це правовий акт, що встановлює основі правила підприємств та установ, а також їх структурних підрозділів. Положення складають переважно при створені нових підприємств або установ. Ці документи можуть бути як типовими так і індивідуальними.

Індивідуальні положення для окремих установ, організацій, підприємств розробляються на основі типових і затверджуються керівниками підприємств, організацій установ. Розглянути правові акти розробляються високо кваліфікованими спеціалістами. В цьому передує велика робота по вивченню різних аспектів діяльності підприємства або його структурних підрозділів.

Положення може мати такі реквізити: герб, найменування виду документа, назву установи, дату, місце видання, заголовок, гриф затвердження, текст. Текст звичайно складається з таких розділів:

3. Загальні положення.

2. Власність і кошти підприємства.

3. Виробничо господарська діяльність.

4. Права та обов’язки підприємства або його підрозділів.

5. Структура управління.

6. Реорганізація і ліквідація установи, організація підприємств.

В першому розділі вказують цілі, що послужили підставою для створення підприємства, установи, організації або їх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв’язки з іншими організаціями, підрозділами.

У другому-вказуються основні та обігові кошти, порядок придбання власності, амортизовані відрахування та їх призначення, прибуток, відрахування на преміювання робітників та службовців, житловий фонд, службові приміщення, порядок розпорядження надлишками невикористаних обігових коштів.