Структура вольової дії

Вольова дія (В.д.) починається з усвідомлення мети дії і пов’язаного з нею мотиву. Коли мета і мотив усвідомлені, то це прагнення до мети називається бажанням.

В залежності від степені усвідомлення потреб їх поділяють на потяг і бажання. Якщо бажання усвідомлено, то потяг завжди має неясний характер це, ніби, перехідний стан, який характеризується невизначеністю.

Не всіляке бажання призводить до дій. Перш ніж бажання перетвориться в безпосередній мотив, а потім в мету, воно оцінюється людиною через сисмтему цінностей людини, отримує певну емоційну забарвленість.

Під час формування мети особливу роль відіграє її зміст, характер і значення. Чим значущою є мета, тим більш сильним є прагнення, яке викликане нею.

Психічний стан, який характеризується зіткненням декількох бажань або декількох різних спонукань до діяльності, прийнято називати боротьбою мотивів. Завершуючим моментом боротьби мотивів є прийняття рішення, яке полягає у виборі мети і способів дій. Приймаючи рішення, людина проявляє рішучість; при цьому вона відчуває відповідальність за подальший хід подій.

Інтенсивність вольових зусиль залежить як від зовнішніх, так і від внутрішніх перешкод, на які наштовхується виконання вольової дії. Попри ситуат. Фактори існують і відносно стійкі фактори, які визначають інтенсивність вольових зусиль. До їх числа відносяться наступні: світобачення особистості, що виявляється у відношенні до тих чи інших явищ оточуючого світу; моральна стійкість, яка визначає здібність йти наміченим шляхом; рівень самоуправління і самоорганізації особистості. Усі ці фактри формуються в процесі розвитку людини, її становлення як особистості і характеризують рівень розвитку вольової сфери.