Вплив зібраних матеріалів підчас спостережень на викладання природознавства в 3-4 класах

Спостереження мають ключове значення для учнів початкових класів у пізнанні навколишнього світу. У їх проведенні слід керуватися поетапністю виконання та, передусім, доцільністю на тому чи іншому уроці. Необхідно також, щоб і самі діти розуміли потребу таких спостережень, проявляли ініціативу тощо. Слід також проводити систематично підсумки спостережень, оформлення результатів спостережень. Організація спостережень, обговорення результатів їх, вироблення навичок фіксування їх у зошиті з друкованою основою здійснюються на уроках «Природознавства». Проте ці види занять можна поєднувати з уроками трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики.

У 3 класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Але спостереження їх дещо ускладнюються в зв’язку з тим, що відповідно до програми поглиблюється вивчення природного середовища. Наприклад, діти ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон, термометр, флюгер, сніговимірну рейку. Свої спостереження вони фіксують у зошитах для самостійної роботи і класному «Календарі природи і праці людей» і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ, передбачати погоду.

Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозв’язки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження і проведення бесід про спостереження [4, с. 108].

Учителі переконалися, що учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей в різні пори року.

Правильно організовані спостереження за видимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змін природи. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз на місяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв) учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Гномон – це прилад за допомогою якого визначають полудену висоту сонця. Зміна довжини тіні протягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту [14, с. 59].

З переміною розташування сонця на небосхилі пов’язані не лише сезонні, а й добові зміни в неживій та живій природі. Щоб довести це, потрібно систематично визначати зміни тривалості дня і ночі продовж року, здійснюючи першу в своєму житті спробу проведення справжнього дослідження. Діти вчаться міркувати: «що більша полуднева висота Сонця, то довше триває день, краще нагрівається земля, вища температура повітря. З температурою повітря та з освітленням пов’язані стан неба, опади, вітер й, загалом, погода та зміни пір року».

Виявляється, що за допомогою гномона в сонячну погоду можна також достовірно визначити сторони горизонту. Так, схід і захід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буває над Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколи не буває Сонця, є північ [25, с. 48].

Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під час спостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні – навпаки. Згодом учні дізнаються, що західні вітри частіше приносять в нашу місцевість опади. Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тихо листя на деревах нерухоме; слабкий вітер – шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер – помірно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер – хитаються великі дерева. В школах, де є географічний майданчик, спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботу виконують [11].

Крім цих елементів неживої природи учні спостерігають за станом неба і опадами. З метою розвитку пізнавального інтересу дітей до проведення спостережень за станом неба можна поставити такі запитання: «Якої висоти небо? Якої форми хмари? На що вони схожі? Які хмари свідчать про наступну зміну погоди? Я яких хмар можна сподіватися, що випаде дощ, сніг або град?».

Завдання для спостережень за станом неба повинні мати практичне спрямування та викликати прагматичний інтерес у дітей. Уміти спостерігати за станом неба та розуміти, як виникають ті чи інші атмосферні явища, завжди стануть у пригоді молодшим школярам.

За погодою учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх – періодично. Періодично спостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти краще зрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду за фенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть про погоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули на появу тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.

Говорячи з учнями про поведінку тварин, учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від стану рослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря, пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться [33].

Праця людей у сільському господарстві також залежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунт тощо.

Особливо велику увагу слід приділити спостереженням під час екскурсій і прогулянок Бесіду за підсумками спостережень проводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чином здійснювати міжпредметні зв’язки в навчанні.

Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним «Календарем», учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашій країні і у рідному краї, які вміщують на «Календарі» в кишеньку «У світі цікавого» або «Це корисно знати» та ін.

Щоб не втрачати зв’язок із природою, краще розуміти закони, за якими вона живе, люди здавна створюють календарі природи. За таким календарем можна прослідкувати особливості сезонного розвитку.

Проводячи спостереження за сезоними явищами та складаючи календар природи, можна встановити дати фактичного настання кожної пори року

Навчити учнів узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім – за тиждень, місяць, певну пору року.

До кожного місяця бажано підбирати і прикріплювати до «Календаря» певні народні прикмети, які діти повинні перевірити.. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До «Календаря» варто добирати загадки, прислів’я. Відображати на ньому і корисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця, малюнки.

Особливої привабливості, «Календарю» надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналів тощо), а також різноманітні натуральні об’єкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками та ін).

Отже, спостереження є одним з методів здійснення краєзнавчого і сезонного принципів у навчанні, виховання у дітей спостережливості, естетичних почуттів, бережливого ставлення до природи і на цій основі формування елементів наукового світогляду.

У IV класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному «Календарі природи і праці людей», занотовують їх у зошитах для самостійної роботи з природознавства. Коли будуть вивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учні порівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон і пояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню і розширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес.

Після проведення спостережень безпосередньо в природі вчитель разом із учнями аналізує в класі їх результати, робить висновки, співставляючи і порівнюючи все побачене зі зразками народної мудрості про природу та природні явища: прикметами прислів’ями, приказками та загадками.

У народних прикметах узагальнено багатовіковий досвід спостережень за природними явищами і сформульовано найважливіші висновки про зміни погоди та стан рослин, поведінку тварин і працю людей, у приказках та пирслів’ях відображається взаємозв’язок та взаємозалежність між явищами живої і неживої природи та пов’язаною з ними діяльністю людей [19, с. 290].

При роботі з класним «Календарем природи і праці людей» можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформацію до рубрики «В світі цікавого» з життя рослин і тварин, а особливо про працю людей своєї місцевості і в інших природних зонах.

Ознайомлення учнів 4 класу з рухом Землі навколо осі і навколо Сонця є досить складним матеріалом, який вимагає від учителя чіткої послідовності викладу фактів з урахуванням життєвого досвіду дітей. При цьому необхідно використати не тільки різноманітний ілюстративний матеріал, але й схематичні малюнки і обов’язково досліди з телурієм.

Отже, особливо на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання спостережень. Інтерактивна учбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням спостережень, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю. Таким чином, спостереження в 3-4 класах має одне з вирішальних значень у навчанні учнів. Разом з цим спостереження є цікавою і перспективною формою роботи в класі, зацікавлює дітей та робить урок насиченим та оригінальним.

Уміти спостерігати за станом неба та розуміти, як виникають ті чи інші атмосферні явища, завжди стануть у пригоді молодшим школярам.

Систематично аналізуючи спостереження, учні вчаться передбачати погоду. Це справа складна але дуже потрібна.