А) констатувальна частина та її результати

Проведення експериментального дослідження було спрямоване на доведення нашої гіпотези, суть якої полягає у тому, що формування природничих знань буде ефективним, якщо спостереження за змінами проводитимуться систематично й послідовно в зв’язку із сезонними особливостями явищ природи та будуть посильними для дітей молодшого шкільного віку.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із проблеми організації спостережень молодших школярів за змінами в навколишній природі дозволив зробити висновок, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із життя природи в поєднанні з поясненнями вчителя можна з перших днів навчання почати формувати у дітей правильні уявлення про тіла та явища природи й взаємозв’язки між ними і на цій основі формувати природничі знання, початкові основи наукового світогляду.

Щоб перевірити правильність цього твердження, ми вдалися до експерименту. Він проводився на базі загальноосвітньої школи – інтернат І-ІІІ ступенів м.Кременця. Нами було охоплено два класи: 3-А, у якому навчалося 28 учнів та 3-Б, у якому навчалося 27 учнів (списки учнів подані в додатку Б).

Експериментальний і контрольний класи ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів як за рівнем навчальних досягнень, так і за ставленням дітей до навчання. Основою для такого відбору були результати письмового опитування учнів 3 класів на початку експериментального дослідження. На основі аналізу учнівських робіт ми визначили їхні рівні сформованості навчальних досягнень із курсу «Природознавства» (див. рис.2). Обстеження початкового стану сформованих в учнів навчальних досягнень зумовлене необхідністю порівняти базові знання, уміння та навички, на основі яких буде відбуватися процес формування природничих знань.

Рис.1. Співвідношення рівнів навчальних досягнень в учнів 3 класів із курсу «Природознавства» на початку експериментального дослідження.

Дані діаграми (рис. 1) свідчать, що і в експериментальному, і в контрольному класі відносна кількість учнів із відповідними рівнями сформованості навчальних досягнень практично однакова. Це свідчить, що перед початком експерименту відмінності, які існують у контрольному і експериментальному класах не значущі.

Отримані дані показали, що учні експериментального і контрольного класів знаходяться на однаковому рівні сформованості уміння спостерігати за змінами в природі та природничих знань, в цілому. Тому, щоб підвищити рівень спостережливості і рівень природничих знань учнів необхідна цілеспрямована і систематична робота щодо проведення спостережень, а також добір пізнавальних завдань для спостереження за рослинами, тваринами, сезонною працею людей, завдань для перевірки народних прикмет про погоду тощо. Різноманітні завдання для спостережень за сезонними змінами дозволять молодшим школярам безпосередньо спілкуватися з природою, виховують любов і бережливе ставлення до неї, сприяють ефективному формуванню природничих знань.