Amp; & з

Р й 5 _

ІІІІ

о 'і §

__ І_______

'з | о ^

Ії-іїі!

___ І________

МІ

І__

ЇЯ

2 ІЗ '

О '_ Н ОМ?

сі = н

Щ х

>>

С- X 2 І

А н х

и

1. Продаж

майна

Лізингодавець

2. Надання майна в оренду

3. Лізингові платежі

Рис. 5.4. Структура зворотного лізингу

Реалізується даний вид лізингу в основному в тих випадках, коли підприємство (майбутній лізингоодержувач) має обладнан­ня, але йому не вистачає коштів для поточної виробничо-господарської діяльності. Тоді воно знаходить лізингову компа­нію і продає їй своє майно, але компанія, в свою чергу, здає його в^ лізинг цьому ж підприємству. Таким чином, у підприємства з'являються грошові кошти, які воно може направити на налаго­дження виробництва, на поповнення оборотних коштів. Причому Договір складається так, що після закінчення терміну його дії підприємство має право викупу- обладнання і таким чином відно­влює на нього право власності...... - '". «Л^»

Слід відмітити, що за даною схемою в лізинг можна здавати і Щлі підприємства, а постачальник і лізингоодержувач є однією і тією самою юридичною особою. У світовій практиці зворотний лі­зинг знайшов ширше застосування порівняно із прямим лізингом.

♦ Непрямий лізинг — коли передача майна відбувається че-Р^ез посередників. У даному випадку йдеться про класичну три-

сторонню угоду (постачальник — лізингодавач — лЬингоотри-мувач) або про багатосторонню угоду з кількома учасниками від чотирьох до шести-семи і повним набором послуг. Посередник (він же лізингодавець) спочатку фінансує купівлю засобів вироб­ництва у виробника і постачає їх користувачеві (орендатору), _а потім періодично отримує лізингові платежі від орендатора. По­середниками можуть виступати також брокерські компанії, які займаються пошуком і зведенням суб'єктів лізингової угоди (ко­ристувача, постачальника, лізингової компанії, банку і т. д.) і безпосередньої участі в здійсненні угоди не беруть. Банки мо­жуть бути активними (прямими) учасниками лізингової угоди, а можуть брати в ній пасивну (непряму) участь, надаючи позики для оплати придбання майна лізингодавцем. В основі більшості лізингових угод лежить саме процедура непрямого лізингу. 2. Залежно від типу майна (об'єкта угоди) розрізняють:

♦ лізинг рухомого майна — лізинг транспортних засобів,
що не мають жорсткої прив'язки до нерухомих об'єктів (авто­
мобілів, тракторів, комбайнів, літаків і т. ін.), і майна, що легко
переміщується. Особливим його різновидом є спеціальний лі­
зинг, згідно з яким об'єкт лізингу виготовляється за спеціаль­
ним замовленням лізингоодержувача, враховуючи, що після за­
кінчення дії терміну договору він використовуватиметься лише
самим замовником.

Ф Лізинг обладнання — лізинг окремих машин і механізмів або їх груп, що не є замкнутим виробничим циклом.

♦ Лізинг нерухомості — лізинг будівель, споруд, залізнично­
го транспорту та іншого майна, що має жорстку територіальну
прив'язку. В деяких країнах лізингу нерухомості взагалі не існує,
а лізингодавець будує чи купує нерухомість за дорученням орен­
даря і передає йому для використання у виробничих і комерцій­
них цілях з правом викупу або без нього після закінчення дії тер­
міну договору.

♦ Лізинг «секондхенд», або лізинг майна, що вже було в екс­
плуатації, — лізинг машин і обладнання, що вже були у викорис­
танні або морально застаріли за час зберігання. Звернення до
цього виду лізингу вигідне як постачальникові, так і користува­
чеві. Підприємство-постачальник самостійно або через лізингову
компанію надає в лізинг майно, що було в експлуатації і яке на
даний час простоює. Тим самим воно компенсує свої збитки від
вимушених простоїв. Передбачивши в договорі лізингу термін,
коли може знадобитися майно, підприємство-постачальник отри­
мує його назад і знову може використовувати.

_# Груповий (великомасштабний) лізинг, або «біг-тікет-
лізинг» застосовується при оренді майнових комплексів
або дорогого майна (заводів, бурових платформ, літаків,
суден, космічних об'єктів і т. ін.) і є різновидом лізингу не­
рухомості.

3. Відповідно до рівня окупності майна розрізняють фінан­совий (іїпапсе Іеазе) і оперативний лізинги (орега!іп§ Іеазе). Це найбільш поширені види лізингу. Існує кілька критеріїв для їх розмежування: це і тип орендованого майна, і обсяг обов'язків лізингодавця, і термін використання об'єкта лізингу. Визна­чень фінансового і оперативного лізингу багато. Наведемо де­які з них.

♦ Фінансовим (капітальним) називається лізинг, коли вар­
тість майна повністю повертається лізингодавцю за час дії дого­
вору лізингу (що передбачає збіг терміну повної амортизації
майна і терміну договору). Для оперативного лізингу характерне
часткове відшкодування вартості зданого в лізинг майна (термін
амортизації довший від терміну договору).

Фінансовий лізинг являє собою лізинг майна з повною спла­тою його вартості і характеризується тим, що термін, на який пе­редається майно в тимчасове користування, наближається за три­валістю до терміну експлуатації та амортизації всієї або більшої частини майна. Оперативний лізинг характерний тим, що термін договору лізингу коротший, ніж нормативний термін викорис­тання майна, і лізингові платежі не покривають повної його вар­тості.

Фінансовий лізинг — це угода, яка передбачає впродовж своєї дії виплату лізингових платежів, які покривають повну вартість амортизації обладнання або більшу його частину, додаткові ви­трати і прибуток орендодавця.

Оперативний лізинг — це орендні відносини, за яких витра­ти лізингодавача пов'язані з придбанням та утриманням майна, Що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту.

Фінансовий лізинг — основний вид лізингових операцій, при яких^засоби виробництва лізингу-ються н«#*(&ів.алий термін, бли­зький до терміну амортизації, з можливим у подальшому при­дбанням лізингоодержувачем майна, що лізингується. Оператив­ний лізинг — коротко- чи середньотермінова оренда, як правило, ³ неповною амортизацією лізингового майна.

Для більш точного розуміння відмінностей вищезазначених ^иДів лізингу розглянемо їх порівняльний аналіз (див. табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Таким чином, фінансовий лізинг характеризується як оренда

^таднання на термін, що наближається до повної амортизації

°й'єкта лізингу. Довготермінові лізингові операції проводяться в

° повному для реалізації унікального обладнання, розрахованого

а конкретного споживача, і передбачають розробку платежів у

кожному конкретному випадку окремо.

Особливістю фінансового лізингу є те, що лізингоодержувач не має права анулювати угоду, не сплативши лізингодавцю зага­льної суми лізингових платежів, передбачених договором (однак на практиці це відбувається, але в такому випадку вартість опе-раяії значно зростає). При цьому сума лізингових платежів за пе­ріод дії договору включає повну (або наближену до неї) вартість лізингового майна в ціні на момент укладення угоди. Після заве­ршення терміну дії такої угоди лізингоодержувач зможе: повер­нути об'єкт угоди орендодавцю; скласти нову угоду ца коротший термін і за пільговою ставкою; купити об'єкт лізингу за залишко­вою вартістю. Реалізація цього виду лізингу передбачає відбір орендодавцем необхідного обладнання, переговори з виробником про ціну і терміни поставки, купівлю обладнання лізинговою компанією і отримання кредиту в банку (див. рис. 5.5).

Лізингові платежі

Договір лізингу

Лізингоотримувач

Купівля-продаж

об'єкта

Постачальник, виробник обладнання

Рис. 5.5. Модель реалізації фінансового лізингу

Оперативний лізинг, на відміну від фінансового, передбачає можливість лізингодавця здавати своє майно в оренду неоднора­зово впродовж нормативного терміну його служби. Так як за пе-Р¹⁰Д дії одного лізингового договору компенсується лише части­на вартості обладнання, то лізингодавець змушений здавати його ^в тимчасове користування декілька разів, як правило, різним ко­ристувачам.

Об'єктом орендних операцій при даному виду лізингу в осн вному є стандартне обладнання, щодо якого існує постійний п пит на ринку.

При оперативному лізингу лізингова компанія купує облад нання, не знаючи наперед конкретного орендаря. Виходячи цього, лізингові компанії, що займаються оперативним лізингом повинні досконало знати кон'юнктуру ринку інвестиційних това­рів, як нових, так і тих, що уже були у використанні. Лізингодав-ці при використанні цього виду лізингу самі страхують майно та забезпечують його обслуговування й ремонт, щоб зберегти пред­мет лізингу в гарному стані. При цьому загальний розмір лізин­гових платежів, як правило, вищий, ніж при фінансовому лізингу що пов'язано з більшим ризиком угод та додатковим сервісом послуг лізингодавця.

Після закінчення терміну лізингового договору лізингоодер-жувач має право пропонувати термін лізингу на інших, вигідні­ших умовах: повернути обладнання лізингодавцю; купити облад­нання у лізингодавця за наявності угоди на продаж за залишко­вою чи ринковою вартістю. При цьому не виключається можли­вість реалізації обладнання третім особам.

4. Залежно від обсягу майна, що передається в лізинг, розріз­няють:

Чистий лізинг «леї 1еа8Іп§» — це лізинг, при реалізації якого основні зобов'язання з обслуговування майна бере на себе лізин-гоодержувач. Передбачається, що він сплачує всі податки і збори, здійснює страхування і несе всі інші витрати, пов'язані з викори­станням обладнання. Лізингоодержувач зобов'язаний утримувати об'єкт лізингу в робочому стані, обслуговувати його і після за­кінчення терміну лізингу повернути лізингодавцю в гарному ста­ні з урахуванням нормального зносу. Тому в даному випадку ви­трати з обслуговування не включаються в лізингові платежі. Звідси і назва: чистий лізинг — «чисті» платежі, платежі «нетто». Даний вид лізингу характерний для фінансового лізингу.

«Мокрий лізинг» (у\еі 1еа8Іп§) — це лізинг з повним набором послуг (повний), угоди за яким передбачають обов'язкове повне технічне обслуговування обладнання, його ремонт, страхування та інші операції, які бере на себе лізингодавець. При передачі в користування спеціального обладнання зі складними технічними характеристиками має місце «мокрий» лізинг з додатковими обов'язками. Його застосовують, як правило, самі виробники оо-ладнання або великі оптово-торговельні організації, які пропо­нують, крім вищезазначених послуг, ще й послуги з підготовки

ліфікованого персоналу, постачання сировини, необхідної для ^КВботи обладнання, маркетинг і рекламу готової продукції, що виготовляється орендатором, та ін.

Найважливіша перевага даного виду лізингу — це надання іирокого спектра супутніх висококваліфікаційних послуг орен­дарю лізинговою компанією з можливою участю самого вироб­ника обладнання. Така форма взаємодії учасників лізингу сприяє почіпшенню експлуатаційних якостей техніки, збільшує обсяг виробництва продукції і сприяє зростанню її конкурентоспромо­жності. Для лізингоодержувача майна важливо і те, що на кож­ному етапі життєвого циклу об'єкта лізингу передбачені відпові­дні види сервісних послуг, які коригуються відповідно до змін умов експлуатації лізингового об'єкта.

Слід відмітити, що для оперативного лізингу притаманний в основному «мокрий» лізинг. За вартістю це один із найдорожчих видів лізингу.

♦ Лізинг з частковим набором послуг передбачає завчасно
обумовлений поділ функцій з технічного обслуговування об'єкта
лізингу між сторонами угоди. Наприклад, орендар бере на себе
відповідальність за дотриманням норм експлуатації майна і його
поточне обслуговування, а лізингова компанія зобов'язується по­
стачати запасні частини впродовж обумовленого терміну.

5. Залежно від сектора ринку, де здійснюються лізингові опе­рації, розрізняють:

* Внутрішньонаціональний, коли всі учасники угоди знахо­
дяться в одній країні.

Зовнішній (міжнародний) лізинг, коли в лізинговій угоді хо­ча б одна із сторін або її учасники належать до різних країн. Цей вид лізингу включає також угоди, що укладаються між лізинго-давцем і лізингоодержувачєм однієї країни, якщо хоча б одна із сторін здійснює свою діяльність і має капітал спільно із зарубіж­ною фірмою (є спільним підприємством).

Міжнародний лізинг має декілька модифікацій:

♦ Експортний лізинг, коли виробник майна або посередни­
цька фірма продає його лізинговій компаиЙ!^І&д:а;*в свою чергу,
Укладає угоду з лізингоодержувачєм майна, що знаходиться за
^кордоном. Тобто при експортному лізингу лізингоодержувач є
^3аРубіжною країною (див. рис. 5.6).

♦ Імпортний лізинг— це угоди, в яких лізингодавець купує
°о єкт лізингу в іноземної фірми, а потім надає його вітчизняно­
му лізингоодержувачеві. Тобто, при імпортному лізингу лізинго-
Давець є зарубіжною країною (див. рис. 5.7).

Рис. 5.6. Організація здійснення експортного лізингу

Країна А