Якщо душа безсмертна

Який людський короткий вік,

Мов літня ніч – була й немає,

І знову втомлена душа

По Всесвіту, мов тінь, гасає.

Шукає новий острівець,

Куди б піти, куди б податься –

Далі від тигрів і овець –

І за кохання позмагаться,

А я на все оте дивлюсь,

На все оте людське безсмертя.

І думаю: куди спішить,

Одначе встигнемо ще вмерти.

24.4.1998 р.

ЯКЩО УВІРВЕТЬСЯ ТЕРПЕЦЬ

Кажуть, ніби в нас люди з привітом,

І таке певно також буває,

Бо пани всі на пляжі все літо,

А Іван буряки підгортає.

А коли всі пани в ресторанах

Запивають шампанським стрептиз,

Мій народ їм підносить банани,

Та хіба ж це не справжній дуризм?

Кажуть, ніби в нас люди з привітом.

Та у нас самий кращий народ!

Бо,скажіть, де ще є такий в світі,

Щоб терпів він роками терор?

Бо народ хоч і надто гостинний

І терплячий ще більше, як кіт,

Та коли вже його розізлити –

Не поможе тоді і Ведмідь.

6.12.1999 р.

ЩОБ НЕ БУЛО СУМОК

Що б жінки робили наші,

Аби сумок не було?

Чим би стегна ті прикрили,

Що "кричать" на все село?

13.9.1999 р.

ЩОБ ЗЕМЛЯ РАДІЛА

Щоб земля раділа

І сміялось небо,

Навіть із‑за цього

Жити й жити треба.

Жити, працювати

І хвалити Бога,

Що в мого народу

Є своя дорога.

Що, нарешті, й Ненька

Має власну мову,

Має Гімн свій, Прапор

І свою підкову.

19.2.1999 р.

ДИВНИЙ НАРОД

Хто ж вас, люди, навчив так мовчати,

Ніби всі ви якісь без’язикі?

Чи ж не час із тим рабством кінчати,

До якого привчили "великі"?

Навіть кішка характер свій має,

Вже не стану казать про собаку,

Бо і та вам образи не простить,

І якщо не гризне, то – злякає.

Ну а ви ж себе звете панами,

Дорогенькі мої добродії,

А, можливо, і справді в народа

Не хватає, як кажуть, олії?

14.2.1999 р.

ХІПІ‑ХАПОВСЬКИЙ

А костюмчик в тебе, хлопче,

Хіпі‑хапівський,

Зразу видно, що не є ти

Інкубаторський.

1.9.1999 р.