Божий рай

А ніч навколо, мов застигла,

І ні тобі – ні шість, ні – п’ять,

Травинки біссером покрила,

І ті, як зорі, теж горять.

І скрізь, куди не глянеш, – поле,

Покрите Місячним сріблом,

Яке всю ніч вас, ніби коле

Своєю ніжністю обнов.

Що навіть жаль на той стать біссер,

На ту неписану красу,

А ще коли з тобою мила

Держить розплетену косу.

І хочеться, щоб ніч ця Божа

У цьому Божому вбранні

В житті ніколи не кінчалась,

Як поцілунки, як пісні.

А ніч над полем розважалась,

Немов веселка над Дніпром,

І аж до ранку посміхалась,

Своїм жевріючим крилом.

А в лісі десь кричали сови,

А над ставком кричав бугай,

Й куди не глянеш – скрізь діброви,

Й куди не глянеш – Божий рай!

10.2.1998 р.

СВОЯ ПРИЇЛАСЬ

Наш Грицько не дурачок –

Любить файних жіночок.

Бо як гарна молодиця –

Є куди... і подивиться.

Ну а шеф – не теє слово –

Йому дайте, як корову,

Хай стара, аби доїлась,

Бо своя уже приїлась!

6.11.1995 р.

"УЗАКОНЕНІ ЗЛОЧИНЦІ"

І адвокати й судочинці –

То узаконені злочинці.

Бо ті те й знають – всіх грабують,

А верещать, що, мов, працюють.

Щоб всі були, як депутати,

То всіх давно б пора за грати.

Ну Бог вже з ним, що – баб гвалтують,

Навіщо ще й людей грабують?

30.9.2007 р.

ВІЧНА ЗАГАДКА

У Всесвіту нема кінця,

Так як немає і початку,

І ми мчимось всі. А куди?

Щоб розгадати цю загадку.

Й ніхто не знає, кто є ми

Чи люди ми, чи ще тварини? –

Чи може ще ні те, ні се,

А щось близьке до середини?

І всі разом ми летимо,

Щоб кинуть виклик всім Могутнім,

То хто ж ми є, хто скаже нам,

Чи ми – минуле, чи Майбутнє?

З Минулого у Майбуття

Іде життя.

Хоч знають всі: так як початку,

Нема й кінця.

Ми йдем по замкненому колу,

Як по прямій,

Та цього ми не помічаєм,

Бо в площині завжи одній.

23.4.1998 р.

ДУХ І ОБУХ

Коли вдихнеш в людину дух –

Вона тоді немов обух.