Туризм у світі

Після спаду, спричиненого Другою світовою війною, туризм у світі набув значного розвитку. Цьому сприяло кілька чинників:

· зростання добробуту населення,

· скорочення робочого часу і збільшення відпусток,

· науково-технічний прогрес, зокрема у сфері транспорту і зв’язку,

· демократизація світу,

· трансформація людської свідомості.

Так, науково-технічний прогрес, зокрема, поширення Інтернету, дали змогу отримати кращі уявлення про світ і про можливості його пересуванням. Стосовно трансформації людської свідомості можна зауважити, що важливими цінностями почали вважатися не лише матеріальні речі, а й подорожі. Якщо раніше суспільство можна було назвати суспільством робочого часу, то нині – суспільством вільного часу. Відійшли у минуле й уявлення про вільний час, як час для відновлення фізичних і розумових сил.

У 1950-х роках на додаток до готелів, мотелів тощо почали створювати спеціальні об’єкти для відвідування туристів. До них насамперед належать так звані Діснейленди. Перший такий парк було збудовано в Каліфорнії у 1954 р. Того ж року подібний парк збудовано у Флориді. У 1983 р. збудовано Діснейленд в Токіо, а в 1992 р. поблизу Парижу. Ще більшого поширення набули аквапарки.

У 1950-х роках відбулися істотні зміни і в сфері круїзів. Значною мірою це було пов’язано з поширення авіаперевезень через Атлантичний океан. Їх було розпочато в 1958 р. компанією Pan American. Відразу багато морських суден почали перебудовувати на круїзні лайнери. Згодом розпочадося будівництво нових, які стають усе більшими і значно перевищують за розміром сумнозвісний “Титанік” – судно, що 14 квітня 1912 р. зустрілося з айсбергом, а 15 квітня затонуло. Довжина цього судна, що було тоді найбільшим у світі, становила 269 м, водомісткість – 52 тис. т, потужність двигунів – 55 тис. к. с.

Нині розміри круїзних суден бувають і більшими за “Титанік”. Так, у жовтні 2009 р. спущено на воду найбільший у світі лайнер “Oasis of the Seas”. Його водомісткість становить 225 тис. т, довжина 361 м і висота 72 м. Судно здатне перевозити 6300 пасажирів і 2100 осіб команди. Збудоване в м. Турку. Вартість судна – близько 1 млрд. євро.

У 1972 р. на сімнадцятій сесії ЮНЕСКО було прийнято конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (World Heritage). Упродовж наступних 20 років її ратифікувало понад 100 країн, зокрема СРСР. Формування списку об’єктів Всесвітньої спадщини сприяло їх популяризації і відповідно їх відвідуванню. Станом на 30 червня 2011 р. у список Всесвітньої спадщини було занесено 936 об’єктів. Поміж них 725 є культурними, 183 – природними і 28 – змішаними. Найбільшою є кількість об’єктів в Італії та Іспанії (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Країни-лідери за кількістю об’єктів Всесвітньої спадщини (на 30.06.2011)

З 25 об’єктів Всесвітньої спадщини Росії, більшість – 14 розташовані в Європейській частині країни. В Європі багато об’єктів розташовано у Швеції (15), Португалії (14) та Польщі (13).

Як видно з табл.7.1, найбільше об’єктів Всесвітньої спадщини розташовано у країнах, багатих на історією та культурну спадщину.

Кілька, а саме – п’ять об’єктів розташовано в Україні: Софійський собор у Києві, Києво-Печерська лавра (обидва під одним номером), історичний центр Львова, пункти геодезичної дуги Струве, букові праліси Карпат, Резиденція Буковинських метрополітів. Останній об’єкт, що розташований у Чернівцях, занесений до Всесвітньої спадщини останнім – у червні 2011 р.

Порівняно недавно – у день трьох сімок, а саме 7.07.2007 р. було оприлюднено результати голосування щодо семи нових чудес світу. Результати наведено в табл. 7.2.

У 1994 р. російське видавництво купило право на переклад і друк путівників “Поліглот”. Уже надруковано нонад 130 найменувань книг.

Про сучасний розвиток туризму свідчать статистичні дані ВТО, а також інших установ, зокрема Eurostat. Згідно даних ВТО (http://dtxtq4w60xqpw.cloudfront.net/sites/all/files/docpdf/unwtohighlights12enhr_1.pdf), кількість іноземних туристів у світі у 2012 р. уперше перевищила 1 млрд. Щоправда, на цей процес істотно впливають економічні чинники. Так, якщо в 2008 р. кількість іноземних туристів сягнула 920 млн, то наступного внаслідок економічної кризи зменшилася до 880 млн. Але вже в 2010 р. чисельність зросла до 940 млн, а в 2011 р. – 981 млн. У 2012 р. має бути подоланий бар’єр в 1 млрд осіб.

З регіонів світу на першому місті за розвитком туризму (як в’їзного, так і виїзного) перебуває Європа. На неї припадає понад 50% прибуттів. Так, у 2011 р. їх кількість становила 503 млн. Водночас частка Європи поступово меншає. Це пояснюється низкою чинників: зростанням віку населення і досить високою вартістю послуг.

Останніми роками найвідвідуванішою країною світу є Франція – 70–80 млн щороку. Понад 50 млн іноземних туристів щороку відвідують США, Китай, Іспанію та Італію. Дещо поступаються їм Італія, Велика Британія, Туреччина та інші країни (табл. 7.3).

Найбільші надходження від в’їзного туризму отримують США. Основним чинником випередження інших європейських країн є більші розміри і триваліше перебування. Великими є прибутки від туризму в Іспанії, Франції, Італії, Китаї (табл. 7.4).

Варто згадати і про найбільш відвідувані міста світу. Безсумнівними лідерами тут є Париж і Лондон, які у 2009 р. відвідало 14,8 і 14,1 млн туристів. Відвідуваними містами є також Сінгапур, Гонконг, Нью-Йорк, Стамбул.

Найвідвідуванішим об’єктом світу вважається Ейфелева вежа.

Країнами, населення яких найбільше витрачає коштів на закордонні подорожі, є Німеччина та США. Значно поступаються ним інші великі європейські країни, а також Китай. Щодо Китаю потрібно зауважити, що в цій країні спостерігається стрімка тенденція усе більшої кількості подорожей за кордон – порівняно з початком XXI ст. витрати на це зросли щонайменше вдвічі (табл. 7.5).

Згідно з даними Eurostat, у 2009 р. громадяни Німеччини провели за кордоном 640 млн ночей. У цілому за кордон виїжджали 72 млн разів, що відповідає 90 % населення по одному разу. На Німеччину припадає майже третина усіх виїздів за кордон громадян ЄС. У 2009 р. ними було здійснено 240 млн поїздок за кордон, де проведено 2,2 млрд ночей.

Дуже великою є частка виїжджаючих за кордон з Бельгії, Данії, Нідерландів. У багатьох цих країнах за кордоном відпочиває понад 50% населення. З іншого боку, невеликою є частка тих, хто виїжджав за межі Болгарії. Це пояснюється гіршим добробутом населення, а також наявністю у самій Болгарії гарних умов для відпочинку і туризму.

У країнах ЄС у 2009 р. налічувалося 200 тис. готелів, які розраховані на 12 млн осіб. Найбільше місць у готелях в Італії (2,2 млн), а також у Німеччині та Іспанії (по 1,7 млн).

Як видно з табл. 7.5, серед країн-сусідів України найбільшими є витрати Росії. Значною мірою ці витрати осідають в Україні, з огляду на її привабливість для відпочинку, а також родинні зв’язки.

Водночас і внутрішній туризм в Росії розвивається досить швидко. З новинок туристичних послуг тут можна згадати проект, ініційований колишнім мером Москви Юрієм Лужковим. Суть проекту – розкручування “батьківщини” Діда Мороза. Її “знайшли” у м. Великий Устюг. У 1999 р. тут відкрито палац Діда Мороза. Місто стало відвідуваним, сюди часто організовують дитячі тури з Москви та інших міст.