Структура слідчої дії

Слідчі дії – це зазначені в кримінально-процесуальному законі такі процесуальні дії, які направлені на виявлення, фіксацію, дослідження і використання доказів по конкретній кримінальній справі.

Виходячи з положень кримінально-процесуального закону можна зробити висновки про використання у кримінальному судочинстві наступних видів слідчих дій:

1. Огляд (місця події, приміщення, ділянки місцевості, трупа, його частин, предметів, документів, тварин та їх трупів, транспортних засобів).

2. Допит (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта, тощо).

3. Обшук.

4. Виїмка, в тому числі поштово-телеграфної кореспонденції.

5. Відтворення обстановки та обставин злочину.

6. Пред’явлення для впізнання (живих людей, фотозображень людей, предметів, документів, тварин).

7. Призначення і проведення судових експертиз.

8. Очна ставка.

9. Освідування.

10. Зняття інформації з каналів зв’язку.

Вказані слідчі дії в свою чергу можна поділити:

за послідовністю застосування:

на первинні та повторні;

за обсягом:

на основні і додаткові;

за часом проведення:

початкові та подальші;

за способом та джерелом отримання інформації:

вербальні (від людей) – допит, очна ставка, перевірка показань на місці (відтворення обстановки та обставин події), впізнання;

невербальні (від речей) – огляд, обшук, виїмка, освідування;

змішані (від речей та людей) – експертиза, слідчий експеримент (відтворення обстановки та обставин події).

Слідча дія складається з окремих етапів (структура слідчої дії):

1. Підготовчий (вирішення організаційних питань та проведення заходів підготовчого характеру до початку слідчої дії).

2. Робочий (проведення самої слідчої дії).

3. Заключний (фіксація перебігу та результатів слідчої дії, оцінка одержаних результатів з позиції їх подальшого використання як доказів чи інформації проміжного характеру).