Основні поняття криміналістичної тактики. Класифікація тактичних прийомів та критерії їх допустимості

До основних понять криміналістичної тактики, тобто до категорій, з якими так чи інакше стикається науковець чи практичний працівник, що досліджує чи використовує різні положення розділу, можна віднести: тактичний прийом, тактична рекомендація, тактичне рішення, тактична комбінація, тактична операція, слідча ситуація. Розглянемо їх окремо.

Основною структурною одиницею криміналістичної тактики є тактичний прийом. В криміналістичній літературі відсутнє єдине поняття тактичного прийому. В найбільш загальному вигляді тактичний прийом можна визначити як спосіб дій, що найбільш ефективно забезпечує вирішення завдань, пов’язаних з розслідуванням злочинів. На вибір тактичного прийому (прийомів), доцільність його використання в тих чи інших умовах впливає конкретна слідча ситуація, поняття якої ми розглянемо пізніше. Тактичні прийоми не є універсальними, їх використання обмежено цільовою спрямованістю та ситуаційною характеристикою слідчої дії, тобто для кожної слідчої дії характерним є свій комплекс прийомів.

На думку Р.С. Бєлкіна, тактичний прийом – найбільш раціональний та ефективний спосіб дії або найбільш доцільна в даних умовах лінія поведінки особи, яка проводить слідчу дію.

Відмежування тактичного прийому від інших способів дій, як зазначають В.О. Коновалова та В.Ю. Шепітько, міститься в його психологічній сутності, в особливостях психологічного механізму його реалізації.

Такий механізм реалізації тактичного прийому передбачає:

1) його психологічну спрямованість, пов’язану з викриттям обману, актуалізацією забутого, виявленням прихованого тощо;

2) безпосередню чи опосередковану взаємодію між слідчим та його респондентом;

3) психологічний ефект від його використання.

З урахуванням викладеного В.О. Коновалова та В.Ю. Шепітько пропонують наступне визначення.

Тактичний прийом – спосіб проведення процесуальної дії, спрямований на досягнення її конкретної мети, оснований на психологічному механізмі його реалізації, та який є найбільш раціональним та ефективним при визначених ситуаціях.

В якості загальних функцій тактичних прийомів можна вказати:

– пізнавальну;

– прогностичну;

– комунікативну;

– регуляторну.

Пізнавальна функція тактичних прийомів пов’язана з отриманням доказової інформації. Вона міститься в розробці таких прийомів, які відповідно цілям дій служать виявленню інформаційного матеріалу.

Прогностична функція тактичних прийомів дозволяє слідчому правильно вибрати ті чи інші способи дій, добитись реалізації цілей процесуальної дії. Вона охоплює три напрямки:

1)передбачення своїх дій слідчим;

2)передбачення дій інших учасників процесу;

3)передбачення можливості керування виконуваною діяльністю.

Комунікативна функція проявляється в процесі спілкування між слідчим та іншими учасниками в межах процесуальних дій. Вона охоплює наступні напрямки:

1) встановлення психологічного контакту;

2) керування спілкуванням з боку слідчого;

3) здійснення психологічного впливу на особу в процесі спілкування;

4) отримання слідчим необхідної інформації в процесі спілкування.

Регуляторна функція тактичних прийомів передбачає можливість останніх впливати на слідчу ситуацію та ситуацію під час проведення слідчої дії, змінювати їх.

Тактичний прийом буде виконувати свої функції лише тоді, коли він буде відповідати ряду вимог, що визначають можливість його рекомендацій та використання при розслідуванні злочинів. При формуванні та рекомендаціях певних тактичних прийомів слід виходити не тільки з їх ефективності для отримання доказової інформації, але перш за все з їх моральної допустимості, яка дозволяє виявляти необхідну інформацію шляхами, що не викривляють перспективу встановлення об’єктивної істини.

Тож застосування тактичних прийомів повинно відповідати певним вимогам. Їх ще називають критерії допустимості (або принципи застосування) тактичних прийомів.

Виділяють наступні критерії допустимості застосування тактичних прийомів:

1. Законність (застосування прийому не повинно суперечити вимогам законодавства України, наприклад Конституції, Кримінально-процесуальному кодексу).

2. Етичність (при використанні прийому необхідно дотримуватись вимог моралі. Наприклад, недопустимими є обман, приниження гідності допитуваної особи).

3. Науковість (необхідно застосовувати прийоми, доцільність використання яких підтверджена наукою та випробувана практикою).

4. Доцільність (вибірковість) (застосування прийому в певній ситуації повинно бути виправдане з тактичних міркувань, тобто відповідно до ситуації повинен вибиратись найкращий, ефективний прийом чи їх сукупність).

5. Ефективність та економічність (за допомогою прийому бажано досягати максимально можливого і якісного результату при мінімальних витратах часу, сил, засобів).

6. Доступність (прийом використовується тільки при наявності у слідчого технічних, тактичних та інших можливостей).

Розмаїття тактичних прийомів викликає необхідність їх наукової класифікації. Класифікація повинна сприяти пізнанню сутності тактичних прийомів, визначенню закономірних зв’язків між окремими з них, встановленню відмінних якостей та ознак. Підставою для класифікації повинна виступати певна об’єктивна закономірність, що дозволяє розділяти тактичні прийоми на ті чи інші види.

Класифікація тактичних прийомів:

За напрямком діяльності:

- слідчі;

- судові;

- оперативні.

За механізмом отримання інформації:

- вербальні – застосовуються під час мовного спілкування (розповідь, роз’яснення, пропозиція, опитування, запитання, порада, прохання, тощо);

- невербальні – використовуються без застосування мовного спілкування (спостереження, демонстрація, моделювання, жестикуляція, міміка, тощо).

За сферою реалізації:

- прийоми огляду місця події;

- прийоми проведення обшуку;

- прийоми проведення допиту;

- прийоми проведення впізнання тощо.

За діапазоном використання:

- прийоми, що використовуються при проведенні лише окремої (однієї) слідчої дії;

- прийоми, що використовуються при проведенні кількох слідчих дій.

За об’єктом спрямування:

- спрямовані на здійснення психологічного впливу;

- спрямовані на дослідження матеріального середовища.

Використовуючи тактичні прийоми в тій чи іншій ситуації (наприклад, конфліктній, неконфліктній, тощо) слідчий чи інший суб’єкт, який їх застосовує, керується криміналістичними рекомендаціями, тобто пропозиціями, порадами, коли і як даний прийом буде діяти найбільш ефективно, відповідати вищезазначеним критеріям.

Тактична рекомендація – науково обгрунтована та випробувана практикою порада про вибір та застосування тактичного прийому або їх сукупності.

Невирішеним і дискусійним досі є питання про визначення та зміст, таких окремих категорій криміналістичної тактики, як криміналістична операція та криміналістична комбінація.

На думку А.В. Дулова, тактична операція – це сукупність слідчих, оперативних, ревізій та інших дій, які розроблюються і здійснюються під час розслідування з метою реалізації такої тактичної задачі, яка не може бути вирішена шляхом проведення окремих слідчих дій. Подібну позицію висловлюють В.А. Образцов та В.Б. Ястребов.

В.А. Шиканов вважає, що поняття “тактична комбінація” значно ширше поняття “тактична операція” і поєднує в собі значну кількість останніх.

Н.А. Селиванов під тактичною комбінацією розуміє лише поєднання тактичних прийомів в рамках однієї слідчої дії. Аналогічну позицію висловлював і Р.С. Бєлкін.

Л.Я. Драпкін зазначає, що тактична операція повністю охоплює і зміст поняття тактична комбінація.

На думку Т.Д. Біленчука, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко, тактична комбінація – це сполучення тактичних прийомів, що переслідує мету вирішення конкретного завдання розслідування, обумовлене цією метою і слідчою ситуацією. Тактична комбінація проводиться тільки в рамках однієї слідчої дії. Тактична операція - комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на досягнення конкретної мети під час розслідування. Тактична операція на відміну від тактичної комбінації може осягнути кілька взаємопов’язаних слідчих дій та інших заходів. Аналогічно вважає і В.І. Баронін.

Таким чином, тактична операція значно ширше ніж тактична комбінація, бо може поєднувати в собі різні непроцесуальні заходи та слідчі дії, реалізовуватися на протязі певного періоду розслідування по кримінальній справі, а тактична комбінація застосовується лише під час проведення окремої слідчої дії, як сукупність прийомів, спрямованих на досягнення визначених при її підготовці цілей, не виходить за її межі і не потребує такої кількості сил (людей, засобів, тощо). Таким чином, тактична комбінація самостійно не існує в складі тактичної операції, але може бути присутня при провадженні слідчої дії, що виконується при проведенні тактичної операції.

Тактична комбінація – певна сукупність тактичних прийомів з метою вирішення конкретного завдання розслідування в межах однієї або декількох слідчих дій.

Тактична операція – система різного роду пов’язаних між собою дій та прийомів, об’єднаних єдиним змістом та керівництвом для виконання тих завдань розслідування, які не можуть бути вирішені окремими слідчими діями, тактичними прийомами або оперативно-розшуковими заходами.

Тактичне рішення – рішення про проведення слідчої дії, комбінації, операції на певному етапі судочинства, про застосування тактичного прийому при проведенні слідчої дії.

В криміналістичній теорії відсутнє єдине поняття слідчої ситуації. Так, Р.С. Бєлкін визначає слідчу ситуацію як сукупність умов, у яких на даний момент проводиться розслідування. І.Ф. Герасимов розглядає слідчу ситуацію як сукупність обставин по справі, що може бути сприятливою або ні.

Запропоновані позиції характеризують слідчу ситуацію у широкому та вузькому розумінні. В широкому розумінні слідча ситуація – сукупність всіх умов, що впливають на розслідування та визначають його особливості. Практично більш вагомим є поняття слідчої ситуації у вузькому розумінні – як характеристики інформаційних даних, котрими володіє слідство на конкретному етапі розслідування.

В криміналістичній літературі зазначається динамічний характер слідчої ситуації. На неї впливають різні фактори, в силу яких може відбуватись її зміна. Залежно від обсягу наявної інформації формуються сприятливі або несприятливі ситуації. Зміна слідчої ситуації може бути пов’язана з правильною чи неправильною реалізацією тактичних прийомів або їх комплексів, які сприяють отриманню інформації.

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

В якості основних категорій криміналістичної тактики можна вказати: тактичний прийом, тактична рекомендація, тактичне рішення, тактична комбінація, тактична операція. Всі ці поняття взаємопов’язані між собою та окреслюють певне коло засобів, що можуть використовуватись в процесі розслідування злочинів з урахуванням відповідної слідчої ситуації, наявної на даний період.