Особливості поточного контролю знань заочної форми навчання

Індивідуальні завдання кожен студент опрацьовує відповідно до номеру свого прізвища в журналі групи. Текст завдань опубліковано в навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення дисципліни (Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Перепадя О.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.: КНЕУ, 2007. – С. 75– 31).

Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит.

Примітка: на іспиті студент повинен набрати не менше 30 балів.

Поточний та підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання включає сумарні результати модульного контролю та семестрового іспиту. Метою поточного та підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня і змісту знань студентів з конкретної науки за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Поточний та підсумковий контроль знань проводиться у формі відповідно модульного контролю та письмового іспиту.

Написання та перевірка модульних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом. Модульні завдання виконуються студентами в аудиторії під контролем викладача. На поточний контроль виноситься завдання, що охоплюють ключові теми курсу.

Модульний контроль та іспит забороняється проводити в один і той самий день.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ НА ПИСЬМОВОМУ ІСПИТІ

Екзаменаційний білет загалом складається з 10 завдань, відповідь на кожне з яких оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів.

До складу кожного білета входять три види завдань:

Перший вид: 2 завдання за програмою науки;

Другий вид: 5 блоків по 3 тестових завдання.

Третій вид: 3 проблемних питання, об'єднаних єдиною умовою або історичною ситуацією, відповідь на які вимагає творчого опрацювання нормативних документів або текстів історичних першоджерел (3, 4, 5 завдання білета).

Кожен білет комплектується додатками до проблемних питань – витягами з текстів першоджерел, що мають аналізуватися.

Кожен блок тестових завдань оцінюється наступним чином:

Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі 10 завдань, кожне з яких оцінюється максимально у 10 балів. У разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів)

Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в семестрі (в діапазоні від 0 до 20 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 балів) за 100–бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4–бальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.