Методика розрахунку окремих показників, що ха­рактеризують фінансово-економічний стан підприємства

1. Рентабельність — це відносний показник ефективності ро­боти підприємства, що в загальній формі обчислюється як співвідно­шення прибутку і витрат. Застосовувані модифікації (різновиди) цьо­го показника:

1.1) рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчис­люється за формулою

де Пз — загальний прибуток підприємства за рік;

Ка — середня сума активів за балансом;

1.2) рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефек­тивність використання активів, утворених за рахунок власних коштів:

де Пч—чистий прибуток підприємства в розрахунковому році;

Кв — величина власного капіталу, яка береться за балансом як сума активів за відрахуванням усіх боргових зобов'язань;

1.3) рентабельність акціонерного капіталу (Рак) визначає верхню межу дивідендів на акції та обчислюється за формулою

де Кс(а), — статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій);

1.4) рентабельність продукції (Pп) характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут. Вона визначається за формулою

де Пр — прибуток від реалізації продукції за певний період;

Ср — повна собівартість реалізованої продукції;

1.5) рентабельність одного виробу (Рі) розраховується за формулою

де Ці, Сі — відповідно ціна і повна собівартість 1-го виробу.

2. Оборотність активів — це показник кількості оборотів активів за певний період (переважно рік), тобто

де nа — кількість оборотів активів за рік;

В — виторг від усіх видів діяльності підприємства за рік;

Ка — середня величина активів за той самий період.

3. Оборотність товарно-матеріальних запасів (nтмз) ви­ражається кількістю їх оборотів за певний період. Для обчис­лення цього показника використовують формулу

де Зтм — середня величина товарно-матеріальних запасів у розрахунковому році.

4. Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства (toдз) обчислюється за фор­мулою

де Зд — дебіторська заборгованість покупців продукції підприємства;

Дп — кількість календарних днів у періоді, за який розра­ховується показник (рік — 360, квартал — 90);

Vпр — обсяг продажу продукції за розрахунковий період.

5. Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам (tкз) визначається співвідношенням

де Зк—кредиторська заборгованість постачальникам даного підприємства;

Vзсм — обсяг закупівлі сировини і матеріалів у грошовому ви­раженні за розрахунковий період.

6. Коефіцієнт автономії (kавт) характеризує ступінь забезпе­ченості активів підприємства власними коштами і обчислюєть­ся за формулою

де Кв — власний капітал підприємства;

Кб — підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування).

7. Коефіцієнт забезпечення боргів (kз6) є модифікацією коефі­цієнта автономії; він розраховується як співвідношення власного і залученого капіталів:

де 3б,—боргові зобов'язання підприємства.

8. Фінансовий важіль (ліверидж) відображає частку суми боргів підприємства у власному капіталі і розраховується як співвідношення заборгованості та власного капіталу.

9. Коефіцієнт загальної ліквідності — це відношення обо­ротних активів (розділ II активу балансу) до короткотермінових пасивів (розділ IV пасиву балансу). Таке співвідношення пока­зує, у скільки разів оборотний капітал підприємства покриває короткотермінову заборгованість, тобто рівень його платосп­роможності.

10. Коефіцієнт термінової ліквідності обчислюється як відношення оборотних активів високої ліквідності (пп. З—6 III розділу активів балансу) до короткострокових пасивів балан­су (IV розділ).

11. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (kал) відображає відношення абсолютно ліквідних активів до короткотермінових пасивів, тобто

де Кал — абсолютно ліквідні активи, до яких належать гроші та короткотермінові фінансові вкладення (ліквідні цінні папери);

Кзк—загальна сума короткотермінових зобов'язань (пасивів) підприємства (IV розділ балансу).