Гвоє1 позиції, /ч j к 12 page

³ External Trade. Statistical yearbook 1993. Office for Official Publications of the Euro-
pean Communities. — Brussels — Luxembourg, 1993. — P. 128.

2.3. Особливості розширення ЄС у 90-ті роки та його наслідки

ЄДВТ становила 46,9 %, тоді як частка кожної з інших країн — чле-
нів ЄС становила менше 12 %. Саме цим пояснюється такий вели-
кий інтерес, що викликала в Німеччині можливість нового розши-
рення Співтовариства'. Крім того, за рівнем економічного розвитку
_нові кандидати значно випереджали середні показники ЄС. Якщо
середній рівень ВВП на душу населення в ЄС становив 20 000 дол.
США, то в країнах-кандидатах він був від 13 до 45 % вищий
(22 600 дол. у Фінляндії та 29 000 дол. в Швеції)².

Що стосується країн ЄАВТ, то їх зацікавленість у лібералізації
торгових відносин з ЄС визначалася економічними інтересами ще
в більшій мірі, Так, у 1992 р. рівень країн ЄС в загальній зовнішній
торгівлі чотирьох кандидатів від ЄАВТ встановив: Австрія — 68,7 %
імпорту та 65,7 % експорту; Швеція - відповідно 54,7 та 51,4 %;
Фінляндія — 45,8 та 51,2 %; Норвегія — 48,75 та 66,4 %³. Швеція на-
раховувала 17 з 500 найбільших світових компаній, а філіали
національних підприємств, розташовані в ЄС, виробляли 50 % про-
дукції, що випускалась за кордоном. Серед них в першу чергу слід
виділити Сааб-Сканія, Вольво, Електролюкс, Еріксон. У Фінлян-
дії — це Нокіа, в Норвегії — Норск-Гідро. На фоні інтенсивного
торгового співробітництва відчутно активізувалася інвестиційна
політика країн ЄАВТ, особливо Швеції та Фінляндії. Фінські інвес-
тиції до країн ЄС з 1985 по 1990 pp. зросли майже в шість разів — з
1,18 до 12,47 млн фінських марок⁴.

Особливий інтерес до лібералізації торгових бар'єрів проявляла
Австрія, економічне зростання якої в другій половині 80-х років бу-
ло нижчим як від країн ЄС, так і від країн ЄАВТ. Фінансова криза в
листопаді 1985 р. фактично поклала кінець «австрійській еко-
номічній моделі», заснованій на кейнсіанських методах управління
економікою та політиці повної зайнятості. В середині 80-х років

External Trade. Statistical yearbook 1993. Office for Official Publications of the Euro-
₇ pean Communities. — Brussels — Luxembourg, 1993. — P. 112.

Elargissement de L'Union europeenne. Regard sur I'actualite, 1994. N. 201. —
, P. 19-20.

Hamon D., Keller I. S. Fondements et etapes de la construction europeenne. — Paris:
₄ PUF, 1997.-P. 394.

Varynen R. Finland and the European Community: Changing Elite Bargains //

Cooperation and Conflict, March 1993, N. 28. - P. 35.

Розділ 2. ЕТАПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗШИРЕННЯ ЄС У 60-90-ті РОКИ

австрійська економіка зазнала значного спаду і участь у Спільно^
ринку ЄС розглядалася керівництвом Австрії як єдина реальна
можливість вийти з економічної кризи та мати гарантований доступ
до традиційних ринків. У 1988 р. в країни ЄС надходило 60 %
австрійського експорту (32,7 % —до Німеччини, 9,3 % —до Італії та
4,5 % — до Великої Британії). Одночасно 66,9 % австрійського
імпорту також припадало на країни Співтовариства (44 % — Німеч-
чина, 8,9 % — Італія). Характерно, що країни ЄАВТ при цьому зай-
мали лише 29 % експорту з Австрії (максимальний показник в
1972 р.)¹. У 1992 р. експорт з Австрії до ЄС збільшився ще до 70 %\
Тісні економічні зв'язки Австрії з країнами ЄС підкріплювалися
орієнтацією на Німеччину її монетарної та макроекономічної
політики. Саме тому після 1973 р. Австрія потребувала більш тісно-
го економічного співробітництва з ЄС, ніж будь-яка інша країна
ЄАВТ.

Крім того, ще одним важливим фактором зближення з країнами
ЄС була перспектива запровадження єдиної валюти, що відкрилась
у результаті розробленого в червні 1989 р. Плану Делора. Курс
австрійського шилінга був тісно прив'язаний до німецької марки
вже з початку 80-х років. А Норвегія з жовтня 1990 p., Швеція з
травня 1991 р. з відхиленням 1,5 % та Фінляндія з червня 1991 р. з
відхиленням 3 % прикріпили в односторонньому порядку курси
національних валют до екю³.

Переоцінка країнами ЄАВТ своєї позиції щодо відносин з ЄС
відбувалася одночасно із переглядом основних акцентів їх кон-
цепції нейтралітету, яка проходила на фоні стратегічних змін у гло-
бальній системі безпеки. Падіння комуністичних режимів у країнах
Східної Європи, об'єднання Німеччини в 1990 р. та розпад Ра-
дянського Союзу в 1991 р., у результаті якого відбулося руйнування
світової біполярної системи військово-політичного протистояння,

¹ L'Union Europeene et les defis de I'elargissement. Publie sous la direction de Mario
Telo. — Bruxelles: Etudes europeennes. Editions de I'Universite de Bruxelles,
1994.-P. 117.

² Elargissement de L'Union europeenne. Regard sur Tactualite. 1994. N. 201. — P. 19.
Hamon D., Kellerf. S. Fondements et etapes de la construction еитпАчш*. — Doric-