Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Аналіз непрямих витрат ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7 Непрямі витрати в собівартості продукції представлені такими комплексними статтями: — витрати на утримання і експлуатацію обладнання; — загальновиробничі витрати. Аналіз цих витрат здійснюється шляхом порівняння фактичної їхньої величини на 1 грн. ТП у динаміку за 5-10 років, а також із плановим рівнем звітного року. Таке зіставлення показників показує, як змінилася їхня частка у вартості ТП в динаміці й у порівнянні з планом і яка спостерігається тенденція збільшення чи зниження. Комплексні статті складаються з декількох елементів витрат. 1. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання враховують амортизацію машин і обладнання, витрати із їхнього утримання, експлуатації, внутрішньозаводського переміщення вантажів, витрати на технічний огляд, технічне обслуговування, амортизацію спеціальних інструментів і пристроїв, витрати на експлуатацію малоцінних матеріальних активів, амортизацію цехового транспорту та інструментів. 2. До статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» належать: — витрати на управління виробництвом; — на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць у межах норм, передбачених законодавством; — амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого призначення; — витрати на охорону праці; — витрати на пожежну і сторожову охорону цеху, дільниці; — податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом; — витрати на опалення освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень. Деякі види витрат не залежать від обсягів виробництва продукції і є умовно-постійними, інші цілком чи частково залежать від обсягів виробництва продукції і називаються умовно-змінними. Ступінь залежності від обсягів виробництва продукції встановлюється за допомогою коефіцієнтів, величина яких визначається дослідним шляхом чи за допомогою кореляційного аналізу при наявності даних про обсяг виробництва і понесених витратах. Витрати на капітальний, поточний і профілактичний ремонт залежать від обсягу ремонтних робіт, їхньої складності, ступеня зношеності ОФ, вартості запчастин і ремонту і ощадливого їхнього використання. Витрати із внутрішнього переміщення вантажів залежать від виду використовуваних транспортних засобів, повноти їхнього використання, ступеня виконання виробничої програми й ощадливого використання транспортних засобів, а також витрат із утримання і експлуатації рухомого складу. На суму зносу МБП впливають обсяг виробництва продукції і норма їхньої витрати на один виріб, що у свою чергу, залежить від того, наскільки ощадливо і раціонально використовуються інструменти, малоцінний інвентар і налагоджений контроль за їх збереженням і придатністю. Для аналізу загальновиробничих витрат і витрат на утримання й експлуатацію устаткування за статтями калькуляції використовуються дані аналітичного бухгалтерського обліку. По кожній статті виявляють абсолютні і відносні відхилення від плану та їхні причини.
Таблиця 7.3. Фактори зміни загальновиробничих витрат і витрат на утримання й експлуатацію устаткування
Для перерахування планових витрат на фактичний випуск продукції можна використовувати таку формулу: де Вск - витрати, скоректовані на фактичний випуск продукції; Впл — планова сума витрат за статтею калькуляції; ТП% — перевиконання (недовиконання) плану із випуску ТП у %; Кз — коефіцієнт залежності витрат від обсягу виробництва продукції. У процесі аналізу необхідно з'ясувати причини відносної перевитрати чи економії коштів по кожній статті. Загальна сума амортизації залежить від кількості машин і устаткування, їхньої структури, вартості і норм амортизації. Вартість обладнання може змінитися за рахунок придбання інших машин і їхньої переоцінки в зв'язку з інфляцією. Норма амортизації змінюється досить рідко і тільки за рішенням урядових органів. Середня норма амортизації може змінитися через структурні зрушення в складі фондів (ПВі). НА = (ПВі • НАі). Сума амортизації, віднесена на конкретний вид продукції, крім перерахованих факторів, залежить ще від зміни суми прямих витрат, що є базою її розподілу. Питома амортизація на одиницю продукції залежить також і від обсягів виробництва продукції. Чим більше випущено продукції, тим менше амортизації й інших постійних витрат приходиться на одиницю продукції. Експлуатаційні витрати залежать від кількості експлуатованих об'єктів, часу їхньої роботи і питомих витрат на 1 верстато/годину роботи. При перевірці виконання кошторису витрат не можна всю отриману економію відносити на рахунок підприємства, також як і всі допущені перевитрати оцінювати негативно. Оцінка відхилень фактичних витрат від кошторису витрат залежить від того, які причини викликали економію чи перевитрату по кожній статті. У ряді випадків економія пов'язана з невиконанням намічених заходів щодо поліпшення умов праці, техніки безпеки (ТБ), із винахідництва і раціоналізації, підготовки і перепідготовки кадрів. Невиконання цих заходів наносить підприємству іноді більший збиток, ніж сума отриманої економії. У процесі аналізу повинні бути виявлені непродуктивні витрати, втрати від безгосподарності і надлишок, які можна розглянути як резерви зменшення собівартості продукції. Непродуктивні витрати — це втрати від псування і нестачі сировини і готової продукції, оплати простоїв з вини підприємства, доплати за цей час і в зв'язку з використанням робітників на роботах, що вимагають менш кваліфікованої праці, вартість спожитої енергії і палива за час простою підприємства. Аналіз загальновиробничих витрат і витрат на утримання і експлуатацію обладнання в собівартості продукції виконується з урахуванням результатів, отриманих при аналізі їх у цілому по підприємству. Ці витрати розподіляються між окремими видами продукції, що виготовляються, пропорційно прямим витратам, за винятком покупних матеріалів. Сума цих витрат, що припадає на одиницю продукції, залежить від зміни: — загальної суми загальновиробничих витрат і витрат на утримання і експлуатацію обладнання; — суми прямих витрат, що є базою розподілу накладних витрат; обсягу виробництва продукції. де НВі — сума накладних витрат, шо припадає на одиницю продукції: НВзаг — загальна сума загально виробничих витрат і витрат на утримання й експлуатацію обладнання; БР — сума прямих витрат, прийнятих за базу розподілу; VВПі — обсяг виробництва продукції; ПВі — питома вага (структура) продукції і-го виду. Для розрахунку впливу цих факторів використовується метод ланцюгової підстановки. Якщо уже відомо, за рахунок яких факторів змінилася загальна сума накладних витрат, то не важко розрахувати їх вплив на собівартість окремих виробів. Для цього зміну загальної суми загальновиробничих витрат і витрат на утримання і експлуатацію обладнання за рахунок і-го фактора потрібно помножити на питому вагу і-го виду продукції в цих витратах і отриманий результат поділити на фактичну кількість виготовленої продукції даного виду:
|