Завдання аналізу, джерела інформації

РОЗДІЛ 6

Аналіз використання матеріальних ресурсів

Завдання аналізу, джерела інформації

Необхідною умовою виробництва продукції, зменшення собівартості, зростання прибутку і рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріа­лами необхідного асортименту і якості.

Збільшення потреби підприємства в матеріальних ресур­сах може бути задоволене екстенсивним шляхом (придбан­ням, виготовленням додаткової кількості матеріалів і енергії) і інтенсивним (збільшення їх економії, а також викорис­тання наявних запасів у процесі виробництва продукції).

Екстенсивний шлях веде до росту питомих матеріальних витрат на одиницю продукції і собівартості, при цьому мате­ріальні ресурси зменшуються за рахунок збільшення обсягів виробництва і від зменшення частки постійних витрат.

Інтенсивний шлях веде до збільшення обсягів виробницт­ва продукції і зниження собівартості. Звідси, завданями ана­лізу використання матеріальних ресурсів є:

1. Оцінка реальності планів матеріально—технічного по­стачання, ступеня їхнього виконання і впливу на обсяг виробництва, собівартість та інші показники.

2. Оцінка рівня ефективності використання матеріаль­них ресурсів.

3. Виявлення внутрівиробничих резервів економії мате­ріальних ресурсів і розробка конкретних заходів щодо їх ви­користання.

Основні джерела інформації для аналізу:

1. План матеріально-технічного постачання;

2. Заявки на постачання матеріальних ресурсів;

3. Форми статистичної звітності про наявність матері­альних ресурсів;

4. Оперативні дані відділу матеріально-технічного поста­чання;

5. Аналітичні дані бухгалтерського обліку про надходжен­ня, витрати і залишки матеріальних ресурсів.

6.2. Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання і забезпеченості матеріальними ресурсами

При аналізі забезпеченості підприємства матеріальни­ми ресурсами, насамперед, визначається якість плану ма­теріально-технічного постачання. Перевірку реальності плану починають з вивчення норм і нормативів, що по­кладені в основу розрахунку потреби підприємства в ма­теріальних ресурсах. Потім перевіряється обгрунтування плану потреби виробництва в матеріальних ресурсах і ут­ворення необхідних запасів, виходячи з прогресивних норм і нормативів, також витрати матеріалів на одиницю про­дукції.

Важливою умовою роботи підприємства є повна забез­печеність потреби в матеріальних ресурсах і джерелами їх покриття. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

До зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, що надходять від постачальників у відповідності з укладеними договорами. Внутрішні джерела - це скорочення витрат си­ровини, використання вторинної сировини, власного виго­товлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів у результаті впровадження досягнень НТП.

Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів іззовні - це різниця між загальною потребою у матеріальних ресур­сах і сумою власних внутрішніх джерел їх покриття.

У процесі аналізу необхідно також перевірити забезпе­ченість потреби в завезенні матеріальних ресурсів, догово­ри на їхнє постачання і фактичне їхнє використання.

Аналізується також якість отриманих матеріалів від по­стачальників, їх відповідність стандартам, технічним умо­вам, умовам договору. У випадку порушення умов договору пред'являються претензії постачальникам.

Особлива увага при аналізі приділяється виконанню умов постачання матеріалів, які надходять на підприємство за державним замовленням і кооперативними поставками.

Велике значення при аналізі надається виконанню пла­ну по терміну постачання (ритмічність постачань).

Порушення термінів постачань веде до недовиконання планів виробництва і реалізації продукції. Дня оцінки рит­мічності постачань використовується коефіцієнт ритмічності, варіації. Пильна увага при аналізі приділяється стану склад­ських запасів сировини, матеріалів. Розрізняють запаси по­точні, сезонні і страхові.

Величина поточного запасу (Зпот.) залежить від інтерва­лу постачання (Іпт) (у днях) і середньодобової витрати 1-го матеріалу (Вді):

Зпот. = Іпт • Вді.

У процесі аналізу перевіряється фактична відповідність розмірів найважливіших видів сировини і матеріалів норма­тивним. З цією метою на основі даних про фактичну на­явність сировини і матеріалів у натурі і середньодобові їхні витрати розраховують фактичну забезпеченість матеріала­ми в днях і порівнюють її з нормативною.

Перевіряють також стан сировини і матеріалів щодо ви­явлення зайвих і непотрібних. їх можна установити за дани­ми складського обліку шляхом порівняння приходу і витрат. Якщо за матеріалами немає витрат протягом року, то їх відно­сять до групи неходових і підраховують загальну вартість. На­прикінці аналізу підраховуються втрати продукції через:

а) недопоставки матеріалів;

б) погану якість матеріалів;

в) заміну матеріалів:

г) зміну цін на матеріали.

д) простої в зв'язку з порушенням графіка постачання.

Зменшення обсягу виробництва продукції в зв'язку з недопоставками матеріалів розраховується як кількість недопоставлених матеріалів і-го виду, поділена на норму їхньої витрати на одиницю продукції

де З — запаси (фактичні і планові),

Нв.пл — норма витрат матеріалів на одиницю продукції по плану.

У зв'язку з низькою якістю сировини і матеріалів утво­рюються надпланові відходи. Щоб підрахувати на скільки за рахунок цього фактора зменшується вихід продукції, не­обхідно кількість надпланових витрат і-го виду сировини розділити на норму витрати його на одиницю продукції.

При порушенні асортименту матеріалів, що поставляють­ся, можна зробити доробку матеріалу, що надійшов, чи знай­ти йому заміну. При доробці утворюється перевитрата ма­теріалу на одиницю продукції, що веде до збільшення суми змінних витрат. Щоб визначити перевитрати матеріалу на одиницю продукції в результаті його доробки необхідно зміни норм витрат (НВ) матеріалів на одиницю продукції помно­жити на фактичний випуск продукції (ОВПф) з цього ма­теріалу і на його ціну (Ц).

З = (ННР₁ - Нво) • ОВП • Ц.

Крім того, буде додаткова витрата засобів на оплату праці працівників за доробку матеріалу:

З = ЗПпер• КМ,

де ЗПпер — перемінна заробітна плата;

КМ — кількість додатково обробленого матеріалу.

Якщо відбувається заміна одного матеріалу іншим, більш дорогим, то зростає сума витрат. Для її визначення необхі­дно кількість заміненого матеріалу (Кз) помножити на різни­цю в ціні взаємозамінних матеріалів:

З = КЗ • (ЦЦп-Цдз),

де Цзп, дз — ціна матеріалу після і до заміни матеріалу.

Аналогічна ситуація виникає при збільшенні постачаль­ником цін на сировину і матеріали. У цьому випадку необ­хідно оцінити, що вигідніше покупцю:

а) збільшити перемінні витрати в зв'язку з прийняттям більш дорогих матеріалів, але за рахунок нарощування ви­робництва дістати додатковий прибуток;

б) зменшити обсяг виробництва, якщо в результаті вико­ристання дорогої сировини продукція виявилася збитковою;

в) шукати дешеві ринки сировини;

г) змінити структуру виробництва.

Втрати мають місце через неритмічне постачання мате­ріалів. У зв'язку з цим підприємство простоює і недоодержує продукцію (прибуток) Для визначення цих втрат необхідно кількість чол./год. простою через відсутність матеріалів по­множити на планову середньочасову виробку продукції:

ОВП = Кг.п. • СВт.

Збільшиться також і сума витрат, тому що простої з вини підприємства оплачують робітникам в розмірі 2/3 тарифної заробітної плати.