Склад учасників делегації

Формування делегації припускає визначення її складу:

· кількісного складу (скільки чоловік буде брати участь у переговорах);

· персонального складу (хто конкретно візьме участь у переговорах).

Багато в чому формування делегації обумовлюється характером переговорів, їхньою специфікою.

При формуванні кількісного складу звичайно прийнято виходити з приблизно рівного складу делегацій та однакового рівня представництва.

Варто мати на увазі, що занадто велика чисельність делегації створює проблеми її керівнику. Він буде змушений вирішувати множину організаційних питань, що відриває від основної задачі - проведення переговорів.

Головою делегації повинна бути людина, що орієнтується в трьох групах проблем:

· предмет переговорів (наприклад, якщо переговори ведуться з приводу будівництва, голова делегації повинний бути компетентний у них);

· економічні і юридичні аспекти угоди, яку передбачається укласти;

· технологія ведення переговорів.

Якщо складно підібрати співробітника, що був би фахівцем з усім трьох груп проблем, припускається, що глава делегації добре знає першу і другу групу проблем, при цьому знайомий з останньої і володіє технологією ведення переговорів.

До складу делегації можуть бути включені експерти, що спроможні оперативно дати змістовну, правову або економічну оцінку пропозиціям партнера.

З самого початку варто визначити функції кожного члена делегації (хто і за що відповідає). Недоцільно включати тих, функції яких невизначені або зведені до мінімуму. Це погано сприймається як іншими членами своєї делегації (у них виникають питання про несправедливу «завантаженість» одних і «неробство» інших), так і партнерами по переговорах, котрим незрозуміло, навіщо ті або інші особи з «команди» партнера знаходяться в складі делегації.