Корекція саморегуляції поведінки соціально дезадаптованих дітей

Особливо значущим в розвитку самосвідомості та “Я- концепції” є період молодшого шкільного віку, оскільки за період навчання в початковій школі в дитини накопичуються психологічні резерви, що підведуть самосвідомість до найважливішої її генетичної форми в період підліткового віку. Наявність таких факторів як невміння керувати своїми вчинками і поведінкою та низький рівень самооцінки, усвідомлення себе, свого “Я”, відторгненість у соціальних контактах та мала адаптація до навколишнього середовища, призводить до значних змін особистісної сфери дитини. Для того щоб запобігти деструктивним змінам особистісної сфери дитини треба запровадити заходи по попередній профілактиці та вести просвітницьку роботу не тільки з учнями і вчителями, а і з батьками та членам сімей учнів.

Потреба та вміння критично оцінювати та контролювати свою поведінку, довільно спрямовувати, перебудовувати свої дії та вчинки з урахуванням можливих наслідків для оточуючих та себе особисто, прагнення до доодержання соціально ціннісних норм, правил між людських відносин - це далеко не повний перелік проявів саморегуляції поведінки. Це свідчить про те, що поза розвитком здатності до саморегуляції унеможливлюється процес становлення творчої, соціально відповідальної особистості.

У самому загальному вигляді під саморегуляцією розуміється управління собою, зміна поведінки, пов'язана зі зміною внутрішніх чи зовнішніх умов, або зміна взаємозв'язку, спрямована на збереження цілого.

Таке розуміння саморегуляції є важливим з огляду на завдання дослідження, оскільки у ньому найбільш повно зафіксоване коло психологічних реалій, що підлягають регулюванню: це - поведінка, діяльність, психічні явища. Крім цього, у наведеному визначенні більш чітко порівняно з більшістю інших вказано на те, що регулятивні процеси можуть бути спрямовані як на збереження параметрів системи, так само й на їхню зміну.

Основними завданнями програми є:

- моніторинг розвитку психологічних детермінант саморегуляції поведінки та соціального статусу у колективі;

- вдосконалення психологічних знань вчителів і батьків про закономірності психічного та соціального розвитку соціально дезадаптованих дітей молодшого шкільного віку;

- психологічна допомога вчителям та батькам в усвідомленні проблем, що виникають у класі, та у окремої дитини в зв'язку з низьким розвитком саморегуляції молодших школярів;

- корекція стилю педагогічного спілкування та ставлення вчителів і батьків до труднощів, які виникають у дітей у процесі навчання та спілкування;

- розширення та диференціація психолого-педагогічних прийомів і техніки роботи з учнями з низьким рівнем розвитку саморегуляції на уроках та позаурочних заняттях.

Виділимо основні завдання корекційно-розвивальної роботи психолога з дітьми молодшого шкільного віку:

- формування вміння цілком свідомо підкорювати свої дії правилу, що узагальнено визначає спосіб дії;

- формування вміння працювати за поданим зразком;

- навчання вольової регуляції своїх дій;

- формування адекватного самооцінного ставлення;

- навчання умінню знімати м'язове та емоційне напруження; Опанувавши теоретичні положення та літературні джерела, було створено корекційну програму, яка складається з комплексу корекційних вправ. Тренінг містить 5 занять.