Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначити густину коров’ячого молока





ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ

Курс (бакалаври)

 

Визначити густину коров’ячого молока

Густина (об’ємна маса) молока – відношення маси молока за температури 20 °С до маси об’єму води за температури 4 °С (температура води з максимальною густиною 1г/см3). Густина коров’ячого молока виражається в кг/м3 і згідно ДСТУ 3662 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» повинна бути не нижче 1027 кг/м3 (коливається в межах 1027–1033 кг/м3).

Густину можна також виражати у градусах ареометра (°А). Для цього в показнику густини відкидають перші дві цифри (1 і 0), які є постійними для молока. Наприклад, якщо густина молока дорівнює 1028,5 кг/м3, то в градусах ареометра це буде становити 28,5 °А.

Показник густини молока разом з показником жирності використовується для встановлення натуральності молока, розрахунку за формулами кількості сухих речовин і СЗМЗ (сухий знежирений молочний залишок), для перерахунку кількості молока із об’ємних одиниць у вагові, і навпаки.

Густина молока залежить від декількох факторів: від температури молока і вмісту у ньому складових частин, які і обумовлюють середнє значення густини молока. У середньому для збірного коров’ячого молока густину прийнято за постійну величину, яка становить 1030 кг/м3.

Густина молочних відвійок вища, ніж густина незбираного молока і досягає 1036 кг/м3, вершків – близько 1000 кг/м3, і, залежно від жирності, коливається від 1005 до 1025 кг/м3.

Густина молока, яку визначають відразу після доїння, є нижчою від густини, яку вимірюють через декілька годин на 0,8–1,5 кг/м3. Це пояснюється стабілізацією структури молока (переходом жиру із рідкого у твердий стан, вивільненням із молока частини повітря). Саме тому цей показник слід визначати не раніше 2-х год після доїння.

Густину молока визначають за температури 20 °С. Під час аналізування проб з відстояним жиром, а також консервованих їх попередньо нагрівають до 40 °С і витримують упродовж 5 хв, а потім охолоджують до (20±2) °С.

Порядок та методики визначення густини молока регламентує ДСТУ 6082-2009 «Молоко і молочні продукти. Методи визначання густини».

Хід виконання. Перед визначенням густини пробу молока старанно перемішують так, щоб це не призводило до надмірного піноутворення. По стінці злегка нахиленого сухого циліндра обережно наливають 250 або 500 см3 молока. Циліндр ставлять на горизонтальній поверхні і визначають температуру молока через 2–4 хв. після занурення термометра, якщо ареометр без термометра. Якщо ареометр має температурну шкалу, то показник температури знімають після занурення ареометра.

Сухий і чистий ареометр повільно занурюють у молоко доти, поки до наміченої відмітки шкали ареометра не залишиться 3–4 мм і залишають його у вільно плавальному стані так, щоб він не торкався стінок циліндра. Перше зняття показника густини проводять візуально за шкалою ареометра через 3 хв. після встановлення його у нерухомому стані. Зняття показника проводять по верхньому краю меніска на рівні очей з точністю до половини найменшої поділки шкали. Після цього ареометр обережно піднімають на висоту до рівня баласту і знову опускають у молоко, після чого проводять повторне зняття показника густини. Розходження між повторними вимірюваннями густини в одній пробі становить ±0,5 кг/м3.

Під час проведення масових вимірювань густини молока дозволяється після вимірювання чергового показника вийняти прилад з циліндра і швидко, після стікання основної кількості молока, перенести в посуд з новим зразком, не допускаючи засихання молока на поверхні ареометра.

Показник ареометра за визначеної температури молока дорівнює середньому арифметичному результатів двох вимірювань.

Якщо дослідна проба під час визначання густини мала температуру, що відрізнялася від 20 °С (була вищою або нижчою за 20 °С), то результати визначання густини за температури повинні бути приведені до 20 °С відповідно до вимог таблиць.

Примітка: За відсутності таблиць (у випадку, якщо температура молока вища або нижча 20 °С) густину досліджуваного молока розраховують з врахуванням поправки: із знаком «+» (додають) – у тому випадку, якщо температура досліджуваного молока вище 20 °С, із знаком «-» (віднімають) – якщо температура досліджуваного молока нижче 20 °С.

Результат визначання густини молока δм з урахуванням похибки методу повинен бути представлений у вигляді формули:

δм = δт ± Δδа

де δт – значення густини, приведене до температури 20 °С, знайдене за таблицями, виражене в кг/м3;

Δδа – похибка визначення густини молока аерометричним методом, становить ±0,5 кг/м3.

Примітка: Встановлено, що наявність у молоці 10 % води знижує його густину на 3 °С.

 

Date: 2016-07-05; view: 586; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию