Метод перетравлення проб м'язів у штучному шлунковому соку

Виділення трихінел методом перетравлення м'язів у штучному шлунковому соку – найбільш точний метод діагностики трихінельозу. Він може застосовуватися під час дослідження напівфабрикатів із свинини, а також ковбас, котлет, шинки, солонини, копчення та іншої продукції. За цього методу дослідження немає потреби в диференціації личинок трихінел від подібних утворень (саркоцист, цистицерків).

Перетравлення кожної проби проводять окремо або групами.

Під час поточного забою свиней від 50 свинячих туш відбирають проби м'язів ніжок діафрагми, від кожної із проб беруть по 1 г (всього 2 г від однієї туші) м'язів, звільнених від жиру, фасцій, крові. Роблять фарш, який поміщають у 2-літровий хімічний стакан з плоским дном. За умови надходження на переробне підприємство туш свиней, від кожної проби м'язів відбирають по 10 г.

Від 10 туш коней відбирають проби м'язів ніжок діафрагми. Від кожної із проб беруть по 5 г (всього 10 г від однієї туші) м'язів.

Якщо рекомендовані м’язи відсутні, відбирають альтернативні в кількості 10–20 г від туші. Перед дослідженням шматочки м’язів звільняють від жиру, фасцій, крові і готують фарш на м’ясорубці з діаметром вічок решітки 2–3 мм.

Штучний шлунковий сік готують безпосередньо перед дослідженням, використовуючи стандартні набори. За виключних обставин, штучний шлунковий сік готують за прописом: кислота соляна хімічно чиста масовою часткою 25 %, пепсин, призначений для перетравлення м’язів – 5 – 7 г, вода водопровідна за температури 45±2 °С – 1000 см³. Виготовлений штучний шлунковий сік виливають у хімічний стакан з плоским дном об’ємом 1–2 л і додають фарш (на 1 л штучного шлункового соку беруть 50 г фаршу). Склянку з сумішшю ставлять на магнітну мішалку з підігрівом і проводять перетравлення за температури 45±2 °С упродовж 30–60 хв. Після закінчення перетравлення, яке визначають візуально (від м’язового фаршу залишається легкий осад бурого кольору), перевар фільтрують через сито з діаметром вічок 300–400 мкм, зафіксоване у лійці з краником. Фільтрат в лійці відстоюють 30 хв для осадження личинок. Потім відбирають 40 см³ осаду у мірний стакан і відстоюють 15 хв, 30 см³ надосадової рідини обережно зливають або відбирають піпеткою, а осад виливають у бактеріологічну чашку і досліджують під малим збільшенням мікроскопа (8х10). В позитивних пробах виявляють декапсульовані личинки трихінел.

Якщо личинки трихінел виявлені в збірній пробі, то далі досліджують проби від 10 туш свиней, відбираючи по 10 г від кожної туші і так далі, методом виключення, до визначення інвазованої туші.

Якщо личинки трихінел виявлені в збірній пробі, відібраній від коней, то далі досліджують проби окремо від кожної туші. Проби відбирають по 100 г для виявлення інвазованої туші.

Диференційна діагностика. Капсулоутворювальних трихінел необхідно диференціювати від інших паразитів, що найчастіше зустрічаються в м'ясі і м’ясопродуктах – саркоцист (мішерові мішечки) і мікроцистицерків (молодих цистицерків).

Диференціація заснована на морфології збудника і будові капсули:

– капсульна трихінела має капсулу лимоноподібної, округлої форми, у середині – спірально згорнута личинка (або декілька личинок);

– саркоцисти не мають сполучнотканинної капсули, вони розміщені у власній тонкій прозорій оболонці циліндричної або неправильної форми (серпо-, веретеноподібні), що проростає всередину мішечка і ділить його на вічка (утворює камери, всередині яких знаходяться мерозоїти). Саркоцисти, на відміну від трихінел, бувають різного розміру, а звапніння їх починається найчастіше з центру, у формі пошарових відкладань, а на периферії мішечків, звапнених не повністю, можна помітити характерні спороцисти;

– мікроцистицерки, на відміну від трихінел, локалізуються між м'язовими волокнами (а не в їх середині), овальної форми й оточені пошаровою сполучнотканинною оболонкою (рис.). Цистицерки, крім скелетної мускулатури, часто локалізуються у м’язах серця, а трихінели в серці не паразитують. Звапнені і мертві молоді дрібні цистицерки (конкременти), на відміну від звапнених трихінел, мають круглу або овальну форму і відрізняються наявністю характерних круглих тілець у роздавленому паразиті (після розчинення вапна).

Цистицерки в скелетній мускулатурі та слинній залозі свині		Цистицерки в корі головного мозку свині

Санітарна оцінка. За виявлення хоча б однієї личинки капсульної чи безкапсульної трихінели, незалежно від її життєздатності, тушу з усіма продуктами забою знищують шляхом спалювання.