Природні сили природи і гігієнічні чинники як засоби фізичного виховання

І. Практичні методи поділяють на три групи:

1. методи навчання рухових дій;

2. методи вдосконалення та закріплення рухових дій;

3. методи тренування (методи розвитку рухових якостей).

До методів навчання руховим діям належать такі методи:

- метод навчання вправ загалом;

- метод навчання вправ по частинах;

- метод підвідних вправ.

До методів удосконалення і закріплення рухових дій належать такі методи:

- ігровий метод;

- змагальний метод.

До методів тренування належать такі методи:

- метод безперервної вправи;

- метод інтервальної (повторної) вправи;

- метод комбінованої вправи.

Метод безперервної вправи включає в себе такі методи:

- метод безперервної варіативної вправи;

- метод безперервної регресуючої вправи;

- метод безперервної прогресуючої вправи;

- метод безперервної рівномірної вправи.

Метод інтервальної (повторної) вправи включає в себе такі методи:

- метод інтервальної (повторної) варіативної вправи;

- метод інтервальної (повторної) регресуючої вправи;

- метод інтервальної (повторної) прогресуючої вправи;

- метод інтервальної (повторної) рівномірної вправи.

Метод комбінованої вправи включає в себе такі методи:

- метод колового тренування;

- метод комбінованої вправи з різним сполученням структури та змісту завдань;

- метод комбінованої вправи з різним сполученням змісту завдань;

- метод комбінованої вправи з різним сполученням структури завдань;

ІІ. Методи використання слова

У процесі фізичного виховання використовуються загальнопедагогічні прийоми методу слова: розповідь, опис, пояснення, інструкції і вказівки, бесіда, словесні оцінки, команда, підрахунок.

ІІІ. Методи демонстрації

Розрізняють дві основні форми показу:

1. Демонстрація поз і рухів (безпосередній показ або пряма наочність).

2. Використання ілюстративних матеріалів (опосередкована наочність).

1. Характеристика рухових умінь та навичок і закономірності їх формування.

У результаті засвоєння рухових дій виникають певні функціональні утворення, які називають руховими вміннями і навичками.

Рухове вміння – це такий рівень володіння руховою дією, який характеризується необхідністю детального свідомого контролю за діями, невисокою швидкістю виконання, нестабільністю та не економністю рухів, нестійкістю до дії несприятливих чинників, наявністю зайвих рухів.

Формування рухових вмінь вимагає від учня активної участі в навчальному процесі, привчає аналізувати сутність поставлених завдань, умови виконання, керувати власною розумовою і руховою діяльністю.

Рухова навичка – це такий ступінь володіння технікою дії, при якому керування рухами відбувається автоматично, вирізняється високою стабільністю і надійністю, економністю, плавністю.

Навчання руховим діям, або формування рухових дій відбувається у три етапи:

v етап початкового розучування;

v етап поглибленого розучування;

v етап закріплення і вдосконалення.

Мета етапу початкового розучування – навчити основ техніки рухової дії, сформувати вміння виконувати її в загальних рисах, в основному варіанті.

Завдання цього етапу:

1.Створити загальне уявлення про рухову дію і осмислити її суть.

2. Навчити частин техніки дії, які раніше не були засвоєнні.

3. Сформувати загальний ритм рухового акту.

4. Усунути зайві рухи, які грубо спотворюють техніку.

Основні помилки на стадії формування початкового вміння є такі:

- внесення в руховий акт додаткових, непотрібних рухів;

- відхилення рухів за напрямком і амплітудою;

- зайва напруженість багатьох м’язових груп;

- спотворення загального ритму дії.

Основними причинами цих помилок є:

- недостатня фізична підготовленість учнів;

- боязнь, що призводить до надмірного напруження мускулатури і обмеження амплітуди рухів;

- недостатнє розуміння учнем рухового завдання;

- недостатній самоконтроль рухів;

- дефекти у виконанні попередніх частин рухової дії;

- втома учнів;

- негативний перенос навичок;

- несприятливі умови виконання рухових дій.

Мета етапу поглибленого розучування – завершити формування рухової дії в основному варіанті на рівні навички і створити основу для формування умінь виконувати її в різноманітних умовах.

Для досягнення цієї мети вирішуються такі завдання:

1. Поглибити розуміння учнями закономірностей рухової дії, що вивчається.

2. Уточнити техніку щодо індивідуальних можливостей учнів, посилити самоконтроль.

3. Домогтися правильного виконання вправи.

4. Створити передумови варіативного виконання дії.

Навчання на цьому етапі будується таким чином, щоб забезпечити виконання вправи на рівні рухового вміння і сприяти її переходу до навички.

Мета етапу закріплення і вдосконалення: - завершити формування рухової навички.

Для досягнення мети вирішуються такі завдання:

1. Закріпити навичку володіння технікою дії.

2. Забезпечити варіативність застосування сформованої навички в різних умовах.

3. Завершити індивідуалізацію виконання засвоєної вправи.

Причинами помилок на цьому етапі є:

- надмірна, тривала концентрація уваги на контролі за деталями дії;

- порушення міри варіативності вправ і умов їх виконання;

- порушення співвідношення між відпрацюванням рухової навички і вихованням рухових якостей.

Для закріплення навички, забезпечення варіативності її виконання використовують такі методи:

- стандартно-повторної та повторно-варіативної вправи;

- змінюють зовнішні умови виконання;

- регулюють фізичний і психічний стан учнів;

- поєднують вивчену на другому етапі вправу з іншими діями;

- підвищують обсяг та інтенсивність виконуваної роботи.

1. Використання принципів фізичного виховання у роботі зі студентами.