Типи трансмісій .. [1] стор.261 – 262 [2] стор. 19-40

Трансмісія призначена для плавного рушання з місця трак­тора чи автомобіля, зміни його швидкості і напрямку руху (впе­ред або назад), забезпечення довготривалої зупинки без вими­кання двигуна, здійснення або полегшення повороту, а також для передачі крутного моменту робочим органам сільськогоспо­дарських машин, що агрегатуються з трактором, і приводу гідрофікованого робочого обладнання.

За способом трансформації обертального руху розрізняють ступінчасті, безступінчасті та комбіновані трансмісії.

Ступінчасті трансмісії забезпечують декілька постійних пе­редавальних чисел за сталого значення частоти обертання ко­лінчастого вала. При ступінчастій трансмісії є такі режими, на яких неможливо повністю використати потужність двигуна.

Безступінчасті трансмісії забезпечують безперервність і ав­томатичність зміни крутного моменту. Вони дають змогу на будь-якому режимі повністю завантажити двигун. Однак безступін­часті трансмісії складніші за конструкцією, мають менший ККД.

Комбіновані трансмісії є сукупністю ступінчастих передач із безступінчастим регулюванням крутного моменту в межах однієї передачі. Вони забезпечують розширення діапазону регулювання крутного моменту і зберігають переваги безступінчастої трансмісії.

За принципом роботи трансмісії можуть бути механічними, електричними, гідравлічними, комбінованими (електромеханіч­ними, гідромеханічними тощо).

Механічна трансмісія складається з механічних пристроїв та складальних одиниць, які за допомогою шестерень, пасів, фрикційних елементів змінюють і передають крутний момент між валами та змінюють їх частоту обертання. Найбільш поши­рені в автотракторній техніці ступінчасті трансмісії. Передатне число механічної ступінчастої трансмісії змінюється за допомо­гою коробки передач введенням у зачеплення зубчастих коліс із різним числом зубців. Ступінчасті коробки передач мають набо­ри зубчастих коліс, що дає змогу одержувати в сучасних авто­мобілях 4-5 ступенів (передач), у тракторах — до 16, а в де­яких навіть більше. Механічні трансмісії мають високий ККД і порівняно низьку вартість, тому вони найбільш поширені на тракторах та автомобілях, але мають також істотний недолік — в них частота обертання регулюється ступінчасто.

Електрична трансмісія складається з генератора постійного струму, якір якого приводиться в рух від двигуна внутрішнього згоряння. Електрична енергія, що виробляється генератором, по кабелях надходить до тягових електродвигунів, які встановленні у ведучих колесах або зірочках. Переваги такої трансмісії — легкість передачі енергії і безступінчастість регулювання, не­доліки — низький ККД, велика маса агрегатів, порівняно вели­ка вартість. Застосовують її на автомобілях-самоскидах БелАЗ.

У гідравлічній трансмісії механічна енергія передається за допомогою рідини, основним її елементом є гідравлічна переда­ча. Гідравлічні передачі поділяють на гідрооб'ємні і гідродина­мічні.

В гідрооб'ємній передачі механічна енергія передається робо­чою рідиною, яка під тиском, що створює насос, направляється розподільним пристроєм до приводних гідромоторів ведучих коліс. Така трансмісія дає змогу безступінчасто й у великому діапазоні регулювати частоту обертання ведучих коліс трактора чи автомобіля. До недоліків належать низький ККД, велика ма­са агрегатів, потреба високої точності виготовлення і необхід­ність забезпечення герметичності.

Гідродинамічна передача ґрунтується на використанні кіне­тичної енергії рідини, тобто передачі енергії за рахунок ди­намічного напору рідини. Розрізняють два типи гідродинаміч­них передач: гідромуфти (гідродинамічні зчеплення) і гідротран­сформатори (перетворювачі крутного моменту). Основна відмін- ність між ними полягає в тому, що гідромуфта забезпечує плав­ну зміну швидкості веденого вала і передачу крутного моменту без зміни його величини (без трансформації), а гідротрансфор­матор зі зміною швидкості веденого вала автоматично змінює величину крутного моменту залежн<?від прикладеного до веде­ного вала опору. Як правило, гідродинамічні передачі доповню­ють складові частини механічної трансмісії, тому таку трансмі­сію називають гідромеханічною. Перевагами такої трансмісії є: автоматичне та безступінчасте регулювання швидкості в межах ступеня, кращий розгін і велика плавність руху, менші ди­намічні навантаження на деталі трансмісії, недоліками — порів­няно невисокий ККД, складність конструкції і велика маса.

Електромеханічна трансмісія відрізняється від механічної тим, що замість коробки передач використовують електричну передачу, яка містить генератор і електродвигун постійного струму. Електрична передача так само, як і гідродинамічна ав­томатично і безступінчасто змінює крутний момент і швидкість руху відповідно до опору руху. Проте така трансмісія має малий ККД, великі масу і вартість.