Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Соціальні гарантії і механізм їхньої реалізаціїУ ринковій соціально-орієнтованій моделі економіки зростає роль соціальної функції держави. Уряд і держава несуть відповідальність за надання громадянам соціального захисту і забезпечення рівного доступу до задоволення основних потреб. Рівень бідності може розглядатися як істотний показник діяльності політики соціального захисту. Соціальне забезпечення є комбінацією програми пенсійних нагромаджень, програми страхування і програми перерозподілу національного доходу. Соціальний захист – це комплекс законодавчо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим шарам населення, а також при визначених економічних умовах усім членам суспільства (під час росту інфляції, спаду виробництва, економічної кризи, безробіття й іншого). Форми і методи соціального захисту населення повинні забезпечити задоволення життєво необхідних потреб кожного громадянина на рівні не нижче прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум – це вартісна оцінка мінімуму життєвих засобів, необхідних для підтримки життєдіяльності і поновлення робочої сили працівника. Прожитковий мінімум являє собою законодавчо визначений базовий державний соціальний стандарт, на основі якого встановлюються соціальні гарантії і стандарти в сферах доходів населення, житлово-комунального, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я, освіти і т.д. Державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються і затверджуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Особливістю соціального захисту є адресна спрямованість, тобто соціальна допомога повинна надаватися тим громадянам, яким вона необхідна й у визначених обсягах. Соціально-економічні гарантії – це метод забезпечення з боку держави задоволення різноманітних потреб громадян на рівні соціально визнаних норм і нормативів. Нормативи споживання – розміри споживання в натуральному вираженні продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання і деяких послуг за визначений проміжок часу (за день, місяць, рік). Нормативи забезпечення – визначена кількість предметів довгострокового використання, що знаходиться в особистому споживанні населення, а також забезпечення визначеної території мережею установ освіти, охорони здоров’я, побутового, транспортного обслуговування і т.д.. Нормативи доходу – розмір особистого доходу громадян або родини, що гарантує їм задоволення потреб на рівні нормативів споживання і забезпечення.
Рис. 9.1. Класифікація соціальних нормативів Нормативи раціонального споживання – соціально прийнятий рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, визначений за нормами соціальних або фізіологічних потреб. Статистичні нормативи – нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення або окремих соціальних груп. Державні нормативи в сфері житлово-комунального господарства включають: - граничну норму оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг у залежності від одержуваного доходу; - показники якості надання комунальних послуг. До державних соціальних нормативів у сфері обслуговування і зв’язку відносяться: - норми забезпечення транспортом загального користування; - показники якості транспортного обслуговування; - норми забезпеченості населення послугами зв’язку. Державні соціальні нормативи в сфері охорони здоров’я включають: - перелік і обсяг гарантованої медичної допомоги громадянам; - показники якості надання медичної допомоги; - нормативи пільгового забезпечення деяких категорій населення лікарськими засобами й іншими спеціальними засобами; - нормативи забезпечення харчуванням у державних і комунальних установах охорони здоров’я. До державних соціальних нормативів у сфері освіти належать: - перелік і обсяг послуг, що надаються державними і комунальними установами дошкільної, середньої, професійно-технічної і вищої освіти; - нормативи граничної наповнюваності класів, груп; - нормативи співвідношення учнів, студентів і педагогічних працівників; - нормативи матеріального забезпечення навчальних закладів і т.д. Обсяг і рівень забезпеченості соціально-економічними гарантіями є міркою цивілізованості країни, Основні напрямки здійснення соціальних гарантій: 1. Держава зобов’язана гарантувати кожному зайнятому в процесі виробництва: - нормальний рівень добробуту через мінімальний рівень заробітної плати і її індексацію; - помірні податки; - невтручання в підприємницьку діяльність. 2. Держава повинна гарантувати задоволення пріоритетних потреб громадян і суспільства, які воно не може цілком довірити кожному громадянинові самостійно: - одержання загальної освіти; - виховання дітей і підлітків; - підготовка кадрів; - організація охорони здоров’я і розвитку фізичної культури і т.д. 3. Держава повинна сприяти підвищенню доходів окремих шарів населення, що не можуть забезпечити життєвий рівень для себе і своєї родини на рівні мінімальних соціальних стандартів незалежно від їхньої участі в процесі виробництва в таких формах: - пенсія; - різні види допомоги; - стипендії; - грошові виплати і їхня індексація; - пільги по оподатковуванню. 4. Держава законодавчо гарантує задоволення пріоритетних потреб за рахунок бюджету в мінімально достатніх розмірах у формі безкоштовних послуг. Органи місцевого самоврядування при розробці і реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок місцевих бюджетів. Розробка і виконання Державного і місцевого бюджетів здійснюється на основі пріоритетності фінансування соціальних гарантій і соціальної сфери. Державна цільова підтримка місцевого самоврядування здійснюється з метою вирівнювання можливостей окремих територіальних громад щодо забезпечення надання соціальних гарантій на законодавчо визначеному рівні. Загальна сума благ і послуг, що споживає населення за відповідний період, складає фонд споживання. Необґрунтоване збільшення коштів, що направляються на соціальний захист населення, у загальному обсязі фонду споживання вимагає додаткового вилучення коштів з фонду оплати праці, що в остаточному підсумку лише розширює масштаби перерозподілу, зменшує стимулюючу роль заробітної плати і не збільшує обсяг сукупного споживання.
|