Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Історичне значення Галицько-Волинської державиБудучи безпосереднім спадкоємцем Київської Русі, Галицько-Волинське князівство відіграло надзвичайно важливу роль в історії: зберегло від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східнослов'янської етно-культурної спільності, сприяло їх консолідації та усвідомленню власної самобутності. Після занепаду Києва у галицько-волинські землі поступово переміщується центр політичного та економічного життя, про що свідчать розбудова міст, зростання торгівлі, масова міграція сюди кваліфікованих ремісників та ін. Розширюється сфера дії та збільшуються канали поширення західноєвропейської культури, поступово долається однобічність візантійського впливу, але при цьому зберігаються основні духовні підвалини власної самобутності. Галицько-волинське князів-ство,продовжуючи славні дипломатичні традиції Київської Русі, ще 100 років після встановлення монголо-татарського іга з честю представляло східнослов’янську державність на міжнародній арені. Рекомендована література Алексєєв Ю. М., Вертегел А. Г., Даниленко В. М. Історія України: Навч. посіб. – Каравела, 2004, C.15-20. Бойко О. Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К: Видавничий центр „Академія”, 1999, - с. 75 – 81. Бойко О. Д. Історія України (запитання і відповіді), - К: 1997, - с. 37-52. Субтельний О. Україна: історія. - К: „Либідь”, 1993, - С. 82-95. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України /Ред. Я. Грицак, О. Романів. Львів: Видавництво Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, 1992. Історія України Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В. Ю. Короля. – К: Видавничий центр „Академія”, 2001. Історія України / Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 2-ге, зі змінами. – Львів: Світ, 1998. в особах XІX - XX ст. - К: 1995, - С. 71 – 85. Історія України: Курс лекцій:У 2 кн. - Від найдавніших часів до кінця XX століття/ Мельник Л. Г., Гуржій О. І., Демченко М. В. та ін. -К.: Либідь, 1991,- лекція 4. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге вид. Виправлене і доповнене. - К.: „Каравела”, Львів: „Новий Світ – 2000”, „Магнолія плюс”, 2003, С. 47– 57. Тема 5. Українські землі під владою Литви та Польщі (ХІV – перша половина ХVІІ століття) План. 1. Землі України під владою іноземних держав у ХІV – середині ХVІІ ст. 2. Утворення Речі Посполитої та становище українських земель у другій половині XVI століття. Магдебурзьке право в Україні. 3. Формування українського козацтва. Перші козацько-селянські повстання. Після таких могутніх політичних формувань, як Скіфська, Сарматська та, особливо, Київська та Галицько-Волинська держави, на теренах сучасної України настав трьохсотлітній перод забуття й бездержавності, що його історики влучно назвали “ темними віками ”. З політичного, економічного та культурного поглядів статус України знижується до європейської периферійності та провінційності, а її управлінська еліта значною мірою асимілюється з чужоземною. Народ, що населяв українські землі, на довгі століття потрапляє в політичну залежність і відтепер мусить покоління за поколінням боротися за власну волю й національну самоідентичність. Саме в цей період занепаду Київської Русі стали набирати силу її сусіди – Литва, Польща та Московія, котрих приваблювали південні землі. 1. Землі України під владою іноземних держав у ХІV – середині ХVІІ ст. При вивченні цього питання уваги потребують події 1340 р., з яких фактично починається захоплення україн-ських земель сусідніми державами. Після смерті галицько-волинського князя Юрія II в Галичину вторглися польські та угорські війська. Литовський князь Любарт Гедимінович утвердився на Волині і намагався заволодіти Галичиною. Після довгої та виснажливої боротьби, коли Галичина кілька разів переходила з одних рук до інших, у 1387 р. вона була остаточно захоплена Польщею. Ще раніше, в кінці XIII - на початку XIV ст. Угорщина приєднала до себе Закарпаття. В середині XIV ст. Буковиною заволоділо щойно утворене Молдавське князівство. Решта українських земель були поступово приєднані до Литовської держави. Перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського тривало декілька віків. У середині XIV ст. розпочалося м’яке, «оксамитове», але досить активне литовське проникнення у землі колишньої Київської Русі. У цей час Литва керувалась у завойованих землях правилом «Старого не змінювати, а нового не впроваджува-ти». Після укладення Кревської унії українські землі остаточно втрачають залишки автономії, а з 1489 р. потрапляють в епіцентр московсько-литовського протистояння. Після утворення Речі Посполитої (1569 р.) вони опиняються у складі Польщі, що приводить до форсованого ополячення та окатоличення українського народу. Які ж основні риси та особливості розвитку українських земель у складі Великого князівства Литовського? Це питання і сьогодні залишається дискусійним. Частина істориків вважає цей період часом існування литовсько-руської держави, інша частина переконана, що у цю добу йшов процес перетворення українських земель на литовську провінцію. Така розбіжність поглядів пов’язана з тим, що час перебування українських земель у складі ВКЛ мав одну дуже важливу особливість: він складався з неоднакових за тривалістю і нерівноцінних за змістом періодів, у рамках яких домінувала то одна, то інша тенденція.
|