Сутність та показники світової торгівлі послугами

Всі сфери міжнародного співробітництва потребують розвинених послуг, що є продовженням і розвитком сучасного виробництва.

Основна відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами, з якої витікають особливості міжнародної торгівлі послугами, в тому, що послуги не мають властивості накопичуватися. Обсяг ринку послуг складає приблизно 25% світового товарного обігу, причому темп росту даного сектору світової економіки значно перевищує темп росту світового товарного обігу. Також торгівлі послугами впливає на зайнятість населення національної економіки в значно більшому ступені, ніж товарний ринок.

Специфічні риси світової торгівлі послугами можна визначити наступним чином:

- місце виробництва і споживання послуг співпадає - експорт послуг обов’язково передбачає їх виробництво за кордоном;

- тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;

- ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;

- національна сфера послуг захищена більш сильно;

- ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.

Світовий ринок послуг складається з: послуг фрахту; інших транспортних послуг; туризму; інших послуг, що надають державні організації (банківські, страхові, біржові, посередницькі, експорт технологій тощо); інших послуг, що надаються приватним сектором.

Основну роль в світовій торгівлі послуг грають туризм та транспортні послуги.

Оцінку розвиненості країни часто зводять до оцінки дохідності сектору послуг. Є країни, в яких сфера послуг дає до 60% ВНП і вище. Наприклад, в США — 67%, у Франції — 63%, в Японії — 56%, в Англії — 56,5%, в Германії — 58%, в Італії — 56%. Фінансово-кредитна сфера виступає провідною для всіх розвинених країн. Рух капіталів і його обслуговування стоїть завжди на першому місці. По цьому показнику виділяють три центри: США, Японія, Західну Європу.

Ринок послуг значною мірою є динамізатором світового виробництва, науково - технічного прогресу та всієї системи міжнародних економічних відносин, які формуються під впливом сучасних інформаційно -технологічних та глобалізаційних тенденцій. В результаті міжнародна торгівля послугами розвивається більш швидкими темпами, ніж зовнішня торгівля загалом, під впливом розвитку комп'ютеризації, інформаційних технологій, лібералізації ринку фінансових і страхових послуг тощо, що потребує постійного моніторингу світового ринку послуг.

Послуги можуть бути і самостійним об'єктом торгівлі і „супроводом” товару, що продається. Ключовим фактором зростання обсягів міжнародної

торгівлі послугами, їх диверсифікації стали поширення інформаційних технологій і попит на продукти комп'ютерного виробництва та взагалі на послуги, які не прив'язані до матеріальних носіїв тощо.

Надання послуг є найбільш динамічною статтею зовнішньої торгівлі. Дедалі більше число видів послуг стає ринковим товаром і реєструється на рахунках поточних операцій платіжного балансу країни.

Експорт послуг складає приблизно 1,5 трлн. дол. США або понад 20% всієї світової торгівлі. При цьому торгівля комерційними послугами постійно зростає.

Зростання торгівлі послугами обумовлене наступними фактами:

1. революційно - технічні зміни;

2. підвищення темпів розвитку технологічних програм в галузі телекомунікацій та інформації;

3. збільшення попиту на фінансові, страхові, банківські послуги.

Близько 75% обсягу послуг експортується розвинутими країнами, 24% - країнами, що розвиваються та країнами з перехідною економікою і 1 % - міжнародними організаціями.

Стосовно 2011 року, то усі сектори комерційних послуг були уражені світовою кризою, але не в однаковій мірі. В Азійському регіоні, який являється достатньо стабільним експортером, експорт транспортних послуг понизився на 26%. У США, які займають 2 місце за експортом фінансових послуг, спад був на 7%. Але на початку 2012 року ми можемо спостерігати стабілізацію експорту майже всіх послуг.

Якщо розглянути більш детально торгівлю послугами за країнами, то можна виокремити явних лідерів. Почнемо з експорту послуг:

1. США: у дані роки розмір торгівлі послуги скоротився у 2011 році до 504 млрд, в порівнянні з 2010 р. - 545 млрд. доларів, але на 2012 рік пропозиція стабілізувалась і склала 540 млрд. доларів. Торгівля сфокусована більшої мірою на послугах бізнесу, туризму, та не класифікованих послугах.

2. Велика Британія: загальна тенденція торгівлі послугами йде до спаду від 289 млрд. до 238 і 237 млрд. доларів у 2010, 2011, 2012 роках, відповідно. Переважають також послуги бізнесу та некласифіковані послуги.

3. Німеччина: знижує обсяги експорту послуг від 261 млрд. доларів у 2010 р. до 237 млрд. доларів у 2012 р.. Переважно, це транспорті, некласифіковані послуги, а також послуги бізнесу.

4. Китай: спостерігається постійно зростаючий обсяг експорту від 147 млрд. доларів до 157 млрд. доларів у 2010 - 2012 роках.

5. Франція: обсяг експорту цієї країни на даному етапі зменшується від 167 млрд. доларів у 2010 р. до 143 млрд. доларів у 2011-2012 роках. Питома вага належить туристичним та некласифікованим послугам.

6. Японія: сума всіх експортних послуг залишається майже сталою у 2010 та 2012 роках - 145 млрд. доларів, а ось у 2011 р. відбувся спад до 128 млрд. доларів. Більшість з них це не класифіковані та бізнес послуги.

7. Іспанія: має тенденцію до спаду обсягів експорту від 143 млрд. доларів у 2010 р. до 123 млрд. доларів у 2012 р.. Більшість припадає на туризм.

8. Індія: намагається відновити та випередити свої досягнення у 2010 р., що склали 104 млрд. доларів, а потім впали до 90 млрд. доларів у 2011 р., зараз стоїть на межі 116 млрд. доларів. Здебільшого це комп'ютерні та інформаційні послуги.

Отже, можна простежити загальну тенденцію спаду серед обсягів експорту провідних експортерів послуг на світовому ринку через певні ураження секторів світовою кризою.

Стосовно імпорту послуг, лідируюча позиція знову належить США:

1. США: йде чіткий спад в імпорті послуг від 405 млрд. доларів у 2010 році до 370 млрд. доларів у 2011 році. Імпортує країна здебільшого некласифіковані, транспортні та туристичні послуги.

2. Німеччина: спостерігається спад в обсягах від 291 млрд. доларів у 2010 р. до 263 млрд. доларів у 2012 році. Переважають туристичні та некласифіковані послуги.

3. Китай: обсяг експорту послуг даної країни поступово зростає від 158 млрд. доларів у 2010-2011 рр. до 182 млн. доларів у 2012 році. Питома вага належить некласифікованим, туристичним та транспортним послугам.

4. Велика Британія: значно зменшили обсяги імпорту послуг від 204 млрд. доларів до 167 млрд. доларів у 2010-2012 роках. Більшість припадає на бізнес-послуги та не класифіковані послуги.

5. Японія:відчутний спад відбувся продовж 2011 р. до 147 млрд. доларів, зі 169 млрд. доларів, а зараз країна намагається відновити свої результати і має обсяг у 157 млрд. доларів. Питому вагу складають транспортні та некласифіковані послуги.

6. Італія: кількість імпортованих товарів цієї країни також поступово знижується від 130 млрд. доларів у 2010 р. до 110 млрд. доларів у 2012 році. Здебільшого імпортує бізнес-послуги та не класифіковані послуги.

Розглянувши обсяги імпорту послуг провідних імпортерів світу, ми можемо зробити висновок, що криза істотно вплинула у 2011 році і на обсяги імпорту провідних країн.

Країни, що розвиваються, на ринку послуг пропонують послуги з тих секторів, у яких є потенціал розвитку експортної торгівлі. Наприклад, фінансові, телекомунікаційні, будівельні, медичні й інші сектори. Велика кількість цих країн великою мірою залежить від імпорту послуг, від лібералізації якого отримують переваги. Їх імпорт послуг постійно зростає, оскільки продуктивність промисловості тісно пов'язана з допустимими і недорогими фінансовими та інформаційними послугами. Підприємства в пошуках іноземних ринків мають витрачати значно, більше, ніж раніше, на маркетингові та наукові дослідження, рекламу тощо.

На сьогодні десятку країн-лідерів у сфері комерційних послуг очолюють країни Європейського Союзу та США, що разом займають понад 70% світових обсягів експорту та імпорту. У сфері комунікаційних послуг до них приєднуються такі експортери як Кувейт та Індія, та імпортери - Канада, Росія та Китай; у сфері будівельних послуг - Японія, Китай та Росія; страхових послуг - Канада, Мексика та Швейцарія; фінансових послуг - Швейцарія, Японія, Китай; приватних, культурних та рекреаційних - Канада, Туреччина, Індія; комп'ютерних та інформаційних - Індія, Китай та Японія; роялті та ліцензійних послуг - Японія, Швейцарія та Канада; а також інші бізнес-послуг - Китай, Японія та Корея.

Світовий банк знизив прогноз зростання світової економіки у 2012 році до 2,5% - у порівнянні з 3,6%, що очікувалися експертами банку влітку 2011 року, вказавши на високі ризики для світової економіки у зв'язку з рецесією в єврозоні. Відповідно до останнього звіту Global Economic Prospects, ВВП єврозони скоротиться цього року на 0,3%. Країни, що розвиваються, у цій ситуації повинні бути готовими до ризиків уповільнення економічного зростання, йдеться у доповіді. Світовий банк в цілому знизив прогноз економічного зростання на 2012 рік для країн, що розвиваються, до 5,4% - проти попередніх 6,2%. Уповільнення економічного зростання вже проявляється в послабленні світової торгівлі та зниженні цін на сировинні товари, відзначають експерти.

У 2011 році світовий експорт товарів і послуг збільшився, за оцінками, на 6,6% (зниження у порівнянні зі зростанням на 12,4% у 2010 році), а у 2012 році прогнозується його зростання лише на 4,7%.

Світові ціни на енергоресурси, метали і мінеральну сировину, сільськогосподарську продукцію вже знизилися на 10%, 25% і 19% відповідно у порівнянні з останніми максимальними значеннями 2011 року.

Специфіка регулювання процесів міжнародної торгівлі послугами

Розширення міжнародної торгівлі послугами та диверсифікація світового ринку послуг посилюють потребу розвивати відповідні механізми регулювання та сприяти їх адаптації до сучасної специфіки цієї сфери міжнародної економічної діяльності. Для цього вживаються заходи на різних рівнях, як зусиллями окремих урядів, так і в міжнародному масштабі.

Найбільш потужною і широкою за сферою системою глобального регулювання торгівлі послугами є ГАТС/СОТ. Отже можна зробити висновок що, торгівля послугами та товарами є невід'ємно пов'язаними, хоча світова торгівля послугами може функціонувати окремо.