Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Тема 3.4





Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів

Знати:собливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні

Уміти:застосовувати правила написання та використовувати компетенції введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень

 

Точність і доречність мовлення

Слово - це найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що являє собою єдність звукового чи графічного знака і зна­чення. Із слів складаються речення — основний засіб вираження думки. Усі слова, що вживаються в якійсь мові, становлять її лекси­ку, або словниковий склад.

Найважливіша функція слів - називна. Слова можуть називати предмети, явища, ознаки, дії і стан тощо.

Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значен­ням слова. Наприклад, лексичне значення слова роз'яснювати словник визначає як «робити що-небудь ясним, зрозумілим; пояснювати».

Слова української мови поділяються на однозначні та багато­значні.

Слова, що мають одне значення, називаються однозначними. Такими словами є, наприклад, іменники: прейскурант — «офіційний довідник цін на товари й послуги», дендрологія — «розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини», толь - «покрівельний та гідроізоля­ційний матеріал, застосовуваний у будівництві». Однозначність є ха­рактерною ознакою термінів будь-якої галузі.

Багатозначні слова мають кілька значень, як-от: стимул — 1) при­чина, що спонукає до дії; 2) зацікавленість у здійсненні чого-небудь; 3) подразник, який викликає реакцію.

Значення багатозначних слів поділяються на прямі й переносні.

Основне, вихідне значення називається прямим. Воно звичайно є нейтральним, позбавленим образності.

Переносне значення слова може бути мовним, тобто таким, що закріпилося в мові, і індиві­дуально-авторським, тобто таким, що зустрічається лише у цьому тексті.

Мовні переносні значення відображаються у словниках; пере­носні значення, образність яких усвідомлюється мовцями, супровод­жуються пояснювальною позначкою перен., наприклад: прости­гати — 1) Втрачаючи тепло, ставати холодним. Розпалена за день земля швидко простигала (З. Тулуб). 2) перен., розм. Заспокоюватися. Він швидко сердився, швидко й одходив й простигав, як звичайно буває з дуже нервовими людьми (І. Нечуй-Левицький). Індивідуально-авторські переносні значення у словниках не фіксуються.

Багатозначність - це один із найважливіших шляхів розвитку словникового складу мови. Багатозначні слова є джерелом вираз­ності, до якого активно звертаються письменники і публіцисти. Але в окремих сферах існують певні обмеження щодо функціонування багатозначних слів. Так, зважаючи на те, що науковий та офіційно-діловий стилі вимагають максимально точного позначення понять, у наукових працях та офіційних документах переважають одно­значні слова, а багатозначні (чи потенційно багатозначні) вживають­ся лише у прямому значенні, що забезпечує правильне сприйняття тексту.

Необхідно пам'ятати, що першим правилом вибору слова у будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживанні слова у неправильному значенні зміст висловлювання стає перекрученим, спотвореним, незрозумілим, отже, спілкування може втратити свою ефективність. Французький філософ і математик Декарт радив: «Уточнюйте значення слів - і ви врятуєте світ від безлічі непорозумінь». Невмотивоване використання слів забруднює мову, у спілкуванні людей воно може стати причиною непорозуміння, а то й конфлікту. Немає сфери комунікації, для якої вимога точності слововживання була б неактуальною.

Синонімічний вибір слова

 

Ділові документи вирізняються особливими мовними засобами, що відповідають нормам загальнолітературної мови, які не пов’язані з особливостями різних специфічних стилів.

Основною вимогою до мовних засобів є їх доступність широкому читачеві. Це загальновживані слова, терміни з різних галузей народного господарства, значення яких зафіксоване у словнику.

Вибір слова – це вибір способу висловлення думки, кристалізація мислення в слові. Для того, щоб вміти знаходити в потрібний момент необхідне слово, треба досконало знати все гніздо синонімів, знати, якими відтінками вони різняться один від одного, з якими словами сполучаються.

Прикладом можуть бути синонімічний ряд слова красивий. Красивий – гарний, хороший, привабливий, приємний, вродливий, красний, чудовий, прекрасний, чудесний, чарівний…

Слово прийти в українській мові означає повторювану дію і має в розмовному стилі такі синоніми: прилізти, притягтися, пришвендяти, припхатися, притарабанитися та ін.

Звичайно, ці слова не придатні для використання в офіційно-діловому стилі (ОДС), але натомість в офіційно-діловому стилі існують свої відповідники: прибути, нанести візит, віддати візит, засвідчити повагу, прибути з місією; можна когось одвідати, до когось завітати у гостину, а ще – нагодитися (ставши випадковим свідком чогось). А ще мені довелося побувати, я мав нагоду побачитися, трапилося мені зайти, мені пощастило зустріти, я мав честь засвідчити свою повагу, мені випало завітати (тут на перше місце висувається вже не дія, а її результат).

Якщо людина зі всього синонімічного ряду знає лише одне слово, вона починає широко використовувати замість усіх інших слів. Так з’являється багатослівна неточність, приблизність у висловленні думки.

Типовий приклад – слово «відношення», яким дуже часто перекладають російське «отношение». В українській мові існує чотири відповідники цього слова, якими передаються взаємини між предметами, поняттями, особами. І кожне з них сполучається лише з певним колом інших:

- відносини – виробничі, економічні, класові, міжнародні, ринкові, кредитні;

- стосунки – приятельські, офіційні; з організаціями, установами;

- ставлення – до життя, до праці, до людей («ставлення з боку керівництва до…»)

- відношення – арифметичні, граматичні, і також діловий лист, що його надсилають до установи або офіційної особи.

 

Синоніміка означає у мові наявність близьких, але не тотожних способів висловлення. Незнання синонімічних можливостей слова часто приводить до помилок.

 

Синонімами називаються слова, що різняться за звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням.

Найуживаніше стилістично нейтральне слово з синонімічного ряду називають с т р и ж н е в и м.

Синоніми поділяються на

- абсолютні (лексичні дублети)

- відносні (чи часткові).

Абсолютні синоніми виявляють повний збіг значення, відносні відрізняються одним чи кількома значеннями або відтінками значення. Абсолютними синонімами є, наприклад, слова лінгвістика і мовознавство, кожне з яких означає науку про загальні закони будови і функціонування людської мови. Ці слова є взаємозамінними, як і синоніми, що вживаються на означення «скам'янілої смоли хвойних дерев», - бурштин і янтар.

 

Як приклад відносних синонімів наведемо слова процент — відсоток збігаються у значенні «сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю». Тільки процент (причому переважно у формі множини) вживається у значенні «дохід, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної в ощадну касу або банк».

 

Крім значення, синоніми можуть відрізнятися

- емоційним забарв­ленням

- стилістичними особливостями (тобто закріпленістю за пев­ними сферами чи ситуаціями спілкування).

Наприклад, у значенні «чоловік стосовно своїх дітей» можуть вживатися слова батько і тато. Перше слово не має функціональних обмежень, друге використовується переважно у розмовно-побутовій мові.

 

Семантико-стилістичні особливості синонімів обов'язково враховуються при їх використанні. Слова, що відрізняються відтінком розмовності, вживаються лише у невимушеному розмовному мовленні.

У текстах офіційно-ділового та наукового стилю повинні використовуватися ті слова, які забезпечують нейтральність викладу і допомагають найточніше висловити думку. Наявність синонімів допомагає урізноманітнити мовлення, уникнути повторення слів, най­точніше висловити думки і почуття.

 

 

Пароніми

Паронімами називаються слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою (адресат – адресант, абонент – абонемент).

До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення мовцями паронімів, тобто слів, близьких за звучанням, але різних за значенням, наприклад:

земельний - земляний, особистий - особовий, професійний - професіональний, завдання - задача, рясніти - ряснішати, розбещувати - розпещувати. Пароніми, як правило, належать до однієї частини мови.

Виділяють пароніми

- різнокореневі (бювет - кювет, дистанція - інстанція)

- спільнокореневі (людський - людяний, увага - уважність).

Спільнокореневі пароніми відрізняються префіксом, суфіксом, закінченням, пор.: вдача - уда­ча, подвижник - сподвижник, стримувати - утримувати, уповно­важення - повноваження, адресат - адресант, адрес - адреса.

Більшість паронімів близькі за походженням і, отже, виявляють певний змістовий зв'язок, як-от: зледеніти (покритися льодом, пере­творитися на лід) - обледеніти (покритися льодом, обмерзнути з усіх боків, по всій поверхні); підслідний (який перебуває під слідством) - підслідчий (призначений для тих, хто перебуває під слідством); рятівник (той, хто врятував чи рятує когось або щось) - рятувальник - (той, хто професійно займається рятуванням когось, чогось).

 

Деякі пароніми в окремих значеннях збігаються і можуть уживатися як синоніми. Так, прикметники рідкий і рідкісний взаємозамінюються у значенні «який трапляється, буває зрідка; який дуже мало зустрічається; незвичайний»: рідкісна/рідка квітка, рідкісний/рідкий випадок, рідкісна/рідка порода. Із цих паронімів лише прикметник рідкий реалізує значення «негустий, який іде, розташований не­щільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо», а також значення «негустий» - рос. «жидкий» (суп, борщ і т. ін.). Отже, у словосполученнях з іменниками тісто, волосся, туман, гребінець, вибухи вживаємо лише прикметник рідкий.

 

Виділяються пароніми, що об'єднуються антонімічними зв'язками, наприклад: адресат — адресант (той, кому адресується, надси­лається лист, телеграма тощо — той, хто надсилає кому-небудь лист, телеграму і т. ін.).

Пароніми можуть відрізнятися активністю вживання. Так, іменники напрямок і напрям збігаються у всіх значеннях. Коли йдеться про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, то частіше вжи­вається слово напрямок (вітер змінних напрямків). Коли йдеться про заходи важливого суспільно-політичного значення, що провадяться в широких масштабах, про суспільну, наукову чи літературну течію, угруповання переважає іменник напрям (основні напрями розвитку економіки, літературні напрями тощо).

 

Звукова подібність паронімів спричинює невмотивовані взаємозаміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитись до слів із схожим звучанням, з'ясовувати відтінки їх значень. Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також за довідником з культури української мови.

 

Значна частина паронімів використовується в офіційно-діловому стилі, отже, розрізнення їх є актуальним і для ділової мови.

 

Омоніми

Крім уживання одного і того ж слова в кількох значеннях, у мові існують ще так звані омоніми. Омоніми – це слова, які однакові своїм звуковим складом, але мають різне значення. На відміну від багатозначних слів, значення омонімів не пов’язані між собою.

За походженням омоніми поділяються на групи:

Види Значення Приклад
Лексичні Належать до одної частини мови Початок (кукурудзи) і початок (антонім кінець)
Морфологічні (омоформи) Належать до різних частин мови, утворюють внаслідок збігу у звучанні і написанні різних слів (старенька) мати і мати (надію)
Фонетичні (омофони) Однаково звучать, але мають різне значення і написання Лине – мине, надія – Надія
Графічні (омографи) Однаково пишуться, але відрізняються значенням і наголосом Вигода (користь) і вигода (зручність)

 

Значення омоніма розкривається у фразі. Вживаючи омонімічні слова, треба дбати про те, щоб у словосполученні можна було точно визначити їх значення і цим уникнути будь-якої двозначність висловлюваної думки.

Словники синонімів та паронімів: правила користування

Словники, що подають ряди синонімів, переважно за алфавітним розташуванням головних членів (домінант), називають синонімічними. Синонімічні словники містять

- лексичні синоніми

- лексико-фразеологічні

- тільки фразеологічні.

Здебільшого словники синонімів — це одномовні слоники.

За способом подання матеріалу синонімічні словники бувають кількох типів — від суто реєстраційних, синонімічних словопокажчиків без тлумачень, стилістичних та граматичних характеристик, ілюстрацій тощо до докладніших словників пояснювального типу. Вони різняться також за розумінням синонімії і, відповідно, за охопленням синонімів: від досить широкого трактування, характерного, зокрема, сучасним зарубіжним словникам з їх градацією синонімічності від «справжніх» синонімів до «аналогічних» або «псевдосинонімів», до вужчого.

Синонімічні словники української мови почали виходити діл­ком тільки з середини XX ст. Можна назвати кілька словників синонімів української мови.

У словнику до найуживаніших слів підібрані синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями, стилістичними ремарками. В окремому реєстрі покажчика за алфавітом розміщені всі синоніми словника із зазначенням назви синонімічного ряду. До словника додано список найновіших найпоширеніших сучасних чужомовних запозичень з тлумаченнями та їх українськими відповідниками.

1.У словнику найчастіше розробляються синонімічні гнізда іменників, прикметників і дієслів, а також прислівників та інших частин мови. Крім лексичного матеріалу, у синонімічному гнізді можуть подаватися і близькі за значенням того чи іншого ряду фразеологічні звороти.

2. Реєстровими словами словникових статей є домінанти синонімічного ряду.

3. Реєстрові слова і окремі синоніми ряду в дужках супроводжуються короткими тлумаченнями, щоб уточнити семантичний напрям словникової статті, оскільки домінанти часто бувають багатозначними словами. Це дає змогу компенсувати відсутність прикладів вживання синонімів у контекстах. Синоніми можуть супроводжуватися і словами-сполученнями. В однозначних реєстрових словах тлумачення не подається, а синоніми наводяться через кому: БОРОШНО, мука. Не подаються тлумачення і тоді, коли їх можна сформулювати за аналогією попередніх словникових статей.

4. Синоніми у гніздах не раз застережені позначками (діалектне, розмовне, іронічне, зневажливе), які у словникових статтях подаються скорочено і курсивом, однак це не означає, що ремарка обмежує використання відповідного синоніма в інших стилях.

Якщо після позначки йде кілька синонімів цього ж розряду, то після неї ставиться двокрапка (розм.:)

5. В усіх синонімах (крім односкладових) основної частини словника позначається наголос. Якщо слово має два наголоси, то вони тут же проставляються: Ґазда.

6. Якщо синоніми (фразеологізми, парафрази, вигуки) не належать до того ж граматичного розряду, що домінанта, то вони подаються в кінці статті за спеціальним знаком //.

7. В основній частині словника відсутні посилання, що, як правило, порушують стрункість викладу. У зв'язку з цим створена спеціальна допоміжна частина словника — покажчик усіх слів-синонімів. Щоб знайти бажане слово, найкраще пошукати його в другій частині словника, поряд з яким є посилання до гнізда, де воно виступає в усіх зафіксованих значеннях.

 

Розділ ІV. Нормативність і правильність фахового мовлення

Лекція 12








Date: 2016-02-19; view: 575; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.017 sec.) - Пожаловаться на публикацию