Розділ 5

реагування на надзвичайні ситуації

Стаття 110. Основні заходи з реагування на надзвичайні ситуації

Реагування на надзвичайні ситуації полягає в:

організації та здійсненні органами управління та силами цивільного захисту скоординованого комплексу організаційних та практичних дій (заходів) щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, подій та їх наслідків;

проведенні робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

екстреній допомозі населенню у надзвичайних ситуаціях та подіях;

життєзабезпеченні постраждалого населення, надання йому медико-санітарної, матеріальної та психологічної допомоги;

проведенні відновлювальних робіт.

Реагування здійснюється на усі види надзвичайних ситуацій та подій на усій території України, у межах територіальних вод та її морської економічної зони.

ГЛАВА 17

Керівництво та управління роботами з ліквідації надзвичайних ситуацій

Стаття 111. Організація ліквідації надзвичайних ситуацій

Для координації дій органів виконавчої влади, інших органів управління, управління силами цивільного захисту, організованого та планового виконання усього комплексу робіт та заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій у разі загрози та виникнення їх:

створюються спеціальні комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій;

призначаються керівники робіт з ліквідації надзвичайної ситуації;

створюються Штаби з ліквідації надзвичайних ситуацій.

До утворення спеціальних комісій з ліквідації надзвичайних ситуацій або призначення керівників робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, організацію заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій здійснюють відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Загальне керівництво організацією та проведення заходів та робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, відновлювальних робіт здійснює, залежно від рівня надзвичайної ситуації, відповідний керівник місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, на адміністративній території або об‘єкті якого сталася така надзвичайна ситуація. Зазначені керівники несуть персональну відповідальність за своєчасну організацію та проведення усіх необхідних заходів і робіт з реагування на надзвичайні ситуації.

Стаття 112. Спеціальні комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій

Спеціальні комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій створюються у разі необхідності координації дій органів виконавчої влади, інших органів управління і організацій, які залучаються та беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли.

Рішення про необхідність створення спеціальних комісій з ліквідації надзвичайних ситуацій приймається по кожній конкретній надзвичайної ситуації, залежно від її характеру, кількості постраждалих та загиблих, обсягу технічних, матеріальних і фінансових ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків.

Для координації робіт з ліквідації надзвичайної ситуації державного рівня за рішенням Кабінету Міністрів України створюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайної ситуації, основними завданнями якої є:

організація виконання комплексу заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації;

визначення комплексу заходів щодо захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації;

безпосередня організація та координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, пов‘язаної з виконанням комплексу заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;

забезпечення заходів соціального захисту постраждалого населення;

організації відновлювальних робіт на першому етапі їх проведення.

Для координації робіт з ліквідації надзвичайної ситуації регіонального, місцевого та об‘єктового рівня, за рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, керівника підприємства, установи та організації створюються спеціальні комісії з ліквідації надзвичайної ситуації регіонального, місцевого та об‘єктового рівня, основними завданнями яких є:

організація виконання плану заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації;

формування плану заходів щодо захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації;

безпосередня організація та координація діяльності структурних підрозділів місцевого органу виконавчої влади, виконавчого органу ради, підприємств, установ та організацій, пов‘язаної з виконання плану заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;

забезпечення заходів соціального захисту постраждалого населення;

організації відновлювальних робіт.

Організація і порядок роботи, повноваження Спеціальної Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації, визначається положеннями про неї, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Організація і порядок роботи, повноваження спеціальних комісій з ліквідації надзвичайної ситуації регіонального, місцевого та об‘єктового рівнів визначаються положеннями про них, які затверджуються відповідно місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій

Стаття 113. Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації

Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації призначається для безпосереднього управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами при виникненні будь-якої надзвичайної ситуації.

Залежно від рівня надзвичайної ситуації керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації призначається:

Кабінетом Міністрів України, у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, – Перший віце-прем‘єр-міністр, віце-прем‘єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади, або його перший заступник (заступник);

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, у разі виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня, – перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або керівник територіального органу управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту або керівник відповідного галузевого органу управління місцевого органу виконавчої влади;

районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради, у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня, – один із заступників голови районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або керівник органу управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту в районі (місті) або керівник відповідного галузевого органу управління місцевого органу виконавчої влади;

виконавчим органом сільської, селищної рад або відповідно керівником підприємства, установи, організації, у разі виникнення надзвичайної ситуації об‘єктового рівні, – керівник сільської, селищної рад або один із керівників підприємства, установи та організації відповідно до затвердженого розподілу обов‘язків.

Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації призначається з урахуванням заздалегідь розроблених планів реагування на надзвичайні ситуації. Зазначеними планами обов‘язково передбачається спеціальне навчання і періодичне тренування осіб, які можуть призначатися керівниками робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій.

До прибуття керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації його обов'язки виконує керівник підрозділу (служби, формування) сил цивільного захисту або оперативної групи (представник центру управління в надзвичайних ситуаціях), що прибув до зони надзвичайної ситуації першим. Якщо надзвичайна ситуація трапилася на потенційно небезпечному об'єкті або об'єкті підвищеної небезпеки, то до прибуття керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації його обов‘язки виконує диспетчер об‘єкту або особа старшого інженерно-технічного персоналу, яка знаходиться на зміні.

Для ліквідації надзвичайної ситуації, яка за характером та наслідками не потребує спеціального призначення керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, його функції, за рішенням керівника територіального органу управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту чи керівника відповідного галузевого органу управління місцевого органу виконавчої влади, можуть покладатися на керівника аварійно-рятувальної служби або формування, що виконує роботи з ліквідації цієї надзвичайної ситуації.

Під час ліквідації надзвичайної ситуації у підпорядкування керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації переходять усі аварійно-рятувальні служби та формування, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації. Розпорядження керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами, які беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації, а також громадянами і організаціями, які знаходяться у зоні надзвичайної ситуації.

Для організації, планування, збору та обробки інформації про хід роботи з ліквідації надзвичайної ситуації, підготовки проектів розпоряджень та рішень щодо ліквідації надзвичайної ситуації керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації утворює Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації.

Ніхто немає права втручатися в діяльність керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

Залежно від обставин, що склалися у зоні надзвичайної ситуації, керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації самостійно приймає рішення щодо:

проведення евакуаційних заходів;

зупинення діяльності об'єктів, що знаходяться у зоні надзвичайної ситуації, та обмеження доступу людей у цю зону;

залучення, в установленому порядку, до проведення робіт необхідних транспортних засобів, іншого майна підприємств, установ та організацій, що знаходяться у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб та формувань, а також громадян за їх згодою;

зупинення аварійно-рятувальних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій.

Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, керівники аварійно-рятувальних служб та формувань мають право на вичерпну та достовірну інформацію про надзвичайну ситуацію для організації робіт з її ліквідації і зобов'язані інформувати відповідні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування про вжиті ними для цього заходи.

Після ліквідації надзвичайної ситуації керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації подає органу, що його призначив, звіт щодо прийнятих рішень і перебігу подій під час ліквідації надзвичайної ситуації.

Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації несе персональну відповідальність перед органом, що його призначив, за управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами з ліквідації надзвичайної ситуації.

Стаття 114. Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації

Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації є робочим органом керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та створюється, як правило, в усіх випадках виникнення надзвичайних ситуацій державного, регіонального, місцевого та об‘єктового рівнів. Штаб також забезпечує необхідною інформацією спеціальну комісію з ліквідації надзвичайної ситуації.

Рішення про необхідність створення Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації приймає керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

При надзвичайній ситуації, яка, за рішенням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, не потребує створення Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, його функції покладаються на керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

Основним завданням Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації відповідно до покладених на нього завдань:

визначає зону ураження, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;

збирає дані про обстановку у зоні надзвичайної ситуації, аналізує та узагальнює їх;

визначає роботи, на яких необхідно першочергове зосередити основні зусилля для ліквідації надзвичайної ситуації, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від її наслідків, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;

розробляє оперативний план з ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків, зосереджує у районі надзвичайної ситуації необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;

визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації надзвичайної ситуації, порядок і терміни їх залучення;

організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залучених до ліквідації надзвичайної ситуації;

здійснює керівництво роботами з ліквідації надзвичайної ситуації;

веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації надзвичайних ситуацій;

оперативно опрацьовує проблемні питання, які виникають під час ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків і надає відповідні роз‘яснення;

веде облік загиблих та постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації;

забезпечує приймання реєстрів постраждалих у надзвичайній ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога;

здійснює інформування населення про наслідки надзвичайної ситуації, прогноз її розвитку, хід ліквідації та правила поведінки у зоні надзвичайної ситуації;

веде оперативно-технічну документацію та складає звіт для подання органові, що призначив керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

Керівництво роботою Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації здійснює його начальник, який призначається керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.

Персональний склад Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації визначає керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації разом з начальником Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, які забезпечують його діяльність та встановлюють режим роботи.

Основу персонального складу Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації складають працівники центрального апарату спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, його територіальних органів управління, залежно від рівня надзвичайної ситуації, що виникла.

До роботи у Штабі, залежно від рівня надзвичайної ситуації, залучаються керівники аварійно-рятувальних служб та формувань, що беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації, спеціалісти відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

У Штабі з ліквідації надзвичайної ситуації, залежно від характеру, виду та наслідків надзвичайної ситуації створюються робочі групи з:

планування;

напрямів по постраждалих районів;

управління силами цивільного захисту;

аварійно-рятувальних робіт;

евакуації постраждалих;

радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту;

моніторингу розвитку надзвичайної ситуації, здоров‘я населення тощо;

матеріально-технічного забезпечення;

робіт з постраждалим населенням;

взаємодії із засобами масової інформації тощо.

Місце роботи Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації в районі надзвичайної ситуації визначає керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації. Для забезпечення роботи Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації у польових умовах спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту та його територіальними органами управління створюються пересувні пункти управління. Перелік обладнання, техніки та технічних засобів пересувного пункту управління визначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Під час ліквідації надзвичайної ситуації ведеться оперативно-технічна документація, що пов‘язана з ліквідацією надзвичайної ситуації, та складається звіт про роботу залучених аварійно-рятувальних служб та формувань, які є складовою частиною матеріалів з розслідування цієї надзвичайної ситуації. Види та зразки оперативно-технічної та звітної документації встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Організація і порядок роботи, повноваження Штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій визначається положенням про нього, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 115. Центр управління надзвичайними ситуаціями

Для управління у повсякденному режимі реагуванням на надзвичайні ситуації, координації дій органів управління та сил цивільного захисту, здійснення цілодобового чергування оперативного складу та забезпечення функціонування системи збору, обробки, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в районах надзвичайних ситуацій у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту створюється державний Центр управління в надзвичайних ситуаціях.

На регіональному рівні у складі територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту створюються штатні або позаштатні центри управління в надзвичайних ситуаціях.

Організація та порядок роботи, завдання та склад центрів управління в надзвичайних ситуаціях визначається положенням про них, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

ГЛАВА 18

Ліквідація надзвичайних ситуацій

Стаття 116. Основні заходи з ліквідації надзвичайних ситуацій, подій та їх наслідків

Ліквідація надзвичайних ситуацій, подій та їх наслідків полягає у проведенні аварійно-рятувальних, пожежно-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт і включає:

організацію і управління роботами з локалізації та ліквідації надзвичайної ситуації;

розвідку районів, зон, ділянок, об‘єктів проведення робіт з ліквідації надзвичайної ситуації;

пошук та рятування постраждалих, надання їм невідкладної медичної допомоги та транспортування до лікувальних закладів;

пошук та деблокування уражених;

евакуацію та відселення постраждалих;

локалізацію і гасіння пожеж;

ліквідацію або доведення до мінімально можливого рівня шкідливих і небезпечних чинників, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації, і унеможливлюють ведення рятувальних робіт;

санітарну обробку людей, знезаражування тварин, дезактивацію, дезінфекцію і дегазацію техніки, засобів захисту та одягу, знезаражування територій і споруд;

виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів;

локалізацію та недопущення розповсюдження, розливу нафтопродуктів, у тому числі на водних об‘єктах, їх збір та знешкодження;

проведення інших невідкладних робіт, залежно від характеру та виду надзвичайної ситуації;

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя у районі виникнення надзвичайної ситуації та місцях тимчасового розміщення постраждалого населення;

проведення першочергового ремонту та відновлення пошкоджених об‘єктів життєзабезпечення населення, транспорту, зв‘язку тощо;

життєзабезпечення постраждалого населення;

надання медико-санітарної, психологічної та матеріальної допомоги постраждалому населенню;

проведення медико-психологічної реабілітації постраждалих;

забезпечення громадського порядку.

Аварійно-рятувальні, пожежно-рятувальні, аварійно-відновлювальні роботи проводяться в максимально стислий термін, безперервно до їх повного завершення, з найбільш повним використанням можливостей сил і засобів, неухильним виконанням вимог встановлених режимів робіт та правил безпеки.

Залучення сил цивільного захисту до ліквідації надзвичайних ситуацій та подій здійснюється:

згідно з планами реагування на надзвичайні ситуації та планами взаємодії у разі виникнення надзвичайних ситуацій, а також планами локалізації і ліквідації аварії;

за рішенням органів управління, яким вони підпорядковані, на підставі звернень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, на території і об‘єктах яких виникнула надзвичайна ситуація;

за повідомленням оперативних чергових органів управління з питань цивільного захисту або диспетчерських служб об‘єктів;

за повідомленням громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в України на законних підставах.

У надзвичайних ситуаціях сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об‘єктового рівнів, а також інших підприємств усіх форм власності підпорядковуються у межах, що не суперечать законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту.

Для ліквідації надзвичайних ситуацій можуть залучатися частини і підрозділи Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Порядок залучення частин і підрозділів Збройних сил України, інших військових формувань до ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків визначаються Президентом України, відповідно до Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні сили України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про державну спеціальну службу транспорту".

Стаття 119. Проведення аварійно-рятувальних робіт

Для проведення аварійно-рятувальних робіт створюється угрупування сил цивільного захисту, які залучаються для ліквідації надзвичайної ситуації та їх наслідків за принципом ешелонування:

перший ешелон повинні складати сили швидкого реагування для проведення пошуково-рятувальних, пожежно-рятувальних та першочергових аварійно-рятувальних операцій, які повинні включати пожежно-рятувальні та пожежні підрозділи, підрозділи відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони, аварійно-рятувальні підрозділи аварійно-рятувальних служб і формувань спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, регіонів та об‘єктів підвищеної небезпеки, формування Державної служби медицини катастроф;

другий ешелон повинні складати сили з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які повинні включати аварійно-рятувальні формування та служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, формування Державної служби медицини катастроф, спеціалізовані формування і служби інших центральних органів виконавчої влади та регіонів, аварійно-рятувальні служби (формування) громадських організацій;

резерв сил, призначений для проведення специфічних робіт та аварійно-рятувальних операцій з особливим ризиком, забезпечення гуманітарних та інших перевезень, повинен включати спеціалізовані формування та служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, територіальні та об‘єктові позаштатні (невоєнізовані) формування цивільного захисту.

В окремих випадках для ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків можуть залучатися навчальні заклади спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Для ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, які потребують залучення великої кількості сил цивільного захисту, за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, на період проведення цих робіт можуть створюватися зведені загони, до складу яких включаються сили цивільного захисту, підпорядковані спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться відповідно до порядку та послідовності, що визначаються відповідними інструкціями, правилами, статутами тощо щодо дій у надзвичайних ситуаціях.

Керівники аварійно-рятувальних підрозділів, формувань та служб цивільного захисту, керівники робіт з ліквідації надзвичайної ситуації зобов‘язані забезпечувати під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт виконання заходів і правил безпеки, охорони праці.

За непрофесійне проведення аварійно-рятувальних робіт, навмисне заподіяння шкоди здоров‘ю або майну громадян, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в України на законних підставах, під час їх виконання, а також навколишньому природному середовищу, матеріальним та культурним цінностям рятувальники несуть відповідно цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Матеріальні збитки, пов‘язані з пошкодженням майна під час проведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальними службами і формуваннями не відшкодовуються.

Водії транспортних засобів аварійно-рятувальних служб і формувань, які мають кольорово-графічні позначення встановленого зразка, спеціальні звукові та світлові сигнали, під час прямування до зони надзвичайної ситуації мають право безперешкодного проїзду, позачергового придбання палива та мастильних матеріалів. У разі необхідності в проведенні ремонту ці транспортні засоби обслуговуються першочергово.

Стаття 120. Гасіння пожеж

Гасіння пожеж здійснюється безоплатно.

У підрозділах пожежної охорони організовується цілодобове чергування розрахунків пожежно-рятувальних підрозділів, порядок якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Для виклику пожежно-рятувальних (пожежних) підрозділів державної пожежної охорони в автоматичній телефонній мережі встановлюється єдиний номер, який визначається відповідним нормативним актом.

Пожежно-рятувальні підрозділи виїжджають для гасіння пожеж на усі об'єкти незалежно від форм власності, за винятком підземних споруд (крім діючих станцій метрополітену).

Організація гасіння пожеж на підземних спорудах і територіях державного лісового фонду здійснюється у порядку, який встановлюється центральними органами виконавчої влади з питань лісового господарства, з питань промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду.

Під час гасіння пожеж працівник пожежно-рятувального підрозділу має право на безперешкодний доступ у всі жилі, виробничі та інші приміщення, а також вживати будь-яких заходів, спрямованих на рятування людей, запобігання поширенню вогню та на ліквідацію пожежі.

Усі підрозділи і служби пожежної охорони, що залучаються до гасіння пожеж, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб пожежної охорони, немає права втручатися в його дії.

Для гасіння пожежі місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, на вимогу керівника гасіння пожежі, зобов'язані надавати безоплатно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв'язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації особового складу та осіб, залучених до гасіння пожежі.

Матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі, пожежно-рятувальні (пожежні) підрозділи не відшкодовують.

Порядок організації гасіння пожежі та залучення до цього пожежно-рятувальних (пожежних) підрозділів, незалежно від їх відомчого підпорядкування, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Стаття 121. Екстрена допомога населенню у надзвичайних ситуаціях та подіях

З метою отримання населенням екстреної допомоги у разі загрози їх життю і здоров‘ю, виникнення надзвичайних ситуацій, протиправних дій та інших небезпечних подій і повідомлення про них відповідних служб у державі створюється та функціонує система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112.

Систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 складають:

підрозділи, які призначені для забезпечення функціонування системи екстреної допомоги населенню;

центри з прийняття звернень і повідомлень громадян, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах;

оперативно-диспетчерські служби рятувальних та пожежних підрозділів, правоохоронних органів, швидкої медичної допомоги, аварійних підрозділів житлово-експлуатаційних організацій, організацій газо-, електро-, водопостачання та водовідведення, електрозв‘язку тощо, які призначені для екстреної допомоги населенню.

Складові системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 поєднуються єдиним інформаційно-телекомунікаційним середовищем.

На систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 покладається:

1) прийом та обробка звернень громадян, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зокрема:

про виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж, інших небезпечних подій та необхідності рятування людей, що постраждали від них;

про порушення громадського порядку;

про скоєння злочинів;

про необхідність отримання швидкої медичної допомоги;

про аварії у мережах електро-, води-, газопостачання, водовідведення, електрозв‘язку тощо;

2) оперативне інформування рятувальних та пожежних підрозділів, правоохоронних, медичних, аварійних та інших служб екстреної допомоги з метою їх залучення до відповідного реагування та надання невідкладної допомоги;

3) здійснення інформаційно-координаційних заходів щодо взаємодії служб екстреної допомоги під час їх спільних дій, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації та небезпечної події.

Організаційна структура, повноваження працівників та порядок функціонування системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 визначаються Положенням про організацію та забезпечення діяльності системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 122. Життєзабезпечення постраждалого населення

Життєзабезпечення постраждалого населення полягає у створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров‘я людей у зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованих за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, житлом, медичними послугами та засобами, комунально-побутовими послугами, транспортне та інформаційне забезпечення.

Норми та нормативи майна та послуг щодо життєзабезпечення постраждалих встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Організація життєзабезпечення постраждалого населення покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Безпосереднє життєзабезпечення постраждалого населення здійснюється силами і засобами відповідних спеціалізованих служб цивільного захисту Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст обласного значення. У здійсненні заходів щодо життєзабезпечення постраждалого населення беруть участь і центральні органи виконавчої влади, їхні сили та ресурси. До виконання окремих заходів життєзабезпечення постраждалого населення можуть залучатися аварійно-рятувальні служби та формування.

Стаття 123. Проведення відновлювальних робіт

Відновлювальні роботи за наслідками надзвичайної ситуації покладаються на відповідні центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, на території або об‘єктах яких трапилась надзвичайна ситуація.

До виконання відновлювальних робіт, за рішеннями органів виконавчої влади, можуть залучатися підпорядковані їм аварійно-рятувальні служби і формування сил цивільного захисту.

Стаття 124. Облік пожеж та інших надзвичайних ситуацій

В Україні, відповідно до законодавства, ведеться єдиний облік пожеж та інших надзвичайних ситуацій.

Організація ведення обліку пожеж та інших надзвичайної ситуації встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту відповідно до порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані вести облік пожеж та інших надзвичайних ситуацій, які виникають на їх адміністративних територіях та об‘єктах, що належать або знаходяться у сфері їх управління, аналізувати причини виникнення пожеж та інших надзвичайних ситуацій і вживати заходів щодо їх недопущення.